Будова земної кори рельєф та корисні копалини африки

“Геологічна будова, рельєф і корисні копалини Африки”

Автор: вчитель географії Маханько Ірина Вадимівна

ТЕМА УРОКУ Геологічна будова, рельєф і корисні копалини Африки

МЕТА УРОКУ: навчальна – сприяти формуванню уміння складати характеристику рівнин і гірських систем за типовим планом; поглибити розуміння взаємозв’язків тектонічної будови земної кори, геоморфологічної – земної поверхні та формуванням родовищ різних груп корисних копалин.

виховна – продовжувати виховувати географічну культуру школярів, виховувати господарське відношення до надр нашої Землі.

розвивальна розвивати практичні навички учнів працювати з типовими планами та картами атласу; поглибити в учнів знання про зв’язок геологічної будови, рельєфу та родовищ корисних копалин; продовжувати розвивати уміння систематизувати та узагальнювати матеріал.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок – „пошуку скарбів” в Африці.

МЕТОДИ та ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ: фронтальне опитування, пояснення, ілюстрація, кооперативна робота, практична робота.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТИВІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

1. ІНДИВІДУАЛЬНІ САМОСТІЙНІ  ПИСЬМОВІ  ЗАВДАННЯ:
   • Визначте географічні координати: водоспаду Вікторія, місця загибелі Д. Лівінгстона, Суецького каналу, Гібралтарської протоки.
   • Баб – Ель – Мандебської протоки, острова Біоко, м. Алжиру, найбільшого з островів Мадейра.

2. ВИБІРКОВА УСНА ПЕРЕВІРКА ПИСЬМОВОГО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ:
   • Координати географічних об’єктів:

• Задача № 1.

Розв’язання: 1.  φпн.= 12° пд.ш., φпд. = 25° пд.ш.;

2. lАфр.= φпд – φпн=25+12= 13°;
3. LАфр.=110,7 13 = 1439,1 (км).

Відповідь:  максимальна довжина о. Мадагаскар із пн. на пд. вздовж 45 – го меридіану становить 1439,1 км.

3. ФРОНТАЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ:

1. Що таке рельєф?
2. Окресліть рельєфотвірні чинники?
3. Перерахуйте форми тектонічної будови земної кори.
4. Яку структурну будову має платформа?
5. Види рівнин за висотою?
6. Що можна взнати про рельєф з фізичної карти?
7. Які групи корисних копалин за призначенням вам відомі?
8. Які корисні копалини є у нашій місцевості?

4. Творчі індивідуальні завдання для бажаючих (на 12 б.)

Завдання 1. Лише на поч. ХVІ ст. разом з відкриттям Сейшельських о-в була розгадана таємниця появи біля берегів Індії найкрупніших в світі – «морських горіхів» масою до 25 кг. Інколи їх виловлювали в морі рибаки, інколи викидали на берег хвилі. Поясніть, чому могли вони з’являтись біля узбережжя Індії?

Відповідь: горіхи („Коко-де-мер” – „морский горіх” – 75 см довж та 9-13 кг вагою: вода в скорлупі за легендою нейтралізувала будь-яку отруту) з Сейшельських о-в зірвані та доставлені до берегів Індії літнім Пд-Зх. Мусоном.

Завдання 2. Зміст одного з уривків розповіді Г. Уэллса “Острів Епіорніс”:

“У темряві вода стала світитися… Весла не було, і тому я вирішив плисти по волі хвиль доти, поки мене не підберуть. Мадагаскар зовсім зник з очей…

Мене носило по морю десять днів… Нарешті, видався кораловий острів. Мене несло прямо до нього. Це був самий звичайний атол, близько 4-х миль в окружності, з купкою дерев, джерелом і лагуною, де водилася летучі риби…

У той самий день, коли я виліз на сушу, погода змінилася. До ночі „вибухнула” злива… Цвітні хвилі набігали з такою люттю, точно хотіли мене проковтнути, а навкруги було чорно. Вітер верещав як звір. Хмари зависли над самою головою, і дощ лив такий, точно в небі діркай там цебрами вичерпують воду й ллють на землю. Величезний вал налетів на мене, як вогненний змій, і кинувся навтьоки”.

Як ви думаєте, у якому напрямку від острова Мадагаскар віднесло човен оповідача й  чи можна в цій частині Індійського океану спостерігати описані автором явища?

