Функціональна асиметрія кори великих півкуль
Учені
вже давно дійшли висновку, що при
виконанні певних функцій переважає або
права, або ліва півкуля. Це пов’язано з
особливостями анатомічної будови
великих півкуль кінцевого мозку.
Які
особливості лівої і правої півкуль?
В
лівій півкулі розташовані три центри
мови:
1)
руховий центр мови, який забезпечує
можливість писати;
2) слуховий центр,
який забезпечує можливість чути і
розуміти мову іншої людини;
3) зоровий центр
мови, або центр читання і розуміння
письмової мови; лічби (математичні
здібності, логіка, наука).
Отже,
ліва півкуля більше пристосована до
аналітичної діяльності і відповідає
за логічне мислення людини, тобто за
формулювання понять, побудову узагальнень,
висновків, складання прогнозів тощо.
У
правій півкулі містяться центри
керування: орієнтацією в просторі
(здатність до танців, гімнастики), центри,
що визначають музикальність
(сприйняття музики),
просторове уявлення (скульптура,
сприйняття художніх творів, живопису,
фантазія). Отже, права півкуля
спеціалізується на забезпеченні
образного сприйняття навколишнього
середовища на основі минулого досвіду,
на формуванні особистісного емоційного
ставлення до себе, інших людей і до
предметів; є базою конкретного образного
мислення, емоційного сприйняття оточення.
Утім, центри нюху, слуху,
зору містяться в обох півкулях.
До
особливостей півкуль належить розміщення
центрів проекції руху правої і лівої
руки. У лівій півкулі розташовані центри
проекції руху правої руки, а в правій
півкулі, навпаки, — центри проекції руху
лівої руки. Ця функціональна особливість
й поділяє людей на правшів і лівшів. Є
наукове припущення, що це, можливо,
пов’язано з розташуванням у правшів
основних центрів мови (слуховий, руховий,
зоровий) у лівій півкулі, а в лівшів,
навпаки, — у правій півкулі.
Чи
узгоджена робота двох півкуль?
Діяльність
мозку в нормі в цілому відбувається при
одночасній узгодженій участі двох
півкуль. У результаті такої роботи
забезпечується функціональна повнота
і збалансованість психічних процесів.
Однак спостерігається і певне переважання
(домінування) однієї з півкуль, яке
виявляється характерними психофізіологічними
рисами.
Найяскравіше
це виявляється у стилі мислення. Виходячи
з функціональної спеціалізації, ліва
півкуля забезпечує логічне мислення,
права — конкретне образне мислення. Це
означає, що кожна півкуля може самостійно
забезпечити аналіз інформації,
але тільки певної спрямованості.
Словесні
(мовні) сигнали (звукові та письмові)
сприймають слухові нервові центри,
розташовані у скроневій частці кори, і
зорові нервові центри, що містяться у
тім’яній частці кори. Завдяки
внутрішньокірковим зв’язкам ці нервові
центри утворюють єдину функціональну
систему, яка забезпечує сприйняття і
аналіз різних форм мовних сигналів та
їхнє звукове відтворення.
Функціональна
спеціалізація півкуль великого мозку
є фундаментальною основою психофізіологічної
індивідуальності людини. У будь-якому
психічному процесі беруть участь обидві
півкулі одночасно та узгоджено. Проте
спостерігається і функціональна перевага
роботи однієї з півкуль, що й позначається
на індивідуальних особливостях конкретної
людини.
20.
Основні типи темпераменту. Характеристика
наявних класифікацій темпераменту +
Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
Источник
Розділ 14 СВІДОМІСТЬ І МИСЛЕННЯ
§ 79.Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку
Дослідження функціональної організації півкуль головного мозку і спеціалізації їх кори почалися зі спостережень за хворими, які страждали на порушення мовлення. Ще в другій половині ХІХ ст. французький анатом Поль Брока і німецький невролог Карл Верніке виявили: порушення мовлення супроводжуються пошкодженням двох ділянок мозку, що майже повністю розміщуються в лівій півкулі. Так на мапі мозку з’явилася зона Брока, відповідальна
за вимову слів, і зона Верніке, функцією якої є сприйняття мовлення і формування його змісту.
