Аналіз карти будови земної кори 7 клас

УРОК 3. ПРАКТИЧНА РОБОТА 2 «АНАЛІЗ ТЕМАТИЧНОЇ КАРТИ БУДОВИ ЗЕМНОЇ КОРИ»

Навчальна мета: повторити, розширити та систематизувати знання учнів про будову літосфери та земної кори; продовжити формування в учнів уміння працювати з тематичними картами атласа з метою встановлення та пояснення головних географічних закономірностей.

Обладнання: фізична карта світу, тектонічна карта світу, підручники, атласи, зошити для практичних робіт з друкованою основою.

Основні поняття: літосфера, тектонічні структури, планетарні та основні форми рельєфу.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

• Які складові частини виділяють у внутрішній будові Землі?

• Що таке літосфера?

• Що таке земна кора? Яка середня товщина земної кори?

• З яких шарів складається земна кора?

• Що називають літосферними плитами?

• Які види руху літосферних плит вам відомі?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Сьогодні ми «зазирнемо» до земних глибин. Для чого ж людям потрібно знати про внутрішню будову Землі? Відповідь на це питання допоможе остаточно прояснити походження багатьох процесів, що відбуваються на поверхні Землі, в тому числі й землетрусів, вулканізму, формування рельєфу тощо. Незважаючи на недоступність земних глибин, вченими зроблено немало відкриттів. Пригадаємо деякі з них, зробимо свої припущення.

ІV. Поглиблення й розширення знань

1. Неоднорідність земної кори

Земна кора має різну потужність, яка коливається від 6 км (під океанами) до 70 км (під гірськими системами). На рівнинах вона становить близько 25-40 км. Розрізняють два основні типи земної кори: материкову та океанічну. Материкова земна кора складається з трьох шарів: осадового, гранітного і базальтового. Океанічна земна кора має два шари: осадовий та базальтовий. Земна кора разом з верхньою частиною мантії до шару астеносфери створює тверду оболонку Землі — літосферу.

2. Плити літосфери

Літосферні плити — великі блоки літосфери, завтовшки від 60 до 100 км, які повільно (2-5 см на рік) переміщуються вздовж астеносфери (в’язкого шару мантії). Рухи літосферних плит відбуваються дуже повільно (1-8 см за рік) в різних напрямах — вертикально і горизонтально. Внаслідок руху літосферних плит у горизонтальному напрямі в одних місцях земної кори відбувається їх зіткнення, в інших — розходження. На межах літосферних плит виникають серединно-океанічні хребти, глибоководні жолоби, тріщини, відбуваються процеси гороутворення.

Прикордонні ділянки між літосферними плитами є найбільш неспокійними на нашій планеті. Їх називають поясами складчастості, або сейсмічними поясами.

Саме з ними пов’язана активність більшості діючих вулканів і більша частина землетрусів.

3. Формування рельєфу земної поверхні

Рельєф — це сукупність нерівностей земної поверхні. Форми рельєфу земної поверхні утворилися внаслідок взаємодії внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) процесів Землі.

Планетарними формами рельєфу є виступи материків і западини океанів. Материкам відповідає материкова земна кора, океанам — океанічна. Основу материків складають давні (докембрійські) і більш молоді (палеозойські) платформи — великі, відносно стійкі ділянки земної кори, активні гороутво- рювальні процеси в яких відбувалися в далекі геологічні епохи. У межах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини.

Робота з картою (виконання практичної роботи 2 «Установлення взаємозв’язків між будовою земної кори та формами рельєфу за тематичними картами атласа»)

V. Закріплення вивченого матеріалу

Порівняння фізичних й тектонічних карт світу дозволяє зробити висновок про те, що гори в основному відповідають рухливим складчастим поясам різного віку, рівнини — давнім і молодим платформам.

Закінчення практичної роботи 2 «Установлення взаємозв’язків між будовою земної кори та формами рельєфу за тематичними картами атла- са» (рекомендується виконувати у зошитах для практичних робіт з друкованою основою).