Відповідь: від о. Мадагаскар човен могло віднести Пд. Пасатна течія, т.к. ч/з 10 днів її викинуло на один із коралових о-в, розташованих на пн. чи пн.-зх від Мадагаскара. Саме в цій частині Індійського – спостерігаються ті явища, що описані автором.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ми з вами розпрощались із прикордонниками Африки та направились на південь материка, щоб спробувати відшукати африканські скарби на вершині Кіліманджаро. Та зібратись туди дуже не просто для цього нам треба подолати ½ території Африки та обов’язково дослідити її, адже, можливо саме тут ми знайдемо те, що так шукаємо – скарби!

Вивчення природи будь – якого материка починається з рельєфу. Рельєф впливає на формування клімату як підстилаюча поверхня, характер русла річки багато в чому також залежить від рельєфу, обумовлює поширення певних типів рослинності та ґрунтів.

Утворення великих форм рельєфу та типів корисних копалин безпосередньо пов’язане з геологічною історією певної території. Тому на сьогодні, прямуючи до найвищої вершини Африки, ми визначимо особливості внутрішньої будови материка та пояснимо розповсюдження форм рельєфу та родовищ корисних копалин на території Африки.

ІV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ

1. Історія формування тектонічної будови Африки.

Історія формування материка Африки, як і всіх іншх материків, розпочалася з прадавнього материка Пангея, з якого в свою чергу утворилося 2 материка: Лавразія, Гондвана. Саме з останнього – 1 млрд. років тому утворилася Африка, також всі інші пд. материки.

За настінною картою визначте, які великі форми рельєфу переважають в межах Африки?

Дійсно, в межах Африки переважають рівнини, здебільшого вищі за 500 м, тобто – плоскогір’я та нагір’я. Великі гірські масиви – системи, охоплюють лише 1/5 площі материка й розташовані на узбережжях Африки.

Спробуємо з’ясувати причини цього: розгляньте карту тектонічної будови Африки та визначте в межах якої тектонічної структури розташований материк.

Сучасний материк Африка лежить на давній докембрійській Африкано – Аравійській платформі, що утворилася через руйнацію первинних гірських масивів, тому в межах Африки і переважають рівнинні форми рельєфу.

2. Взаємозв’язок геологічної та геоморфологічної будови

• Вчені встановили, що потужність її осадового чохла подекуди становить 7 тис. м. А складчасті, гірські споруди, що колись були в межах цієї платформи зруйнувались (денудація) під впливом зовнішніх (екзогенних) сил Землі на їх місці залишились високі рівнини – нагір’я. Визначте, які саме?

За картою, визначте, яка частина Африки вища – пн. чи пд., зх. чи сх.?

Протягом геологічної історії південні і східні ділянки Африкано-Аравійської платформи піднімались, утворюючи високі плоскогір’я (нагір’я):

• Східноафриканське ((2000-3000 м) г. Кіліманджаро – 5895 м – „суахілі”– „гора богу холоду”, ще назва „Кілімангара” мовою африканців означає „сяюча гора”. Вершин на горі 3, на яких постійно лежить сніг.).

Чому на вершині вулкана постійно лежить сніг, хоча гора знаходиться в безпосередній близькості до екватора?

• Ефіопське нагір’я ((3000 м) г. Рас – Дашен – 4620 м).

Північні та західні райони платформи — опускались, що призвело до виникнення великих западин: (Конго, Чад, Калахарі, Середземноморська (на пн. від Олександрії тектонічна западина – що в рельєфі виражена низовиною з абсолютною висотою – „-133м”).

Отже, за переважаючими формами рельєфу виділяють Високу Пд. – Сх. Африку (понад 1000 м над рівнем моря) та Низьку Пн. – Зх. (з висотами до 1000 м).

Формування Високої та Низької Африки супроводжувались розломами земної кори, виверженнями вулканів, землетрусами. Тому, не дивно, що навіть в межах Низької Африки зустрічаються згаслі вулкани (влкн. Камерун).

Особливої уваги вчених викликає тектонічна будова Східної Африки, адже вона може будь якої миті відколотись від материка.

Розгляньте геологічну карту Африки, ми помічаємо на сході велику кількість червоних смужечок – це розломи (рифти) в земній корі.

Саме вздовж цієї рифтової зони розлому Сх. Африка може відколотись від Африкано – Аравійської платформи, як колись це зробив о. Мадагаскар.

Отже, на сх. материка знаходиться одне з найвеличніших геологічних утворень на Землі — Східноафриканська зона розлом, яка продовжує розширюватися. Такі зони розломім називаються рифтовими   долинами. В Африці рифтова долина тягнеться від озера Ньяса на північ уздовж лінії африканських озер до Червоного моря.

