Хімічні елементи земної кори
Розділ 3. РЕЧОВИННИЙ СКЛАД І БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ
Земна кора, як доступніша для вивчення з усіх геосфер Землі, є безпосереднім об’єктом геологічних досліджень. В ній сконцентровані всі види мінеральної сировини необхідної для існування людства, в зв’язку з чим саме ця складова нашої планети вивчена найбільш повно і детально. Окрім того, саме земна кора є основним середовищем техногенного навантаження і з метою запобігання екологічної катастрофи необхідно всебічно вивчити її склад, будову та закони розвитку.
Речовинний склад земної кори
Земна кора складена різними за походженням групами гірських порід (магматичними, метаморфічними, осадовими), які, в свою чергу, складені мінералами, а останні хімічними елементами. Таким чином, виходячи з концепції ієрархічної організації природної речовини, про склад земної кори можна судити через послідовне вивчення хімічних елементів, мінералів і гірських порід.
Хімічний склад земної кори
Земна кора в хімічному відношенні з усіх внутрішніх геосфер Землі вивчена найбільш детально. Але і в її межах достовірні дані про хімічний склад гірських порід отримані лише для самої верхньої, доступної для спостережень частини материків, тобто до глибини 10-15 км.
Перші відомості про хімічний склад земної кори належать американському вченому Ф. Кларку, який базуючись на результатах 6000 хімічних аналізів різних гірських порід у 1889 році вирахував і опублікував середні вмісти 50 основних хімічних елементів земної кори. Пізніше ці результати уточнювалися багатьма вченими, зокрема, В.І. Вернадським, О.П. Виноградовим, Г.В. Войткевичем, О.Б. Роновим, Р. Тейлером, О.О.Ярошевським та іншими, які не тільки суттєво доповнили знання про хімічний склад земної кори, але й за пропозицією О.Є. Ферсмана ввели поняття кларків.
Кларк – це середній вміст хімічного елемента у земній корі. Розрізняють масові (вагові), атомні та об’ємні кларки. Масові кларки – це середні масові вмісти елементів, виражені у відсотках або грамах на тону. Атомні кларки відображають процентну кількість числа атомів, а об’ємні показують, який об’єм породи у відсотках займає даний елемент.
Найпоширенішими хімічними елементами в земній корі, кларки яких перевищують одиницю або близькі до неї, є кисень, кремній, алюміній, залізо, кальцій, натрій, магній, калій та водень. Вони складають більше 98% земної кори, при цьому близько 80% припадає на долю кисню, кремнію та алюмінію (табл. 3.1).
Зазначені вище елементи (окрім водню), а також вуглець, фосфор, хлор та фтор є головними складовими гірських порід, у зв’язку з чим їх називають породоутворюючими, або петрогенними. Елементи, які характеризуються незначними кларками, утворюють групу рідкісних або розсіянихелементів. Окрім цього виділяють ще металогенні елементи, що складають, головним чином, руди металевих корисних копалин. До них відносяться мідь, свинець, цинк, молібден, ртуть та інші. Проте, існують також елементи, які в природі відіграють подвійну роль: з однієї сторони вони можуть виступати як петрогенні, і входять до основного складу гірських порід, а з другої – утворюють типові сполуки металів як рудогенні. Прикладом їх можуть слугувати залізо, марганець, алюміній та інші.
Таблиця 3.1.
Середній хімічний склад земної кори (хімічні елементи, %)
| Елементи | За Ф.В. Кларком (1924) | За О.П. Винаградовим (1962) | За О.О. Ярошевським (1988) |
| O | 49,52 | 49,13 | 47,90 |
| Si | 25,75 | 26,00 | 29,50 |
| Аl | 7,51 | 7,45 | 8,14 |
| Fe | 4,70 | 4,20 | 4,37 |
| Mg | 1,94 | 2,35 | 1,79 |
| Ca | 3,29 | 3,25 | 2,71 |
| Na | 2,64 | 2,40 | 2,01 |
| K | 2,40 | 2,35 | 2,40 |
| H | 0,88 | 0,15 | 0,16 |
Нерівномірність поширення хімічних елементів у земній корі є однією з особливостей її хімізму. Це також знайшло відображення в періодичній системі Д.І. Мендєлєєва. Так, кларки перших 30 елементів системи (від водню до цинку), здебільшого, складають цілі і десяті частки відсотків, кларки ж інших елементів лише в поодиноких випадках досягають тисячних часток відсотка.
Наочніше характер поширення хімічних елементів у земній корі виражається напівлогарифмічною кривою О.Є. Ферсмана (рис. 3.1), де на осі абсцис показані порядкові номери елементів періодичної системи, а на осі ординат – логарифми кларків. Як видно з діаграми, значення кларків більшості елементів займають положення поблизу трендової лінії. Ці елементи відносяться до елементів з нормальноюпоширеністю. Вище середньої кривої знаходяться надлишкові елементи, до яких відносяться практично всі петрогенні, а нижче цієї кривої розташовані елементи, які дістали назву дефіцитних. Це – благородні гази, берилій, гелій, селен, платиноїди, літій та інші.