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф…

• За допомогою фізичної і тектонічної карт світу знайти і назвати гори, географічне положення яких не пов’язано із сучасними кордонами літосферних плит. Визначити, чи суперечить розташування цих гір теорії літосферних плит. Пояснити походження цих гір.

Источник

Георгафія 7 клас – путівник по загадковому світові організмів та явищ нашої планети. Дізнатись про природу Землі та її різноманітність, населення та його господарську діяльність, а також взаємодію природи і людини в межах планети можна за допомогою конспектів уроків, рефератів, презентацій, кросвордів, практикумів, лабораторних, кейсів та багато інших цікавих матеріалів.

Гіпермаркет знань>>Географія>>Географія 7 клас

2. Загальні географічні закономірності. Практична робота: 1. Аналіз карти часових поясів з метою визначення поясного часу.

3. Практична робота: 2. Аналіз карти будови земної кори з метою встановлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та розміщенням покладів корисних копалин.

4. Практична робота: 3. Аналіз карти кліматичних поясів з метою встановлення характерних ознак та закономірностей розміщення основних типів клімату на Землі.

5. Практична робота: 4. Аналіз карти географічних поясів і природних зон світу з метою встановлення закономірностей зміни природних комплексів на материках.

Океани

Тихий океан. Океанія

6. Загальні відомості. Тихий океан – найбільший океан Землі. Географічне положення. Історія дослідження. Особливості будови дна океану. Кліматичні пояси і типи клімату. Течії. Органічний світ і закономірності його поширення. Багатства Тихого океану. Проблема забруднення вод океану. Практична робота: 5. Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового океану.

7. Океанія. Особливості фізико-географічного положення. Острови, їх походження. Заселення Океанії. Сучасне населення і країни в Океанії. Екологічні проблеми.

Атлантичний океан
8. Особливості географічного положення та кордони океану. Спільні та відмінні риси в географічному положенні Атлантичного і Тихого океанів. Дослідження Атлантичного океану. Будова та рельєф дна.

9. Кліматичні пояси, типи клімату. Водні маси. Органічний світ. Природні багатства океану. Проблема забруднення вод.

Індійський океан
10. Особливості географічного положення. Спільні та відмінні риси в географічному положенні Індійського і Тихого океанів. Дослідження Індійського океану. Рельєф дна. Особливості природи океану: високі температура і солоність вод, система морських течій.

11. Своєрідність органічного світу. Природні багатства. Вплив океану на природу материка в прибережній частині. Види господарської діяльності в океані. Охорона природи океану.

Північний льодовитий океан
12. Загальні відомості. Північний Льодовитий океан – найменший океан на Землі. Географічне положення. Дослідження океану та Арктики в цілому. Особливості рельєфу дна. Клімат океану в зв’язку із розташуванням океану у високих широтах. Течії. Льодовий режим.

13. Своєрідність органічного світу. Проблеми охорони природи океану. Практична робота: 6. Складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів (за вибором).

Материки

Африка
14. Особливості фізико-географічного положення материка, елементи берегової лінії. Дослідження та освоєння Африки.
15. Геологічна будова. Східно-Африканські розломи земної кори. Рельєф материка: рівнини, гори, плоскогір`я, нагір’я.
16. Закономірності розміщення корисних копалин.
17. Загальні особливості клімату.
18. Кліматичні пояси і типи клімату.
19. Води суходолу. Головні річкові системи, озера, підземні води, їх значення для природи та населення.
20. Специфічність ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу. Природні зони, закономірності їх розміщення. Вологі екваторіальні ліси.

21. Савани і рідколісся. Тропічні пустелі. Національні парки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми

22. Практична робота: 9. Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки (за вибором)

23. Населення. Сучасна політична карта. Головні держави Африки. Зв’язки України з країнами африканського континенту
24. Узагальнення з теми “Африка”.

Південна Америка
25.Загальні відомості. Особливості фізико-географічного положення. Дослідження і освоєння материка. Практична робота: 8 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка
26. Геологічна будова. Основні форми рельєфу Південної Америки. Закономірності поширення родовищ корисних копалин
27. Своєрідність клімату у зв’язку з рухами повітряних мас. Південна Америка – найвологіший материк світу. Кліматичні пояси і області. Вплив клімату на формування і розподіл вод суходолу
28. Води суходолу. Найбільші річкові системи. Озера
29. Своєрідність органічного світу материка. Природні зони. Висотна поясність в Андах. Зміна природних комплексів людиною. Сучасні екологічні проблеми
30. Населення, його склад та розміщення. Походження та формування сучасного населення Південної Америки. Політична карта. Основні держави. Україна і країни Південної Америки
31. Узагальнення з теми “Південна Америка”.

Австралія

32.Австралія — найменший материк Землі. Загальні відомості. Своєрідність географічного положення материка. Історія відкриття і дослідження
33. Геологічна будова. Форми рельєфу та корисні копалини Австралії, їх порівняння з Африкою
34. Загальні особливості клімату. Сухість клімату, її основні причини. Кліматичні пояси та області Австралії. Води суходолу
35. Особливості ґрунтово–рослинного покриву і тваринного світу, його своєрідність і унікальність. Природні зони. Зміна природи людиною
36. Населення, його склад та розміщення. Австралійський Союз — єдина держава на материку. Україна і Австралія

Антарктида

37. Антарктида й Антарктика. Особливості водних мас Південного океану. Антарктида – льодовий материк планети. Загальні відомості. Своєрідність географічного положення материка, його розміри. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка. Міжнародне співробітництво у вивченні Антарктики й охороні її природи. Українська дослідна станція «Академік Вернадський»
38. Будова поверхні. Лід Антарктиди, підлідний рельєф. Кліматичні умови. Антарктида – найхолодніший материк Землі. Практична робота: 8 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка
39. Рослинність і тваринний світ. Природні багатства Антарктиди, проблеми їх використання

Північна Америка

40. Загальні відомості. Своєрідність природи материка, пов’язана з його географічним положенням. Історія відкриття та освоєння Північної Америки. Практична робота: 8 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка

41. Геологічна будова та рельєф, їх порівняння з Південною Америкою. Роль вулканізму та давнього зледеніння у формуванні сучасного рельєфу. Корисні копалини, закономірності їх поширення
42. Чинники формування клімату Північної Америки. Кліматичні пояси і області
43. Води суходолу. Основні річкові системи. Великі озера, їх походження
44. Практична робота: 10. Складання комплексної характеристики однієї з річок материка (за типовим планом)
45. Рослинність і тваринний світ. Ґрунти. Особливості природної зональності материка. Висотна поясність Кордильєр. Приклади впливу діяльності людини на природу. Стихійні явища природи та їх наслідки. Заповідники і національні парки
46. Населення. Його расовий і етнічний склад. Особливості заселення Північної Америки. Політична карта материка. Держави. Зв’язки України з країнами Північної Америки.

47. Узагальнення з теми “Північна Америка”.

Євразія

48. Євразія – найбільший материк Землі. Фізико-географічне положення материка, його розміри. Поділ материка на дві частини світу – Європу та Азію.

49. Особливості берегової лінії Євразії. Історія відкриття і дослідження окремих регіонів материка.

50. Практична робота: 8 (закінчення). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка.

51. Відмінність Євразії за геологічною будовою від інших материків. Формування рельєфу. Давні материкові зледеніння. Сейсмічно активні області.

52. Найбільші рівнини і гори Євразії. Відмінності в рельєфі різних частин материка.

53. Корисні копалини, особливості їх походження.

54. Особливості формування клімату. Особливості прояву кліматотвірних чинників у зв’язку з географічним положенням та розмірами материка.

55. Кліматичні пояси і типи клімату Євразії, їх порівняння з Північною Америкою.

56. Практична робота: 11. Виявлення відмінностей кліматичних областей помірного поясу на основі аналізу кліматичних карт і діаграм.

57. Внутрішні води, їх розподіл. Найбільші річки Євразії. Основні типи живлення і режиму річок.