Саме на узбережжі Червоного моря в зоні розлому є найглибша тектонічна западинка Африки – солоне оз. Ассаль абсолютна висота якого над рівнем моря – найбільш тонка земна кора на суходолі, лише 5 км – „- 153 м”.

Вздовж Сх.африканського розлому розташовуються дуже глибокі тектонічного походження озера.

3. Гірські форми рельєфу Африки.

По краях Африкано – Аравійській платформи зустрічаються поодинокі підняття, які в рельєфі виражені гірськими системами:

• Драконові гори (3482 м) – старі, велетенськими схо­динками спускаються до внутрішніх частин материка у пд-сх. частині Африки.
• Капські гори – невисокі плоско-вершинні на крайньому півдні Африки, герцинської складчастості (300 – 230 млн. р. тому).
• Атлаські гори (г. Тубкаль – 4165 м) – молоді, гостроверхі гори на пн.-зх. материка на стику 2-х літосферних плит, альпійської складчастості (67 млн. р. до н.е.).

Ми з вами нарешті досягли найвищої точки нашого маршруту – вулк. Кіліманджаро. 2. „вулк. Кіліманджаро”: Кіліманджаро складається з 3-х вулканічних конусів: Кибо, Шира, Мавензі – „Гора богу холоду”.

4. Дрібні екзогенні форми рельєфу Африки.

З вершини Кіліманджаро нам видно, що, крім великих форм рельєфу, які формуються здебільшого під впливом ендогенних процесів, в межах Африки широко поширенні численні дрібні форми рельєфу, що не позначаються на картах, які формуються під впливом зовнішніх – екзогенних процесів, а саме: – вивітрювання (температурне (фізичне), біологічне, хімічне),  –  робота вітру – еолові процеси (давньогрец. бог),

–  робота текучих тимчасових вод (карст).

Еолові форми рельєфу:

• бархани (тюрк.) – серпоподібні скупчення пісків (висота до 150 м); навітряний (опуклий) схил пологий і довгий, підвітряний (увігнутий) – крутий і короткий, перехідний у загострені “роги”. Переміщаються зі швидкістю до сотень метрів у рік.
• Дюни (німец.) – скупчення піску, створених вітром. Х-ся параболічною формою; “роги” дюн спрямовані проти вітру, навітряний схил довгий і пологий, увігнутий, підвітряний – крутий й опуклий. Висота від декількох м до 100 м; швидкість переміщення до декількох м у рік.

5. Антропогенні форми рельєфу Африки.

Найглибша шахта у світі – поблизу міста Йоханесбург, глибина 4,5 км, тут видобувають золото.

6. Корисні копалини Африки.

Африка є материком, який досить багатий на мінеральні ресурси, особливо магматичного походження. Світове значення мають африканські родовища алмазів, золота, уранових і мідних руд.

Особливою концентрацією алмазів відрізняється південь Африки, зокрема ПАР. Так, у 1905 році в провінції Трансвааль (ПАР) знайшли алмаз вагою в 21,2 грамів. На честь президента алмазорудної компанії, його назвали „Кулінан”. В подальшому він був розрізаний на 2 частини, які називались „Кулінан І” та „Кулінан ІІ”.

Тепер за тектонічною картою, визначить, які корисні копалини розташовані в межах Високої та Низької Африки.

Яке їх господарське значення?

Таким чином, проаналізувавши розміщення корисних копалин, ми бачимо певну закономірність:

1. рудні корисні копалини (назвіть їх)приурочені до щитів і областей складчастості;
2. паливні ресурси і більшість нерудних – до чохлів платформ і прогинів її фундаменту, також до прибережних частин материка, що затоплювались морем.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Заповнити таблицю: „Характеристика головних форм рельєфу Африки”.

2. Замалювати схему:

„Взаємозв’язок тектонічної та геоморфологічної будови території Африки”

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Дозаповнити таблицю „Характеристика найбільших форм рельєфу Африки”.
2. ПР № 3 (прод.): на к/к нанести тектонічні структури земної кори та великі форми рельєфу земної поверхні Африки, зазначити їх максимальні висоти.
3. Підготуватись до здачі номенклатуру та САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.
4. Визначте координати найбільших вершин Африки:

5. Вирішити задачу № 1. Розрахувати максимальну відносну висоту материка Африка. (ПРИМІТКА: h – відносна висота; Н – абсолютна висота).

Розв’язання: 1.  Нмакс. = 5895 м, Нмінім. = – 155 м;

2. h = Нмакс. – Нмінім. = 5895 – (-155) = 6050 (м).

Відповідь:  максимальна відносна висота материка Африка становить 6050 м.

ДОДАТОК 1. Географічні координати: