Де знаходяться найвища і найнижча точка земної кори
Від темних глибин океану до одних з найвищих піків на Землі, нижче представлені двадцять п’ять найбільших, найвищих, найглибших і найкрихітніших місць в світі!
25. Найглибше озеро – озеро Байкал
Це сибірське рифтове озеро є не тільки найглибшим озером на Землі, а ще воно також володіє найбільшим об’ємом і містить приблизно 20 відсотків прісної води всієї поверхні Землі.
24. Найвища гора – Еверест
Як ви, можливо, підозрювали, Еверест є офіційно визнаною найвищою горою в світі. Але це тільки якщо ми починаємо наш вимір на рівні моря …
23. Найвища гора від основи до вершини – Мауна-Кеа
Мауна-Кеа (Mauna Kea), вулкан на великому острові Гаваїв більш ніж в два рази вище Евересту, якщо рахувати від основи гори, що знаходиться на морському дні, до її піку.
22. Точка, що знаходиться найдалі від центру Землі – гора Чимборасо
Через опуклість Землі на екваторі, пік гори Еверест, також не є найвіддаленішої точкою від центру Землі. Ця честь належить вершині гори Чимборасо (Chimborazo) в Еквадорі.
21. Найнижча точка на Землі – Безодня Челленджера (Challenger Deep)
Це поглиблення, що знаходиться на глибині майже в 11 кілометрів нижче поверхні океану, є найглибшою точкою і без того глибокої Маріанської западини. Насправді, Еверест б зручно розмістився тут нижче поверхні.
20. Найвищий водоспад – Анхель (Angel Falls)
Цей водоспад у Венесуелі настільки високий, що вода іноді випаровується, не досягнувши землі.
19. Найсухіше місце – пустеля Атакама
Посеред чилійської пустелі Атакама (Atacama Desert) існує така точка, де дощ ніколи не випадав. Вчені називають цей регіон «абсолютною пустелею».
18. Найбільш високорозташоване людське поселення – Ла-Рінконада (La Rinconada)
Це шахтарське місто, розташоване в Перу, знаходиться в найвищому населеному регіоні земної кулі. На висоті, що перевищує розташування Ла-Рінконада, людина просто не зможе адаптуватися.
17. Найвища температура – Долина Смерті
При зареєстрованої температурі майже в 57 градусів за Цельсієм, Долина Смерті (Death Valley) в Каліфорнії в черговий раз за останній час стала найспекотнішим місцем на Землі.
16. Найбільш віддалене житлове місце на Землі – Трістан-да-Кунья (Tristan da Cunha)
Цей невеликий архіпелаг в Атлантичному океані, розташований в тисячах кілометрів, як від Південної Африки, так і від Південної Америки, має населення в 271 чоловік. Пошта доходить сюди лише кілька разів на рік.
15. Найглибша печера – Печера Крубера-Вороняча
Ця печера, розташована в Абхазії, є єдиною відомою печерою у світі, глибина якої перевищує 2000 метрів.
14. Найбільший перепад висот – гора Тор
Гора Тор (Mount Thor), розташована в Канаді, має висоту 1250 метрів і незважаючи на її дуже віддалене місце розташування в замерзлій тундрі північних провінцій Канади, вона є популярним місцем для скелелазіння.
13. Найбільш спекотне населене місце – Даллол, Ефіопія
Найспекотніший, постійно населений регіон в світі знаходиться в Ефіопії. Хоча в наші дні Даллол (Dallol) став ще менш населеним і деякі навіть говорять, що він став містом-примарою. Проте варто також зазначити, що в цьому регіоні вже давно не проводився офіційний перепис, тому дослідження спираються на раніше отримані дані.
12. Найпівнічніша точка суші на Землі – Острів Каффеклуббен (Kaffeklubben Island)
Цей острів, що належить Гренландії, офіційно вважається найбільш північною точкою суші на Землі. Тим не менш, існує кілька повільно переміщаються гравійних кіс, які лежать ще північніше.
11. Найнижча температура – Станція Восток, Антарктида
-89,2 °С – ця температура була зареєстрована в Східній Антарктиді і крім деяких нових супутникових вимірювань досі вважається найнижчою наземної температурою за всю історію.