58. Найбільші озера Євразії.

59. Зміна стану водойм під впливом господарської діяльності. Багаторічна мерзлота. Сучасне зледеніння.

60. Природні зони. Особливості їх розміщення на території материка. Ґрунти, рослинність і тваринний світ природних зон Євразії.

61. Природні зони. Особливості їх розміщення на території материка. Ґрунти, рослинність і тваринний світ природних зон Євразії (продовження)

62. Висотна поясність у горах материка. Зміна природи людиною. Охорона природних комплексів Євразії.

63. Населення. Расовий та етнічний склад. Розміщення населення на материку.

64. Сучасна політична карта Євразії. Найбільші країни. Україна серед держав Євразії.

Земля – наш спільний дім

66. Природні ресурси материків і океанів, їх класифікація. Використання природних ресурсів, наслідки природокористування. Зміна взаємозв’язків між компонентами природи під впливом господарської діяльності людини. Порушення рівноваги в природі. Антропогенні природні комплекси.

67. Практична робота: 12. Визначення основних видів забруднення навколишнього середовища та встановлення джерел їх надходження.

Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
інтерактивні технології
акселеративні методи навчання

Практика
тести, задачі та вправи
домашні завдання
практикуми та тренінги
питання для дискусій у класі

Ілюстрації
відео- та аудіоматеріали
фотографії, малюнки
графіки, таблиці, схеми
комікси, притчі, приказки, кросворди, анекдоти, приколи, цитати

Доповнення
реферати
шпаргалки
фішки для допитливих
статті (МАН)
література основна та додаткова
словник термінів
інше

Удосконалення підручників та уроків
виправлення помилок у текстах
заміна застарілих знань новими

Тільки для вчителів
ідеальні уроки-кейси
календарні плани
навчальні програми
методичні рекомендації
обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь — Образовательный форум.

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов —
гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других «взрослых» тем.

Разработка — Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email: Аналіз карти будови земної кори 7 клас
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email:

Источник

§ 3. Будова земної
кори і рельєф

1. Пригадайте, що таке земна кора.

2. Чим материкова кора відрізняється від океанічної?

3. Які розрізняють форми рельєфу?

БУДОВА
ЗЕМНОЇ КОРИ. Як відомо, земна кора – це верхній шар нашої планети. Разом з
верхньою частиною мантії вона утворює літосферу – тверду оболонку Землі.
Розрізняють два головні типи земної кори. Материкова земна кора
складається з трьох шарів (осадового, гранітного, базальтового). Океанічна
земна кора утворена лише двома шарами (осадовим і базальтовим) і дуже
тонка. Такий тип кори є лише під западинами океанів.

Учені вважають, що спочатку на нашій планеті утворилася
земна кора океанічного типу. Під впливом процесів, що відбуваються в надрах
Землі, вона потовщувалася і на її поверхні утворилися складки – гірські
ділянки. Протягом мільярдів років земна кора зазнавала тривалих змін:
розламувалася на велетенські скиби, прогиналася западинами, вигиналася горами,
поки не набула сучасного вигляду.

Мал. Будова земної
кори

РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ.Згідно з теорією руху літосферних
плит, що ґрунтується на гіпотезі дрейфу материків, земна кора разом з частиною
верхньої мантії не є суцільним покриттям нашої планети. Вона розбита глибокими
розломами на величезні блоки – літосферні плити. Більшість плит включають як материкову, так і океанічну земну
кору. Їх товщина 60 – 100 км.

Літосферні плити здатні повільно переміщуватися по
в’язкій поверхні мантії (астеносфері), ніби гігантські крижини поверхнею води.
Швидкість їх руху видається мізерною – кілька сантиметрів на рік. Проте цей рух
відбувається протягом сотень мільйонів років, тому плити за такий час
переміщуються на тисячі кілометрів. Отже, сучасне розміщення материків і
океанів – це результат тривалого горизонтального руху літосферних плит. Ці рухи також призводять до того, що на стиках
плит в одних місцях відбувається їх зіткнення, а в інших – розсування.