Пізніше у правій і лівій півкулі було знайдене місце розташування (локалізації) центрів зорового і слухового аналізаторів, центрів рухової активності тощо. Виявилося, що ліва півкуля в основному контролює словесно-логічне мислення, виконання математичних операцій, сприйняття часу та зв’язку між подіями. Кора правої півкулі здебільшого відповідає за зорове, слухове сприйняття, за формування музичних і просторових образів. Від її функціонування залежать, в основному, процеси образного мислення, розуміння
і використання жестів, міміки, пантоміміки, інтонацій мовлення. Узагальнюючи, зазвичай говорять, що “лівий мозок” – логічний, аналітичний і словесний, а “правий мозок” – емоційний, узагальнюючий і образний (мал. 79.1).
Учені з’ясували, що активність лівої і правої півкуль мозку в різних людей є різною. Залежно від того, яка з півкуль є активнішою, тобто домінує, можна умовно визначити схильність людини до певного типу психічної діяльності. Людей з яскраво вираженим домінуванням лівої півкулі відносять до розумового типу, а тих, у кого домінує права півкуля, – до художнього. Функціональна асиметрія мозку є нормою, а повна чи часткова втрата асиметрії супроводжується певними психічними розладами. Проте й занадто виражене домінування однієї з півкуль не сприяє поліпшенню роботи мозку.
Мал. 79.1. Функціональна асиметрія кори великих півкуль у праворуких:
1 – лобова зона; 2 – аналіз тактильної інформації; 3 – слухова зона (ліве вухо);
4 – аналіз просторово-зорової інформації; 5 – зорова зона (ліве зорове поле); 6 – зорова зона (праве зорове поле);
7 – центр словесно-логічних і математичних операцій; 8 – слухова зона (праве вухо); 9 – центр писання; 10 – центр мовлення
Творчість і уява – процеси, що дають змогу знайти нові й нестандартні рішення – відбуваються за участю обох півкуль. Кожна півкуля додає свій внесок у забезпечення психічних процесів, і будь-яка складна діяльність людини регулюється обома півкулями. На певних етапах обробки інформації активно включається то одна, то інша півкуля. При цьому результати діяльності можуть бути однаковими, але досягаються вони у різні способи.
Ви знаєте, що люди відрізняються за тим, яка рука в них більш розвинена. Ліворукість або праворукість є проявом неоднакової активності функціональних центрів мозку. Центри управління рухами правої половини тіла розташовані в лівій півкулі головного мозку, а лівої половини – у правій. Тому ліворукість пов’язана з більшою активністю правої, а праворукість – лівої півкулі головного мозку. Зазвичай перевага активності лівої півкулі властива праворуким – тим людям, що виконують складні й тонкі операції правою рукою.
Праворуких людей більше – близько 90% усього населення Землі, проте “чисті” ліворукість й праворукість трапляються нечасто. Шульги зазнають певних труднощів в адаптації до “правосторон – нього світу”. Знаряддя праці (ножиці, верстати, машини, спортивне спорядження тощо) мають “праву” орієнтацію – пристосовані до того, щоб ними користувалися праворукі. “Права” орієнтація характерна й для способу писання в більшості мов світу. Чи слід переорієнтовувати ліворуких дітей, примушуючи їх виконувати тонкі рухи переважно правою рукою? Сьогодні вчені вважають, що таке перенавчання є недоцільним. Воно може призвести до порушень психічного розвитку, виникненню труднощів у навчанні і навіть спричинити нервові розлади.
Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку — Біологія
2017-10-29
Источник
У результаті досліджень було встановлено, що:
- o ліва півкуля оброблює інформацію послідовно в міру надходження;
- o права — працює відразу з кількома входами одночасно, паралельно.
Імовірно, цим пояснюється той факт, що такий спосіб мислення як інтуїція, «прозріння», — функція саме правої півкулі.
Ліва й права півкулі відрізняються за здатністю сприймати довкілля, оцінювати його, запам’ятовувати. Так, наприклад, у людей з розщепленим мозком виявлено міжпівкулеве розходження в здатності сприймати й відтворювати геометричні фігури. Права півкуля легко справляється з цим завданням, і людина лівою рукою малює порівняно правильно уявлювані фігури. Водночас ліва півкуля з таким завданням справляється з великими труднощами, тобто в неї практично немає здатності до образного оцінювання довкілля. Разом з тим ліва півкуля легко оперує словами, вирішує логічні завдання, на що права нездатна.
При реєстрації ЕЕГ і її оброб-
Мал. 182. Кіркові взаємозв’язки діапазону частот β-ритму під час мисленнєвих операцій: розв’язання завдання на просторове (а), вербальне (б) мислення
ленні за допомогою комп’ютера можна зафіксувати в мозку співналаштованість нервових центрів, об’єднання їх для виконання того або того типу розумового процесу (мал. 182). Як видно з малюнка, фокус взаємодії, топографія їх специфічні для кожного типу виконуваної розумової операції. Під час абстрактно-вербальних процесів (б) зона мозку активується в лобових частках зліва, а під час образного мислення — у тім’яній ділянці справа. Тут чітко виявляється функціональна асиметрія участі другої і першої сигнальної системи.
Зазначені уявлення про функції мозку, його лівої і правої половини здебільшого збігаються з уявленнями про можливість виділення розумового й художнього типу людей. Підґрунтя логічного способу мислення — ліва півкуля, а образного, інтуїтивного — права.
Міжпівкулеві відмінності оброблення немовленнєвої (невербальної) інформації
Міжпівкулеві функціональні відмінності виявляються і при обробленні інформації, що надходить структурами, які належать до першої сигнальної системи. У більшості людей бінокулярний акт зору здійснюється при явному переважанні одного ока. У 60-70 % людей переважає праве око, у 30 %-ліве, і лише в 5-7 % випадків спостерігають симетрію зору. Провідне око визначає вісь зору, воно першим направляється до предмета, у ньому раніше закінчується процес акомодації, його зображення переважає над підлеглим йому оком. Правші краще сприймають інформацію правим вухом. Латералізація звукової сенсорної системи виявляється унаслідок того, що її перехрещені шляхи, які спрямовуються до контрлатеральної половини мозку, могутніші, ніж неперехрещені. Асиметрія мозку полягає в тому, що ліва півкуля краще обробляє мовленнєву інформацію, тоді як права — невербальні звуки, музику. А от дізнавання предмета на дотик, відчутність відбувається чіткіше при використанні лівої руки, оскільки імпульсація від неї надходить у праву півкулю.
Таким чином, у більшості людей асиметрія виявляється у двох формах: право- і лівобічній. Лише незначна частина людства характеризується симетричністю оброблення інформації в корі півкуль великого мозку. Право- і ліворукість зумовлені спадково.
Відносність домінування лівої півкулі
Значення лівої півкулі в мовній функції, руховій функції правої руки й ноги породило уявлення про її домінування стосовно правої. її функції, пов’язані з організацією вищих форм Поведінки й мовлення, філогенетично наймолодші. Але зазначені уявлення варто сприймати з великими застереженнями. Правильніше говорити про взаємодоповнювальну спеціалізацію обох півкуль із переважанням мовних функцій у лівій. Нормальне функціонування мозку потребує постійної взаємодії обох півкуль. Саме існування мозолистого тіла означає необхідність такого тісного контакту.
Уміння застосовувати функцію правої півкулі можна образно порівняти з можливістю бачити зірки посеред дня. Сонце в цей час сяє так яскраво, що зірки, попри те що вдень вони перебувають на небокраї так само, як і вночі, стають невидимі. І лише коли сонце заходить, маємо змогу їх бачити. Подібно до цього вплив найостаннішого еволюційного надбання людини — домінантної лівої логічної півкулі, що грунтується на мовній функції, — відсуває на другий план здатність до інтуїтивного мислення правої півкулі. Цілком імовірно, що для наших предків інтуїтивність, характерна для теперішньої правої півкулі, була головним способом сприйняття світу обома половинками мозку.
Єдність мозку — підґрунтя ефективного оцінювання світу й організації процесу мислення
Визнаючи придатність обох способів мислення — право- і лівопівкулевого, варто все-таки поставити запитання, чи однакові їх ефективність і корисність для організму. Права півкуля, здатна до інтуїтивності при вловлюванні зв’язків зовнішнього світу, очевидно, може виявити й те, чого насправді немає. Унаслідок того, що скептичне й критичне ставлення до дійсності в неї відсутнє, суто «правопівкулеві висновки» можуть бути хибними або параноїдальними. Особливості аналітико-синтетичних процесів у півкулях мозку виявляються і при формуванні емоцій, пам’яті. (Латералізація вищого відділу емоційної системи формується вже до 5-7-го років життя.). Так, затінюючи половину зорового поля за допомогою спеціальних контактних лінз, можна вивчити емоційне сприйняття кінофільму під час надходження інформації окремо до кожної півкулі. Було виявлено, що, незважаючи на наявну при цьому часткову передачу інформації через мозолисте тіло, права півкуля сприймає світ значно неприємнішим, ворожим. Ліва півкуля емоційне ставлення до довкілля дає приблизно таке саме, як цілий мозок. Імовірно, у нормі в повсякденному житті негативізм правої півкулі значною мірою пом’якшується більш «добросердою і життєрадісною» лівою півкулею.
Швидше за все, у творчих людей велике значення має права півкуля, оскільки створення шедевра й ставлення інших до нього є мало експериментальним. Але водночас, наприклад, у поета образне сприйняття світу належить до функції правої півкулі, а здатність римувати слова перебуває у компетентності» лівої півкулі. У певному сенсі «логічна» ліва півкуля вченого «підкріплюється» правою, що сприяє інтуїтивному розкриттю таємниць природи. Але в такому разі висунуті інтуїтивні припущення правої півкулі мають бути пропущені через сито критичного аналізу лівої. Тобто отримання знань потребує одночасно того й того способу мислення.
Источник
Розділ 14 СВІДОМІСТЬ І МИСЛЕННЯ
§ 79.Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку
Дослідження функціональної організації півкуль головного мозку і спеціалізації їх кори почалися зі спостережень за хворими, які страждали на порушення мовлення. Ще в другій половині ХІХ ст. французький анатом Поль Брока і німецький невролог Карл Верніке виявили: порушення мовлення супроводжуються пошкодженням двох ділянок мозку, що майже повністю розміщуються в лівій півкулі. Так на мапі мозку з’явилася зона Брока, відповідальна
за вимову слів, і зона Верніке, функцією якої є сприйняття мовлення і формування його змісту.
Пізніше у правій і лівій півкулі було знайдене місце розташування (локалізації) центрів зорового і слухового аналізаторів, центрів рухової активності тощо. Виявилося, що ліва півкуля в основному контролює словесно-логічне мислення, виконання математичних операцій, сприйняття часу та зв’язку між подіями. Кора правої півкулі здебільшого відповідає за зорове, слухове сприйняття, за формування музичних і просторових образів. Від її функціонування залежать, в основному, процеси образного мислення, розуміння і використання
жестів, міміки, пантоміміки, інтонацій мовлення. Узагальнюючи, зазвичай говорять, що “лівий мозок” – логічний, аналітичний і словесний, а “правий мозок” – емоційний, узагальнюючий і образний (мал. 79.1).
Учені з’ясували, що активність лівої і правої півкуль мозку в різних людей є різною. Залежно від того, яка з півкуль є активнішою, тобто домінує, можна умовно визначити схильність людини до певного типу психічної діяльності. Людей з яскраво вираженим домінуванням лівої півкулі відносять до розумового типу, а тих, у кого домінує права півкуля, – до художнього. Функціональна асиметрія мозку є нормою, а повна чи часткова втрата асиметрії супроводжується певними психічними розладами. Проте й занадто виражене домінування однієї з півкуль не сприяє поліпшенню роботи мозку.
Мал. 79.1. Функціональна асиметрія кори великих півкуль у праворуких:
1 – лобова зона; 2 – аналіз тактильної інформації; 3 – слухова зона (ліве вухо);
4 – аналіз просторово-зорової інформації; 5 – зорова зона (ліве зорове поле); 6 – зорова зона (праве зорове поле);
7 – центр словесно-логічних і математичних операцій; 8 – слухова зона (праве вухо); 9 – центр писання; 10 – центр мовлення
Творчість і уява – процеси, що дають змогу знайти нові й нестандартні рішення – відбуваються за участю обох півкуль. Кожна півкуля додає свій внесок у забезпечення психічних процесів, і будь-яка складна діяльність людини регулюється обома півкулями. На певних етапах обробки інформації активно включається то одна, то інша півкуля. При цьому результати діяльності можуть бути однаковими, але досягаються вони у різні способи.
Ви знаєте, що люди відрізняються за тим, яка рука в них більш розвинена. Ліворукість або праворукість є проявом неоднакової активності функціональних центрів мозку. Центри управління рухами правої половини тіла розташовані в лівій півкулі головного мозку, а лівої половини – у правій. Тому ліворукість пов’язана з більшою активністю правої, а праворукість – лівої півкулі головного мозку. Зазвичай перевага активності лівої півкулі властива праворуким – тим людям, що виконують складні й тонкі операції правою рукою.
Праворуких людей більше – близько 90% усього населення Землі, проте “чисті” ліворукість й праворукість трапляються нечасто. Шульги зазнають певних труднощів в адаптації до “правосторон – нього світу”. Знаряддя праці (ножиці, верстати, машини, спортивне спорядження тощо) мають “праву” орієнтацію – пристосовані до того, щоб ними користувалися праворукі. “Права” орієнтація характерна й для способу писання в більшості мов світу. Чи слід переорієнтовувати ліворуких дітей, примушуючи їх виконувати тонкі рухи переважно правою рукою? Сьогодні вчені вважають, що таке перенавчання є недоцільним. Воно може призвести до порушень психічного розвитку, виникненню труднощів у навчанні і навіть спричинити нервові розлади.
Музика слава україні.
Ви зараз читаєте: Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку
Источник
Розділ 14 СВІДОМІСТЬ І МИСЛЕННЯ
§ 79.Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку
Дослідження функціональної організації півкуль головного мозку і спеціалізації їх кори почалися зі спостережень за хворими, які страждали на порушення мовлення. Ще в другій половині ХІХ ст. французький анатом Поль Брока і німецький невролог Карл Верніке виявили: порушення мовлення супроводжуються пошкодженням двох ділянок мозку, що майже повністю розміщуються в лівій півкулі. Так на мапі мозку з»явилася зона Брока, відповідальна за вимову слів, і зона Верніке, функцією якої є сприйняття мовлення і формування його змісту.
Пізніше у правій і лівій півкулі було знайдене місце розташування (локалізації) центрів зорового і слухового аналізаторів, центрів рухової активності тощо. Виявилося, що ліва півкуля в основному контролює словесно-логічне мислення, виконання математичних операцій, сприйняття часу та зв»язку між подіями. Кора правої півкулі здебільшого відповідає за зорове, слухове сприйняття, за формування музичних і просторових образів. Від її функціонування залежать, в основному, процеси образного мислення, розуміння і використання жестів, міміки, пантоміміки, інтонацій мовлення. Узагальнюючи, зазвичай говорять, що «лівий мозок» — логічний, аналітичний і словесний, а «правий мозок» — емоційний, узагальнюючий і образний (мал. 79.1).
Учені з»ясували, що активність лівої і правої півкуль мозку в різних людей є різною. Залежно від того, яка з півкуль є активнішою, тобто домінує, можна умовно визначити схильність людини до певного типу психічної діяльності. Людей з яскраво вираженим домінуванням лівої півкулі відносять до розумового типу, а тих, у кого домінує права півкуля, — до художнього. Функціональна асиметрія мозку є нормою, а повна чи часткова втрата асиметрії супроводжується певними психічними розладами. Проте й занадто виражене домінування однієї з півкуль не сприяє поліпшенню роботи мозку.
Мал. 79.1. Функціональна асиметрія кори великих півкуль у праворуких:
1 — лобова зона; 2 — аналіз тактильної інформації; 3 — слухова зона (ліве вухо);
4 — аналіз просторово-зорової інформації; 5 — зорова зона (ліве зорове поле); 6 — зорова зона (праве зорове поле);
7 — центр словесно-логічних і математичних операцій; 8 — слухова зона (праве вухо); 9 — центр писання; 10 — центр мовлення
Творчість і уява — процеси, що дають змогу знайти нові й нестандартні рішення — відбуваються за участю обох півкуль. Кожна півкуля додає свій внесок у забезпечення психічних процесів, і будь-яка складна діяльність людини регулюється обома півкулями. На певних етапах обробки інформації активно включається то одна, то інша півкуля. При цьому результати діяльності можуть бути однаковими, але досягаються вони у різні способи.
Ви знаєте, що люди відрізняються за тим, яка рука в них більш розвинена. Ліворукість або праворукість є проявом неоднакової активності функціональних центрів мозку. Центри управління рухами правої половини тіла розташовані в лівій півкулі головного мозку, а лівої половини — у правій. Тому ліворукість пов»язана з більшою активністю правої, а праворукість — лівої півкулі головного мозку. Зазвичай перевага активності лівої півкулі властива праворуким — тим людям, що виконують складні й тонкі операції правою рукою.
Праворуких людей більше — близько 90% усього населення Землі, проте «чисті» ліворукість й праворукість трапляються нечасто. Шульги зазнають певних труднощів в адаптації до «правосторон- нього світу». Знаряддя праці (ножиці, верстати, машини, спортивне спорядження тощо) мають «праву» орієнтацію — пристосовані до того, щоб ними користувалися праворукі. «Права» орієнтація характерна й для способу писання в більшості мов світу. Чи слід переорієнтовувати ліворуких дітей, примушуючи їх виконувати тонкі рухи переважно правою рукою? Сьогодні вчені вважають, що таке перенавчання є недоцільним. Воно може призвести до порушень психічного розвитку, виникненню труднощів у навчанні і навіть спричинити нервові розлади.
Источник