10. Найглибший лід – Впадина Бентлі (Bentley Subglacial Trench)
Це місце також знаходиться в Антарктиді, і глибина тутешнього льоду перевищує 2,5 кілометра. Насправді, земля, на якій він спочиває, знаходиться набагато нижче рівня моря і є найнижчою точкою на Землі, яку не покриває океан.
9. Найглибша точка, виміряна від рівня землі – Кольська надглибока свердловина
Хоча вона була штучно створена, цей російський науковий проект спробував пробратися якомога глибше в земну кору. Свердло досягло глибини, що перевищує 12 кілометрів.
8. Найглибша точка, зроблена людиною – шахта Таутоне (TauTona Mine)
Ця Південноафриканська шахта є найглибшою точкою під поверхнею Землі, в яку міг вміститися чоловік. Її глибина становить майже 4 кілометри.
7. Найбільш холодний населений пункт – Оймякон, Росія
Іноді температура опускається нижче нуля в середині вересня і залишається там до травня. Середня температура в січні складає -46 ° С. Населення села становить менше 500 чоловік.
6. Найвища дорога – шахтарська дорога в Ауканкільче (Aucanquilcha mining road)
Ця шахтарська дорога колись використовувалася для вантажівок, що піднімалися на цей чилійський вулкан на висоту більше 6000 метрів.
5. Найвищий гірський перевал – Марсімік-Ла (Marsimik La), Індія
Хоча вулканічна гірська дорога, яку ми бачили в попередньому пункті, технічно є найвищою дорогою у світі, вона являє собою глухий кут і більше не використовується. На відміну від неї, прохід Марсімік-Ла, розташований на висоті 5582 метрів в північній Індії часто вважається найбільш високорозташованою функціональною дорогою в світі.
4. Найбільш високорозташоване озеро – Озеро Тітікака (Titicaca)
Це озеро знаходиться на кордоні Перу і Болівії в Андах на висоті 3812 метрів. У світі є кілька неназваних кратерних озер, які можуть бути розташовані трохи вище.
3. Найбільш віддалений острів – Острів Буве (Bouvet Island)
Цей невеликий безлюдний норвезький острів в південній частині Атлантичного океану, знаходиться між Антарктидою і Трістан-да-Кунья (місцем, яке, як ви пам’ятаєте, саме по собі є досить віддаленим).
2. Найдовша річка – Ніл
Незважаючи на труднощі в точних розрахунках витоків і напрямів різних річок, Ніл (Nile), як правило, вважається найдовшою річкою в світі. Його довжина становить 6650 кілометрів. У давні часи, коли вода все ще текла з озера Танганьїка (Lake Tanganyika), Ніл був на 1500 кілометрів довшим.
1. Найвіддаленіша від океану точка – Синьцзян (Xinjiang), Китай
Цей регіон в Китаї є азіатським полюсом недоступності. В основному це означає, що це найбільш віддалена від будь-якого океану точка на континенті.
Источник
Мало які туристи доїжджають до цих місць, хоча вони дуже красиві. MapMe відвідав дивовижне озеро, яке є найнижчою точкою Африки.
Приваблива і дика природа Чорного континенту
В Африці багато цікавих місць, які не змінені людиною. Так, ми вже розповідали про пустелі Данакиль, такою небезпечною, але в той же час настільки дивовижною.
Озеро Ассаль — ще один цікавий і красивий куточок Африки. До речі, воно розташоване зовсім недалеко від пустелі Данакиль. Це найнижча точка континенту, вона знаходиться нижче рівня моря на 155 метрів, хоча озеро лежить всього в декількох кілометрах від затоки Таджура Індійського океану. Водойма досить великий і займає площу в 54 квадратних кілометра. Таким чином, в довжину озеро простяглося на 19 кілометрів, а в ширину — на 6,5 кілометрів. Якщо говорити про середній глибині, то вона становить 7,5 метрів, а максимальна — 40 метрів.
Ассаль відноситься до маленькій державі у східній частині Африки, Джібуті, і знаходиться в 120 кілометрах від столиці. На території країни розташовано багато згаслих вулканів. Велика частина кратерів під впливом часу зруйнувалася, але в одному з них утворилося солоне озеро Ассаль. У перекладі його назва так і звучить «солоне озеро».