Внаслідок зіткнення
двох літосферних плит з материковою корою їхні краї разом з усіма
нагромадженими осадовими породами зминаються у складки, породжуючи гірські
хребти. Якщо ж зближуються плити, одна з океанічною, а друга з материковою
корою, то перша прогинається і ніби пірнає під материкову. При цьому
припіднятий край материкової кори зминається в складки, формуючи гори, уздовж
узбереж виникають ланцюги островів і глибоководні жолоби.

При розсуванні літосферних плит на їх межах утворюються тріщини.
Таке трапляється здебільшого на дні океанів з тонкою корою – в рифтових долинах – поздовжніх ущелинах
(завширшки кілька десятків кілометрів), що розділяють серединно-океанічні хребти – величезні підводні гірські споруди.
Тріщинами на поверхню дна піднімається розплавлена магма. При її охолодженні з
магматичних порід виникає смуга молодої земної кори. Вона поступово
розповзається в обидва боки від глибинного розлому, що її породив, нарощуючи
краї літосферних плит. Внаслідок цього океанічне ложе розширюється. На дні
океану працює ніби гігантський конвеєр, що пересуває ділянки з молодою корою
від місця їх зародження до материкових околиць океану. Швидкість їх руху
маленька, а шлях довгий. Тому ці ділянки досягають берегів через 15 – 20 млн
років. Пройшовши цей шлях, вони опускаються в глибоководний жолоб і, пірнаючи
під материк, занурюються в мантію, з якої вони утворилася в центральних
частинах серединно-океанічних хребтів.

СТІЙКІ
ТА РУХОМІ ДІЛЯНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ.Рухи літосферних плит указують на
те, що на земній поверхні є
відносно стійкі та рухомі ділянки.

Відносно стійкі ділянки земної
кори називають платформами. Це найдавніші за віком вирівняні
ділянки літосферних плит. Вони лежать в основі материків і
океанічних западин. Платформи мають двошарову будову. Нижній ярус – фундамент,
утворений кристалічний магматичними і метаморфічними породами. Верхній –
осадовий чохол, складений осадовими породами, що ніби чохлом накривають зверху
фундамент. Подекуди тверді кристалічні породи фундаменту виступають з-під
пухких осадових порід чохла на поверхню платформи. Такі ділянки називають щитами.
Ділянки ж перекриті чохлом називають – плитами (не плутайте з
літосферними плитами). За
геологічним віком розрізняють давні
і молоді платформи. Давні платформи
утворилися в найдавніші геологічні часи – в архейську і протерозойську
ери, тобто в докембрії. Вік їх
фундаменту 1,5 – 4 млрд років. Фундамент молодих
платформ утворився тільки 0,5 млрд років тому.

Між відносно стійкими ділянками земної кори розміщуються
нестійкі зони – рухомі пояси.
Вони збігаються з місцями глибинних розломів на суходолі і в океанах (в
серединно-океанічних хребтах і глибоководних жолобах). У цих вузьких, але витягнутих на тисячі кілометрів
зонах, скупчені вулкани і часто трапляються землетруси. Тому їх називають сейсмічними
поясами.

РОЗМІЩЕННЯ
ФОРМ РЕЛЬЄФУ.Рельєф тісно пов’язаний з будовою
земної кори. Сучасний її зовнішній вигляд формують найбільші форми рельєфу –
виступи материків і западини океанів, гори і величезні рівнини. Вони утворилися
в результаті рухів літосферних плит. У розміщенні форм рельєфу на поверхні
Землі є певні закономірності.

Виступи материків відповідають земній корі материкового
типу, а океанічні западини – областям поширення океанічної кори. Великі рівнини
розміщуються на давніх платформах. Від
того на якій ділянці платформи розташована рівнина залежить її висота: на щитах
найчастіше лежать височини і плоскогір’я, на плитах – низовини.

Гори суходолу та
серединно-океанічні хребти і глибоководні жолоби на дні океанів розташовуються
у рухомих поясах на межах літосферних плит. На суходолі при зіткненні
літосферних плит породи на їх краях зминаються в складки – утворюється область складчастості. При цьому
виникають молоді складчасті гори. Поступово, протягом мільйонів років, вони
руйнуються. Наступні рухи земної кори розломами розбивають їх на окремі брили.
По цих розломах відбувається вертикальне зміщення: якщо одна ділянка
піднімається відносно сусідніх, то утворюється горст, якщо опускається – грабен.
Так утворюються складчасто-брилові гори.

ЗМІНА
РЕЛЬЄФУ.Основною причиною різноманітності
рельєфу є взаємодія внутрішніх і зовнішніх сил, що діють одночасно.

Внутрішні сили в основному створюють великі форми
рельєфу. Зовнішні ж сили (вивітрювання, робота текучих вод, вітру, підземних
вод, льодовиків, морського прибою) руйнують гірські породи і переносять
продукти руйнування з одних ділянок земної поверхні на інші, де відбувається їх
відкладення і нагромадження. Зміна рельєфу Землі відбувається безперервно.
Змінюються обриси гір, їх висота, вирівнюються горби, заповнюються зниження.
Навіть, хоча й дуже повільно, змінюються обриси материків.

Рельєф нашої планети формувався тривалий час. При цьому
періоди горотворення чергувалися з періодами менш активних рухів земної кори,
коли гірські масиви руйнувалися зовнішніми процесами і перетворювалися на
рівнини.

ЯК
ЧИТАТИ КАРТУ «БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ».На тематичній карті «Будова
земної кори» показано розташування літосферних плит та напрямки і швидкість їх
руху. На плитах виділено кольором платформи і області складчастості. Вони краще
вивчені і більш достовірно показані на суходолі. Як видно з карти, ядра сучасних материків утворюють здебільшого давні
докембрійські платформи. Їх обрамляють молоді платформи та області
складчастості, що утворилися в наступні ери. Часто на карті «Будова земної
кори» наводиться спеціальна шкала – геохронологічна
таблиця, що відображає відтинки геологічного часу (геологічні ери,
періоди), яким відповідає певний етап формування земної кори (епохи
горотворення).

На карті на дні морів і океанів позначено океанічні
платформи, серединноокеанічні хребти, глибоководні жолоби, зони розломів.
Штриховкою та значками відмічені зони землетрусів і вулкани. На місцезнаходження родовищ різних за походженням
(осадових, магматичних, метаморфічних) корисних копалин вказують типові значки.

Мал. Геохронологічна таблиця

Працюємо з картою

1.
Назвіть і покажіть великі літосферні плити. Якими типами земної кори вони
утворені?

2.
Визначте, в якому напрямку переміщуються Південноамериканська і
Африканська, Євразійська і Індо-Австралійська плити.

3.
Визначте, які літосферні плити і в яких місцях переміщуються з найбільшою
швидкістю.

4.
Де проходять межі літосферних плит? Які процеси та явища виникають на їх межах?
Поясніть, чому у межах Тихоокеанського вогняного кільця зосереджено 80 % усіх
сучасних вулканів.

5.
Назвіть острови Атлантичного океану, що лежать на межах літосферних плит.
Які острови цього океану розташовані поза їх межами?

6.
Наведіть приклади сусідства глибоководних жолобів і острівних дуг. Які
природні процеси та явища виникають поблизу них?

7.
Які форми рельєфу виникають на межах літосферних плит на суходолі? Наведіть
конкретні приклади.

8.
Назвіть давні (докембрійські) платформи.

9.
Області складчастості яких періодів є на Євразійській плиті?

Запитання і
завдання

1. Чим земна кора материкового
типу відрізняється від кори океанічного типу?

2. Якими є наслідки зближення і
розсування літосферних плит?

3. Яку будову має платформа? Які
розрізняють платформи за віком? Назвіть, користуючись картою „Будова земної
кори”, найбільші давні та молоді платформи.

4. Визначте за картою, де
розташовані серединноокеанічні хребти, ланцюги островів та глибоководні жолоби.

5. Які існують закономірності у
розміщенні форм рельєфу?

Источник