Сіль надає берегів білосніжний колір, і вони гармонійно поєднуються з бірюзовим водоймою. І навколо нічого: озеро таке солоне, що в ньому ніхто не живе, а по берегах не ростуть ні дерева, ні чагарники. Навколо тільки гори.
Озеро, до речі, одне із самих солоних в світі. Рівень солі тут вище, ніж у Мертвому морі. На поверхні цей показник становить 350 проміле, а чим ближче до дна, тим кількість солі у водах збільшується. Так, на глибині 20 метрів солоність досягає вже 400 проміле (в Мертвому морі в середньому 300-310 проміле). Для порівняння, рівень солоності Середземного моря — 40 проміле.
А навколо вулкани
Взагалі, місцевість навколо озера Ассаль дуже мальовнича: здалеку здається, що його береги вкриті снігом. А так як тут дуже багато вулканів, хоч і вимерлих, територія вулканически активна. Так і кратер вулкана, в якому знаходиться озеро, дає про себе знати: вода у водоймі завжди тепла, 33-34 градуси, а іноді взагалі досягає 40 градусів. Справа в тому, що під земною корою знаходиться лава, яка підігріває воду на дні.
Оточують водойма не тільки гори, але і чорні долини: землю випалила колись лава, а тепер і палюче сонце. І уявіть, який контраст з сольовими каньйонами.
Дощі тут нечасті гості, з-за постійної спеки вода з Ассаль випаровується. Адже в жаркий сезон повітря тут прогрівається до 50 градусів. Через це над озером витає легкий туман, додаючи йому якоїсь таємничості, а через цю серпанок проникають промені сонця.
Як стверджують дослідники, озеро не пересохне, адже його живлять підземні джерела і води Індійського океану, який знаходиться всього лише в 5 кілометрах від цього незвичайного водойми. Власне цим і пояснюється високий рівень солі в воді: активні випаровування, а відтоку з озера немає.
Як з’явився цей водойма? На цей рахунок є дві теорії: пониження рівня моря на планеті, в результаті чого Індійський океан заповнив кратер водою. Друга теорія стверджує, що вулканічна активність вплинула на ґрунт, в результаті чого під землею сталися розриви, по яких вода прийшла в кратер із затоки.
Але води океану живлять не тільки Ассаль. Вони виходять на поверхню Землі і в інших місцях, тим самим утворюючи термальні джерела.
Джерело солі
Ассаль — не тільки найкрасивіше місце Джібуті, але і джерело доходу країни. Справа в тому, що тут видобувають сіль, а потім караванами відправляють її в Ефіопію. Площа засолення території біля озера становить 68 квадратних кілометрів. За деякими оцінками, тут міститься приблизно 300 мільйонів тонн солі.
Видобуток солі на озері ведеться вже дуже давно. Повз цієї водойми проходили прадавні караванні шляхи. Кочові племена цих територій жили бартером, змінюючи сіль на каву, слонову кістку, вугілля і навіть рабів.
Про туризм
Зараз, звичайно, до озера добираються не караваном: до нього прокладена дорога. Ця дика місцевість приваблює туристів. Мандрівники в основному добираються сюди на позашляховиках. Незважаючи на те, що озеро знаходиться в 120 кілометрах від столиці Джібуті, подорож займає цілий день. До речі, коштує така поїздка приблизно 75 доларів. Тільки спочатку треба дістатися до Джібуті)) а це не так-то просто)
Источник
Літосфера — це верхній шар земної кулі, до складу якої входить земна кора й верхній шар мантії.
Під час вивчення теми «Літосфера» розглядаються питання абсолютної й відносної висоти.
Поверхня земної кори не рівна, вона характеризується значними змінами абсолютних висот.
Абсолютна висота — це висота пункту над рівнем моря або океану. Різниця між абсолютними висотами пунктів становить їх відносну висоту.
Відносна висота — це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується по прямовисній лінії та визначається за формулою:
H=h1-h2, де
H – відносна висота, h, , h2 абсолютна висота двох пунктів
Можна запропонувати задачі на визначення абсолютної і відносної висоти.
Задача 1. Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.
Розв’язок. Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а найнижчою — Маріанський жолоб — — 11022 м. Тому відносна висота становитиме 19870 м:
8848 м — (-11022 м) = 19870 м
Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить 19870 м.
Задача 2. Обчисліть відносну висоту між найвищою і найнижчою точками материка Євразія.
Розв’язок. Найвища точка материка Євразія — гора Джомолунгма (8848 м), а найнижча — западина Мертвого моря (—395 м). Отже, відносна висота становитиме 9243 м:
8848 м — (-395 м) = 9243 м
Відповідь: відносна висота між найвищою і найнижчою точками материка Євразія становить 9243 м.
Задача 3. Найнижча точка Північної Америки (Долина Смерті) розташована нижче рівня океану на 85 м, а відносна висота між найнижчою і найвищою точками становить 6279 м. Визначте абсолютну висоту найвищої точки материка та назвіть її.
Розв’язок. 6279 = X- (-85)
Х= 6279 м + (-85м) =
= 6279 м — 85 м
:- Х= 6194M
Відповідь: найвища точка Північної Америки — гора Мак-Кінлі — має висоту 6194 м.
Ізотермічний горизонт, геотермічний градієнт, геотермічний ступінь.
На теплові процеси літосфе¬ри впливає тепло, що надходить від Сонця, але тільки до глибині
20—30 м, а більшою мірою — процеси радіоактивного розпаду, до відбуваються в надрах Землі. Добові коливання температури повітря відчутні до глибини 1—2 м, а річні — значно глибше. Так, у помірних широтах і в районах з континентальним кліматом вони сягають глибини 20—30 м, де залягає шар постійної температури — ізотермічний горизонт.
Отже, ізотермічний горизонт — це шар земної кори з постійною температурою, яка не залежить від пори року й часу доби. Температура ізотермічного горизонту в середньому дорівнює середньорічній температурі даної місцевості.
Нижче ізотермічного горизонту температура поступово підвищується.
Геотермічний градієнт — це величина, на яку зростає температура земної кори з опусканням на кожні 100 м. У середньому геотермічний градієнт земної кори становить 3°С на кожні 100 м глибини.
Геотермічний ступінь — це величина, яка вказує, на яку кількість метрів потрібно опустити¬ся, щоб температура зросла на 1°С. У середньому геотермічний ступінь становить 33 м/ °С.
З глибини приблизно 20 км зростання температури сповільнюється і в середині Землі вона досягає 4000-5000 °С.
Задача 4. Якою приблизно буде температура на дні шахти глибиною 845 м, якщо середньорічна температура в цій місцевості 8,4 °С, геотермічний градієнт — 30 °С на кожен кілометр, а ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м?
Розв’язок. 1. Оскільки ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м, то підвищення температури відбуватиметься протягом 825 м:
845м-20м = 825м
2. Визначаємо, на скільки зміниться температура, якщо опуститись на опуститися на глибину 825 м:
825 м : 1000 м . 30 °С = 24,75 °С;
3. Визначаємо температуру на дні шахти, знаючи, що середньорічна температура (температура ізотермічного горизонту) становить 8,4 °С:
8,4 °С+ 24,75 °С = 33,15 °С
Відповідь: температура на дні шахти глибиною 845 м буде становити приблизно 33 °С.
Задача 5. В Італії на Флегрейських полях (область Тоскана) геотермічний ступінь гірських порід 0,7 м/ °С. Середня річна температура 14 °С. Визначити, на якій глибині температура становитиме 100 °С, якщо ізотермічний горизонт міститься на глибині 10 м.
Розв’язок. Дано: гт. ст. (геотермічний ступінь) — 0,7м/ °С; середній — 33м/ °С; середня річна температура — 14 °С; із. г. (ізотермічний горизонт) — 10 м.
Визначити глибину, де температура становитиме 100 °С.
1) 100 °С-14 °С = 86 °С;
2) 0,7 м/ °С ■ 86 °С = 60,2 м
3) 60,2м+ 10 м = 70,2 м.
4) Відповідь: температура 1000 буде приблизно на глибині 70м.
Задача 6. Один з найбільші геотермічних ступенів виявлено в районі штату Алабама (США). Визначити його величину, якщо відомо, що вода тут може закипіти на глибині 11584,2 м, ізотермічний горизонт міститься на глибині приблизно 9 м, а середньорічна температура 16 °С.
Розв’язок. Дано: температура 100 °С — 11584,2 м; ізотермічні горизонт — 9 м; середня річна температура — 16 °С; геотермічний ступінь (м/ °С) — ?
Розв’язок.
1)11584,2 м —- 9 м = 11575,2м;
2) 100 °С- 16 °С = 84 °С;
3) 11575,2м: 84 °С= 137,8 м/°
Відповідь: геотермічний ступінь становить 137,8 м/ °С.
Источник
Перелік предметів
Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія
Підручники в PDF
ГЕОГРАФІЯ
ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ
ЗЕМНА КОРА
Земна кора — тонка зовнішня оболонка Землі середньою
потужністю 32 км. Найбільш тонка вона під океанами (від 4 до 10 км), а найбільш
товста — під материками (від 13 до 90 км). На кору припадає приблизно 5 %
об’єму Землі. Розрізнюють континентальну й океанічну земну кору. Існують також
райони з корою перехідного типу, де океанічна кора повільно перетворюється в
континентальну або, навпаки, частина континентальної кори перетворюється в
океанічну. Такого роду трансформації відбуваються в процесі часткового або повного
плавлення, а також внаслідок динамічних процесів у земній корі. Майже третину
земної поверхні становить суша, що складається з шести материків (Євразії,
Північної і Південної Америки, Африки, Австралії та Антарктиди), островів і
груп островів (архіпелагів). Більша частина суходолу розташована у Північній
півкулі. Взаємне розташування материків змінювалося протягом геологічної
історії. Бл. 200 млн років тому материки розташовувалися в основному у Південній
півкулі і утворювали гігантський суперконтинент Гондвану. Висота поверхні
земної кори істотно розрізняюється від району до району: найвища точка на Землі
— гора Джомолунгма (Еверест) у Гімалаях (8848 м над рівнем моря), а найнижча —
на дні западини Челленджер в Маріанському жолобі поблизу Філіппін (11 022 м
нижче від рівня моря). Таким чином, амплітуда висот поверхні земної кори
становить понад 19 км. Загалом гірські країни з висотами понад 820 м над рівнем
моря займають приблизно 17 % поверхні Землі, а інша територія суходолу — менше
ніж 12 %. На глибоководні (3—5 км) океанічні басейни припадає бл. 58 % земної
поверхні, а 13 % — на досить мілководний континентальний шельф і перехідні
області. Бровка шельфу переважно розташована на глибині бл. 200 м. Надто рідко
безпосередніми дослідженнями можуть бути охоплені шари земної кори, розташовані
глибше за 1,5 км (як, наприклад, у золотоносних рудниках ПАР глибиною понад 3
км, нафтових свердловинах Техасу глибиною бл. 8 км і в найглибшій у світі —
понад 12 км — Кольській буровій експериментальній свердловині). На основі
вивчення цих та інших свердловин отримана велика кількість інформації про
склад, температуру та інші властивості земної кори. Встановлено, що земна кора
складається з твердих гірських порід. Виключення складають привулканічні зони,
де існують вогнища розплавлених порід, або магми, яка виливається на поверхню у
вигляді лави. Загальне уявлення про хімічний склад земної кори склалося на
основі аналізу більш ніж 5000 проб вивержених (магматичних) порід. Встановлено,
що на 99 % вона складається з 12 елементів. У вагових відсотках вони
розподіляються таким чином: кисень (46,6), кремній (27,7), алюміній (8,1),
залізо (5,0), кальцій (3,6), натрій (2,8), магній (2,6), титан (2,1), марганець
(0,4), фосфор (0,1), сірка і вуглевод (разом менше за 0,1). Очевидно, що в
земній корі переважає кисень, тому 10 найбільш поширених металів присутні у
формі оксидів. Однак мінерали, з яких складаються породи, здебільшого
представлені не простими, а складними оксидами; до їхнього складу входить
декілька металів. Оскільки одним з найпоширеніших елементів на Землі є
кремній, багато мінералів являють собою різноманітні складні силікати.
Поєднання мінералів в різних кількісних пропорціях формує різноманіття гірських
порід.
Источник