Рис. 3.1. Логарифми кларків хімічних елементів земної кори (за О.Є. Ферсманом)
Абсолютна більшість хімічних елементів являють собою групу атомів з різним масовим числом, але з однаковим зарядом, тобто – це асоціації ізотопів. В земній корі існує більше 360 ізотопів. Окремі хімічні елементи складаються з декількох ізотопів. Наприклад, олово має десять ізотопів, ксенон – дев’ять, кадмій і телур по вісім. Такі елементи називаються складними. Існують також і прості хімічні елементи, які не мають ізотопів. До них належать залізо, натрій, фосфор, ванадій, марганець, золото та інші, всього 22. Ізотопний склад складних хімічних елементів залежить від їх походження. Так, свинець, до складу якого входять чотири ізотопи (Pb204, Pb206, Pb207,Pb208), може бути урановим, як продукт розпаду урану з ізотопом Pb206, або торієвим з ізотопом Pb204 (продукт розпаду торію).
Помилковим було б вважати, що саме елементи з високими кларками утворюють родовища корисних копалин. В даному випадку основна роль належить не кларковим вмістам, а властивостям того або іншого елементу утворювати значні концентрації. Наприклад такі метали як галій, цезій, берилій з високими кларками не утворюють самостійних родовищ, і навпаки більш рідкісні елементи, такі як вісмут, ртуть, золото, срібло, можуть утворювати промислові концентрації. Це пояснюється тим, що кларкові вмісти хімічних елементів залежать від будови атомного ядра, а властивість елементів утворювати промислові концентрації – від хімічних властивостей атомів і стійкості зв’язків зовнішніх електронів. Тобто у здатності атомів віддавати або приєднувати електрони і, таким чином, утворювати сполуки. Однією з форм існування таких сполук хімічних елементів є мінерали, як наступний рівень організації земної речовини.
Дата добавления: 2017-03-18; просмотров: 560 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов
Читайте также:
Рекомендуемый контект:
Поиск на сайте:
© 2015-2020 lektsii.org — Контакты — Последнее добавление
Источник
Ðå÷îâèíè, ùî óòâîðþþòüñÿ íà ãëèáèíàõ ³ ïîâåðõí³ Çåìë³. Âì³ñò ì³íåðàë³â ó ñêëàä³ ã³ðñüêèõ ïîð³ä, ¿õ âèêîðèñòàííÿ ó ïðîìèñëîâîñò³. Ïàëèâí³ êîðèñí³ êîïàëèíè â Óêðà¿í³. Âèêîðèñòàííÿ ã³ðñüêèõ ïîð³ä ÿê áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â àáî ñèðîâèíè äëÿ ¿õ âèðîáíèöòâà.
Ñòóäåíòû, àñïèðàíòû, ìîëîäûå ó÷åíûå, èñïîëüçóþùèå áàçó çíàíèé â ñâîåé ó÷åáå è ðàáîòå, áóäóò âàì î÷åíü áëàãîäàðíû.
Ðàçìåùåíî íà https://www.allbest.ru/
Ðå÷îâèíè çåìíî¿ êîðè
Ïðè âèâ÷åíí³ çåìíî¿ êîðè â ¿¿ ñêëàä³ áóëà âèä³ëåíà ðå÷îâèíà, ùî îòðèìàëà íàçâó ì³íåðàë.
̳íåðàëè — öå ïðîñò³ ðå÷îâèíè àáî ¿õ ñïîëóêè, ïðèáëèçíî îäíîð³äí³ çà õ³ì³÷íèì ñêëàäîì é ô³çè÷íèìè âëàñòèâîñòÿìè, ùî óòâîðþþòüñÿ íà ãëèáèíàõ ³ ïîâåðõí³ Çåìë³. Íà ñüîãîäí³ â³äîìî ïîíàä 3000 ð³çíèõ ì³íåðàë³â. Äî öüîãî ñïèñêó â ì³ðó â³äêðèòòÿ äîäàþòüñÿ íîâ³ ì³íåðàëè é âèêëþ÷àþòüñÿ ðàí³øå â³äîì³, ÿê³ ó õîä³ äîêëàäíîãî âèâ÷åííÿ âèÿâëÿþòüñÿ ð³çíîâèäàìè (â³äì³íàìè) ³íøèõ ìàòåð³àë³â. Ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü ì³íåðàë³â ÿâëÿþòü ñîáîþ òâåðä³ ò³ëà, àëå º ð³äê³ (íàïðèêëàä ñàìîðîäíà ðòóòü) ³ ãàçîïîä³áí³ ì³íåðàëè. Íàéïîøèðåí³øèìè º ñèë³êàòè, îêñèäè é ã³äðîêñèäè, ñóëüô³äè, ôîñôàòè, êàðáîíàòè. ̳íåðàëè âõîäÿòü äî ñêëàäó ã³ðñüêèõ ïîð³ä íå ò³ëüêè Çåìë³, à é ̳ñÿöÿ òà äåÿêèõ ³íøèõ ïëàíåò, à òàêîæ ìåòåîðèò³â ³ àñòåðî¿ä³â. ×àñòèíà õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â (çîëîòî, ñð³áëî, ì³äü) çóñòð³÷àþòüñÿ â çåìí³é êîð³ â ñàìîðîäíîìó (÷èñòîìó) âèãëÿä³.
Áàãàòî ì³íåðàë³â º ö³ííèìè êîðèñíèìè êîïàëèíàìè. Äåÿê³ ì³íåðàëè ñòâîðþþòüñÿ øòó÷íèì øëÿõîì.
̳íåðàëè º õ³ì³÷íèìè ñïîëóêàìè (âèêëþ÷åííÿ — ñàìîðîäí³ ì³íåðàëè). Íàâ³òü áåçáàðâí³, ïðîçîð³ ¿õ çðàçêè, ìàéæå çàâæäè ì³ñòÿòü íåâåëèê³ ê³ëüêîñò³ äîì³øîê.
óðñüêà ïîðîäà — öå ïðèðîäíå ïîºäíàííÿ ì³íåðàë³â á³ëüø-ìåíø ïîñò³éíîãî ñêëàäó, ùî óòâîðþº ñàìîñò³éíå ãåîëîã³÷íå ò³ëî â çåìí³é êîð³. óðñüê³ ïîðîäè â³äð³çíÿþòüñÿ îäíà â³ä îäíî¿ çà ñâî¿ì ñêëàäîì, âëàñòèâîñòÿìè é çîâí³øí³ì âèãëÿäîì. Íàë³÷óºòüñÿ ïîíàä 1,5 òèñ. ã³ðñüêèõ ïîð³ä. Çà ïîõîäæåííÿì âîíè ïîä³ëÿþòüñÿ íà òðè âåëèê³ ãðóïè: ìàãìàòè÷í³, îñàäîâ³ é ìåòàìîðô³÷í³.
Ìàãìàòè÷í³ ã³ðñüê³ ïîðîäè. Óòâîðåííÿ ìàãìàòè÷íèõ ïîð³ä ïîâ’ÿçàíî ç ïðîöåñîì ìàãìàòèçìó. Ö³ ã³ðñüê³ ïîðîäè óòâîðþþòüñÿ ïðè çàñòèãàíí³ ìàãìè, ùî ìîæå ðîçð³çíÿòèñÿ çà ñâî¿ì ñêëàäîì çàëåæíî â³ä ä³ëÿíêè çåìíî¿ êîðè. Êð³ì òîãî, îñòèãàííÿ é îòâåðä³ííÿ ìàãìè â³äáóâàºòüñÿ ÿê íà ãëèáèí³, òàê ³ â ðåçóëüòàò³ ¿¿ âèõîäó íà ïîâåðõíþ. Ðàí³øå ñòîñîâíî ìàãìàòè÷íèõ ã³ðñüêèõ ïîð³ä âæèâàâñÿ òåðì³í «âèâåðæåí³ ïîðîäè». Â³í º íåòî÷íèì, òîìó ùî ìàãìà, ³ç ÿêî¿ óòâîðèëèñÿ ïîðîäè, ìîãëà çàñòèãòè íà ãëèáèí³.
гçí³ óìîâè «íàðîäæåííÿ» ìàãìàòè÷íèõ ïîð³ä ïîÿñíþþòü ¿õ ð³çíîìàí³òí³ñòü. Õî÷à òåìïåðàòóðè â ãëèáèíàõ Çåìë³ º äîñòàòí³ìè äëÿ ïëàâëåííÿ ì³íåðàë³â, ÷åðåç âèñîêèé òèñê ðå÷îâèíè ó âåðõí³é ìàíò³¿ ïåðåáóâàþòü ó ïëàñòè÷íîìó âèãëÿä³. Êîëè â çåìí³é êîð³ óòâîðþºòüñÿ ðîçëîì, òèñê ïàäàº, ðå÷îâèíè ïåðåõîäÿòü ó ð³äêèé ñòàí ³ ï³ä òèñêîì âèùåðîçòàøîâàíèõ øàð³â ï³äí³ìàþòüñÿ òð³ùèíàìè óâåðõ. Ìàãìà ðîçïëàâëÿº ã³ðñüê³ ïîðîäè ³, ðóõàþ÷èñü äî ïîâåðõí³, îñòèãàº. ßêùî ¿¿ ðóõ ïðèïèíÿºòüñÿ íà âåëèêèõ ãëèáèíàõ, òî ïîðîäè ôîðìóþòüñÿ â ðåçóëüòàò³ ïîâ³ëüíîãî îñòèãàííÿ ìàãìè ï³ä çíà÷íèì òèñêîì âåðõí³õ øàð³â. Òàê óòâîðþþòüñÿ ãëèáèíí³ ã³ðñüê³ ïîðîäè (ãðàí³òè, ëàáðàäîðèòè, ä³îðèòè, ãàáðî òîùî), ùî ìàþòü ð³âíîì³ðíó êðèñòàë³÷íó ñòðóêòóðó. Ãðàí³òè é ëàáðàäîðèòè ñêëàäàþòüñÿ âåëèêèìè êðèñòàëàìè, âåëè÷èíà ÿêèõ çàëåæèòü â³ä ãëèáèíè îñòèãàííÿ é îòâåðä³ííÿ ìàãìè. Òîáòî ÷èì ãëèáøå öå â³äáóëîñÿ, òèì êðóïí³øèìè º êðèñòàëè.
Ïðîöåñ çàñòèãàííÿ ãëèáèííèõ (³íòðóçèâíèõ) ïîð³ä òðèâຠäåñÿòêè, ñîòí³, ³íîä³ òèñÿ÷³ ðîê³â. Íà ïîâåðõí³ Çåìë³ çàñòèãàííÿ ìàãìè â³äáóâàºòüñÿ çíà÷íî øâèäøå (çà ì³ñÿöü-äâà). Ó òàêèõ óìîâàõ áðàêóº ÷àñó äëÿ ïîâíî¿ êðèñòàë³çàö³¿ ìàãìè, ùî îñòèãàº, òîìó åôóçèâí³ (âèâåðæåí³) ïîðîäè ñêëàäàþòüñÿ ç äð³áíèõ êðèñòàë³â. Íàéïîøèðåí³øèìè ìàãìàòè÷íèìè ã³ðñüêèìè ïîðîäàìè º ãðàí³ò ³ áàçàëüò.
Çàëåæíî â³ä óìîâ óòâîðåííÿ åôóçèâí³ ã³ðñüê³ ïîðîäè ìàþòü äð³áíîçåðíèñòó, ïðèõîâàíî-êðèñòàë³÷íó àáî àìîðôíó áóäîâó. ßêùî ç â’ÿçêî¿ ìàãìè ïîâ³ëüíî âèä³ëÿëèñÿ ãàçîïîä³áí³ ïðîäóêòè, òî óòâîðþºòüñÿ ïîðèñòà àáî ïåìçîïîä³áíà ñòðóêòóðà. Áàçàëüò ÿâëÿº ñîáîþ ù³ëüíó ã³ðñüêó ïîðîäó òåìíèõ (â³ä ñ³ðîãî äî ÷îðíîãî) êîëüîð³â, ùî ñêëàäàºòüñÿ ç äóæå äð³áíèõ êðèñòàë³â. Îáñèä³àí (âóëêàí³÷íå ñêëî) íàãàäóº ñêëîïîä³áíó ìàñó. Ïåìçà º ïîðèñòîþ ã³ðñüêîþ ïîðîäîþ, óòâîðåíîþ â ðåçóëüòàò³ øâèäêîãî çàñòèãàííÿ ìàãìè, âîíà ëåãøà çà âîäó. Äî âèâåðæåíèõ ã³ðñüêèõ ïîð³ä íàëåæàòü ïîðîäè, ÿê³ óòâîðèëèñÿ ³ç äð³áíèõ ÷àñòîê ëàâè, âèêèíóòî¿ íà çåìíó ïîâåðõíþ ïðè âèâåðæåíí³ âóëêàí³â. Ö³ â³äêëàäåííÿ ïåðåáóâàþòü ó ïóõêîìó ñòàí³ (âóëêàí³÷íèé ïîï³ë), à çà íàÿâíîñò³ ïðèðîäíèõ öåìåíòóþ÷èõ ðå÷îâèí ³ ï³ä òèñêîì âèùåðîçòàøîâàíèõ øàð³â ïåðåòâîðþþòüñÿ íà ù³ëüí³ öåìåíòîâàí³ ïîðîäè (âóëêàí³÷íèé òóô).
Ãëèáèíí³ ìàãìàòè÷í³ ïîðîäè ìàþòü ð³çíîìàí³òíå çàáàðâëåííÿ, ïåðåâàæíî òåìíèõ, íàñè÷åíèõ òîí³â, ³ ðèñóíîê.
Ïîðîäè, ùî âèëèëèñÿ, íå ìàþòü ÷³òêî âèðàæåíîãî ðèñóíêà, ìåíø äåêîðàòèâí³, í³æ ãëèáèíí³. Ñåðåä íèõ ìîæíà âèä³ëèòè äâà âèäè: ëåãê³, íåì³öí³ ïîðîäè òèïó òóô³â ³ âèñîêîì³öí³, âàæê³ ïîðîäè, äî ÿêèõ íàëåæàòü áàçàëüòè, àíäåçèòè, ïîðô³ðèòè.
Îñàäîâ³ ã³ðñüê³ ïîðîäè. Îñàäîâ³ ã³ðñüê³ ïîðîäè óòâîðþþòüñÿ ïðîòÿãîì òðèâàëîãî ÷àñó ç ³íøèõ ã³ðñüêèõ ïîð³ä óíàñë³äîê âïëèâó çîâí³øí³õ ïðîöåñ³â íà ïîâåðõíþ ë³òîñôåðè. Õàðàêòåðíîþ ðèñîþ áàãàòüîõ ç íèõ º ¿õ øàðóâàò³ñòü, ùî â³äáèâຠçì³íè óìîâ â³äêëàäåííÿ ãåîëîã³÷íèõ îñàäê³â. Îñàäîâ³ ã³ðñüê³ ïîðîäè âêðèâàþòü áëèçüêî 3/4 ïîâåðõí³ ë³òîñôåðè. Çà ïîõîäæåííÿì ðîçð³çíÿþòü óëàìêîâ³, õ³ì³÷í³ é îðãàí³÷í³ ã³ðñüê³ ïîðîäè.
Íàçâà óëàìêîâ³ ã³ðñüê³ ïîðîäè âêàçóº íà òå, ùî âîíè ñêëàäàþòüñÿ ç óëàìê³â (îñêîëê³â) ì³íåðàë³â ³ ã³ðñüêèõ ïîð³ä, óòâîðåíèõ ó ïðîöåñ³ âèâ³òðþâàííÿ. Öåé ïðîöåñ ñïðè÷èíþº ðóéíóâàííÿ òâåðäèõ ïîð³ä, ÿê³ ïîäð³áíþþòüñÿ é òðàíñïîðòóþòüñÿ â³òðîì, òåêó÷èìè âîäàìè, ëüîäîâèêàìè, à ïîò³ì íàêîïè÷óþòüñÿ íà äí³ ìîð³â, îçåð, ð³÷îê, çíèæåííÿõ ñóõîäîëó, äå çãîäîì ìîæóòü òâåðä³òè. Äî óëàìêîâèõ ïîð³ä íàëåæàòü âàëóíè, ãàëå÷íèêè, ï³ñîê, êîíãëîìåðàòè, ï³ñêîâèêè, ëåñè, ãëèíè, îñàäîâ³ áðåê÷³¿.
̳íåðàëè öèõ ïîð³ä, ÿê ïðàâèëî, íàêîïè÷óþòüñÿ íà äí³ âîäîòîê³â — á³ëüø ëåãêèé àáî ì’ÿêèé óëàìêîâèé ìàòåð³àë íåñå âîäà, çàëèøàþ÷è íà ì³ñö³ òâåðä³ é âàæê³ ì³íåðàëè.  îñàäêàõ ìåõàí³÷íîãî ïîõîäæåííÿ â ïðîöåñ³ ¿õ óù³ëüíåííÿ ìîæóòü óòâîðþâàòèñÿ êîíêðåö³¿ (ñòÿãíåííÿ) êðåìí³þ, êàðáîíàò³â, îêñèä³â çàë³çà òîùî.
Ó ðîçñèï÷àñòèõ îñàäêàõ óòâîðþþòüñÿ «ï³ùàí³ êðèñòàëè» (âåëèê³ êðèñòàëè êàëüöèòó, áàðèòó, ã³ïñó, ùî ì³ñòÿòü äî 60 % óëàìêîâèõ ï³ùàíèõ çåðåí ³ ñôîðìóâàëèñÿ â ïðîöåñ³ öåìåíòàö³¿ ï³ñêîâèêó) òà «ïóñòåëüí³ òðîÿíäè «, ñêëàäåí³ êðèñòàëàìè ã³ïñó.
Àëþâ³àëüí³ (ð³÷êîâ³) îñàäêè ìàþòü ìåõàí³÷íå ïîõîäæåííÿ; ó íèõ ìîæíà âèÿâèòè ð³çí³ ì³íåðàëè, ó òîìó ÷èñë³ çîëîòî é àëìàçè.
Óëàìêîâ³ ïîðîäè ìîæíà êëàñèô³êóâàòè çà ðîçì³ðàìè óëàìê³â, ùî ¿õ ñêëàäàþòü. ßêùî ðîçì³ð óëàìê³â ìåíøèé çà 1 ìì, öå äð³áíîóëàìêîâà ïîðîäà. ßêùî á³ëüøèé çà 1 ìì, òî öå âåëèêîóëàìêîâà ïîðîäà. Äð³áíîóëàìêîâ³ ïîðîäè òàêîæ ïîä³ëÿþòüñÿ çà ðîçì³ðàìè óëàìê³â.
Çàãàëüíîþ îçíàêîþ óëàìêîâèõ ïîð³ä º âçàºìîçâ’ÿçîê ¿õ óëàìê³â. ßêùî óëàìêè íå ñïîëó÷åí³ é ðîçñèïàþòüñÿ, òî ïîðîäà ïóõêà. ßêùî óëàìêè íå ìîæíà â³äîêðåìèòè îäèí â³ä îäíîãî, ïîðîäà çöåìåíòîâàíà.
Õ³ì³÷í³ ã³ðñüê³ ïîðîäè óòâîðþþòüñÿ â ðåçóëüòàò³ âèïàäàííÿ â îñàä (â³äêëàäåííÿ) ðå÷îâèí, ðîç÷èíåíèõ ó âîäàõ îêåàí³â, ìîð³â, îçåð ³ ð³÷îê. Íàéïîøèðåí³øèìè õ³ì³÷íèìè ã³ðñüêèìè ïîðîäàìè º êàì’ÿíà (êóõîííà) ³ êàë³éí³ ñîë³; ã³ïñè.
Óëàìêîâ³ é õ³ì³÷í³ ã³ðñüê³ ïîðîäè ÷àñòî ïîºäíóþòü ó ãðóïó îñàäîâèõ ã³ðñüêèõ ïîð³ä íåîðãàí³÷íîãî ïîõîäæåííÿ.
Äî îðãàí³÷íèõ îñàäîâèõ ïîð³ä íàëåæàòü òîðô, áóðå é êàì’ÿíå âóã³ëëÿ, âàïíÿê, êðåéäà òà ³í. Âîíè óòâîðèëèñÿ ³ç ðåøòîê â³äìåðëèõ îðãàí³çì³â, ó ïåðøó ÷åðãó ðîñëèí. Äåÿê³ îðãàí³÷í³ ïîðîäè ñôîðìîâàí³ ÷åðåïàøêàìè ìîðñüêèõ òâàðèí ³ ïðîäóêòàìè æèòòºä³ÿëüíîñò³ îðãàí³çì³â.
Íàéïîøèðåí³øèìè òèïàìè îñàäîâèõ ïîð³ä º ï³ñêîâèêè, âàïíÿêè é ãëèíè. ¿õ êëàñèô³êóþòü çà õ³ì³÷íèì ñêëàäîì ³ ðîçì³ðîì ÷àñòîê. Ó öèõ ïîðîäàõ, ÿê ïðàâèëî, çóñòð³÷àþòüñÿ òàê³ ì³íåðàëè, ÿê êâàðö, êàëüöèò ³ ã³ïñ. Òîíêîçåðíèñò³ ð³çíîâèäè îñàäîâèõ ïîð³ä íàçèâàþòüñÿ ãëèíèñòèìè àáî àðã³ë³òîâèìè, ñåðåäíüîçåðíèñò³ — ï³ñêóâàòèìè; ãðóáîçåðíèñò³ ð³çíîâèäè — âåëèêîóëàìêîâèìè àáî ðóäèòîâèìè. Îñàäîâ³ ïîðîäè çàëÿãàþòü ó âèãëÿä³ øàð³â àáî ïëàñò³â.
Á³ëüøà ÷àñòèíà îñàäîâèõ ã³ðñüêèõ ïîð³ä ìຠìîðñüêå ïîõîäæåííÿ, àëå äåÿê³ ç íèõ ôîðìóâàëèñÿ â êîíòèíåíòàëüíèõ óìîâàõ (íà äí³ âîäîéì àáî ïîâåðõí³ ñóõîäîëó). Îñàäêè, ïîñòóïîâî òâåðäíó÷è, ïåðåòâîðþþòüñÿ íàïîðîäè, ïðè öüîìó âòðà÷àºòüñÿ ÷àñòèíà âîäè, ùî ì³ñòèòüñÿ â íèõ. Öåé ïðîöåñ íàçèâàºòüñÿ ë³òèô³êàö³ºþ (ñêàì’ÿí³ííÿì) îñàäêó.
̳íåðàëè ìîæóòü óòâîðþâàòèñÿ ÿê ï³ä ÷àñ îñàäêîíàêîïè÷åííÿ, òàê ³ â ïåð³îä ë³òèô³êàö³¿.
Ñåðåä îñàäê³â õ³ì³÷íîãî ïîõîäæåííÿ âèä³ëÿþòüñÿ äîëîì³òè, ïîðîäè, áàãàò³ íà õëîðèäè, ñóëüôàòè é í³òðàòè, ³ äåÿê³ çàë³çíÿêè.
Êîðèñí³ êîïàëèíè.óðñüê³ ïîðîäè é ì³íåðàëè, õ³ì³÷íèé ñêëàä ³ ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³ ÿêèõ äîçâîëÿþòü ëþäèí³ âèêîðèñòîâóâàòè ¿õ (ó ïðèðîäíîìó âèãëÿä³ àáî ï³ñëÿ ïåðåðîáêè), íàçèâàþòü êîðèñíèìè êîïàëèíàìè.
Äî ïàëèâíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí íàëåæàòü âóã³ëëÿ, íàôòà, ïðèðîäíèé ãàç, òîðô, ãîðþ÷³ ñëàíö³. ¿õ âèêîðèñòîâóþòü äëÿ îäåðæàííÿ òåïëà é åëåêòðîåíåð㳿.
Ñåðåä ïàëèâíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí â Óêðà¿í³ íàéá³ëüøó ö³íí³ñòü ìàþòü ðîäîâèùà íàôòè é ãàçó, ùî çîñåðåäæåí³ â Äí³ïðîâñüêî-Äîíåöüê³é íàôòîãàçîíîñí³é îáëàñò³ òà Êàðïàòñüê³é ³ Ïðè÷îðíîìîðñüê³é íàôòîãàçîíîñíèõ ïðîâ³íö³ÿõ (Ñóìñüêà, Õàðê³âñüêà, Ïîëòàâñüêà, Ëüâ³âñüêà, ²âàíî-Ôðàíê³âñüêà îáëàñò³, Àâòîíîìíà ðåñïóáë³êà Êðèì, øåëüô ×îðíîãî ìîðÿ), à òàêîæ êàì’ÿíîãî ³ áóðîãî âóã³ëëÿ ó Äîíåöüêîìó, Ëüâ³âñüêî-Âîëèíñüêîìó êàì’ÿíîâóã³ëüíèõ ³ Äí³ïðîâñüêîìó áóðîâóã³ëüíîìó áàñåéíàõ. Òàêîæ çàëÿãàþòü ãîðþ÷³ ñëàíö³, ðîäîâèùà ÿêèõ º â Êàðïàòàõ, íà Ïîä³ëë³, ó ʳðîâîãðàäñüê³é îáëàñò³ (íàéá³ëüøå ðîäîâèùå — Áîâòèñüêå). Ðîäîâèùà òîðôó çîñåðåäæåí³ íà Ïîë³ñüê³é íèçîâèí³.
Ðóäí³ êîðèñí³ êîïàëèíè — ã³ðñüê³ ïîðîäè é ì³íåðàëè, ç ÿêèõ çà ³ñíóþ÷èõ òåõíîëîã³÷íèõ ìîæëèâîñòåé äîö³ëüíî äîáóâàòè ìåòàëè. ßê ïðàâèëî, ðóäí³ êîðèñí³ êîïàëèíè íàëåæàòü äî ìàãìàòè÷íèõ ³ ìåòàìîðô³÷íèõ ã³ðñüêèõ ïîð³ä.
Äî ðóäíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí íàëåæàòü ðóäè ÷îðíèõ ³ êîëüîðîâèõ ìåòàë³â (çàë³çà, ìàíãàíó, õðîìó, òèòàíó, âàíàä³þ, í³êåëþ, êîáàëüòó, ìîë³áäåíó, òàíòàëó, í³îá³þ, âîëüôðàìó, öèðêîí³þ, àëþì³í³þ, ì³ä³, ñâèíöþ, ìàãí³þ, îëîâà, öèíêó, â³ñìóòó, ðòóò³, ñóðìè, ë³ò³þ, áåðèë³þ, ñð³áëà, ïëàòèíè é ïëàòèíî¿ä³â). ²ç ðóäíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí âèïëàâëÿþòü ìåòàëè òà ¿õ ñïëàâè. Íàïðèêëàä, ³ç çàë³çíî¿ ðóäè âèðîáëÿþòü ñòàëü ³ ÷àâóí. Ðóäè ìåòàë³â ñêëàäåí³ ñóëüô³äàìè, îêñèäàìè é ñàìîðîäíèìè åëåìåíòàìè.
Óêðà¿íà ìຠâåëè÷åçí³ çàïàñè çàë³çíèõ ³ ìàíãàíîâèõ ðóä òà ìîæëèâîñò³ äëÿ ¿õ åêñïîðòó. Íà ðóäè êîëüîðîâèõ ìåòàë³â Óêðà¿íà á³äíà. ª çíà÷í³ çàïàñè òèòàíîâèõ ³ ðòóòíèõ ðóä; íå äî ê³íöÿ ðîçâ³äàí³ çàïàñè ì³äíèõ ðóä ³ çîëîòà.
Äî íåðóäíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí íàëåæèòü âåëèêà ãðóïà ì³íåðàë³â ³ ã³ðñüêèõ ïîð³ä, ³ç ÿêèõ íå âèïëàâëÿþòü ìåòàëè. Çàçâè÷àé äî ö³º¿ ãðóïè íàëåæàòü áóä³âåëüí³ ìàòåð³àëè, õ³ì³÷íà é òåõí³÷íà ñèðîâèíà. Íàïðèêëàä, êàë³éí³ ñîë³ é ôîñôîðèòè âèêîðèñòîâóþòü äëÿ âèðîáíèöòâà äîáðèâ, ó áóä³âåëüí³é ïðîìèñëîâîñò³ øèðîêî çàñòîñîâóºòüñÿ ï³ñîê, ãëèíà, ìåðãåëü. ßê ìåòàëóðã³éíà é òåïëî³çîëÿö³éíà ñèðîâèíà âèêîðèñòîâóþòü ïëàâèêîâèé øïàò, êàëüöèò, äîëîì³ò, ïîëüîâèé øïàò ³ êâàðö; âîãíåòðèâàìè é òåïëî³çîëÿòîðàìè âèñòóïàþòü ãðàô³ò, âåðìèêóë³ò, òàëüê ³ òàëüêîâèé êàì³íü, ìàãíåçèò, êâàðöèò. Õ³ì³÷íîþ ñèðîâèíîþ, êð³ì ñîëåé ³ ôîñôîðèò³â, º ñàìîðîäíà ñ³ðêà, ñ³ð÷àíèé êîë÷åäàí, ôëþîðèò, ñåë³òðà, áîðàò òîùî. Äî ö³ºþ ãðóïè êîðèñíèõ êîïàëèí íàëåæàòü äîðîãîö³íí³ êàìåí³ — àëìàç, ñìàðàãä, ðóá³í, îëåêñàíäðèò, áóðøòèí òîùî.
Á³ëüø³ñòü ã³ðñüêèõ ïîð³ä âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÿê áóä³âåëüí³ ìàòåð³àëè àáî ñèðîâèíà äëÿ ¿õ âèðîáíèöòâà. Ìàðìóðè, ãðàí³òè, êâàðöèòè âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÿê êàìåí³ — ñò³íîâ³, ïîêð³âåëüí³, äîðîæí³, îáëèöþâàëüí³; âàïíÿê, ìåðãåëü, ãëèíà, ã³ïñ º ñèðîâèíîþ äëÿ âèðîáíèöòâà â’ÿçêèõ ìàòåð³àë³â, ñêëÿí³ ï³ñêè é ï³ñêîâèêè, ïåãìàò³òè, ãëèíè é êàîë³íè º ñêëÿíî-êåðàì³÷íîþ ñèðîâèíîþ. ijàáàçè, áàçàëüòè, àçáåñò, ãëèíè, êâàðöîâ³ ï³ñêè âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÿê ñèðîâèíà äëÿ îäåðæàííÿ øòó÷íèõ âîëîêîí, ì³íåðàëüíî¿ âàòè. ì³íåðàë ïîðîäà ïàëèâíèé êîïàëèíà
Çà ñâî¿ì õ³ì³÷í³ì ³ ì³íåðàëüíèì ñêëàäîì íåðóäí³ êîðèñí³ êîïàëèíè ³ñòîòíî â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä ðóäíèõ.  îñíîâíîìó âîíè ñêëàäàþòüñÿ ³ç ñèë³êàò³â, ôîñôàò³â, êàðáîíàò³â, ñóëüôàò³â.
Òîðô. Ãîðþ÷à êîðèñíà êîïàëèíà, óòâîðåíà ñêóï÷åííÿì ðåøòîê ðîñëèí, ùî íåïîâí³ñòþ ðîçêëàäàëèñÿ â óìîâàõ áîë³ò, çà óòðóäíåíîìó äîñòóï³ ïîâ³òðÿ é âåëèêî¿ âîëîãîñò³. Òîðô º îäíîìàí³òíîþ çà ñïîëóêîþ ³ êîëüîðîì ìàñó. Çà ñëàáêîãî ðîçêëàäàííÿ â³í âîëîêíèñòèé, çà âèñîêîãî — á³ëüø ïëàñòè÷íèé, ñâ³òëî-áóðîãî, êîðè÷íåâîãî àáî çåìëèñòî-÷îðíîãî êîëüîðó. Ñóõà ðå÷îâèíà ñêëàäàºòüñÿ ç ðîñëèííèõ òêàíèí, ùî íå ö³ëêîì ðîçêëàëèñÿ, ³ ì³ñòèòü 50-60 % âóãëåöþ.  óìîâàõ ïðèðîäíîãî çàëÿãàííÿ ìຠäóæå âèñîêó âîëîã³ñòü.
Òîðô âèêîðèñòîâóºòüñÿ êîìïëåêñíî ÿê ïàëèâî, äîáðèâî, òåïëî³çîëÿö³éíèé ìàòåð³àë. Ìàêñèìàëüíà òåïëîòà çãîðÿííÿ 24 Ìäæ/êã. Ñâ³òîâ³ çàïàñè òîðôó íà ïî÷àòêó 2000 ð. ïåðåâèùóâàëè 2 òðëí ò, íàéá³ëüøå â Ðîñ³¿, Êàíàä³, ѲËÀ (ó òîìó ÷èñë³ íà Àëÿñö³ — 50 %). Ó 2000 ð. ó ñâ³ò³ áóëî âèäîáóòî 28,5 ìëí ò òîðôó, à â 2001 ð. — 26,7 ìëí. Òîðô º âàæëèâèì äæåðåëîì åíåð㳿 â ðÿä³ êîëèøí³õ ðàäÿíñüêèõ ðåñïóáë³ê, Ñêàíäèíàâñüêèõ êðà¿íàõ, ²ðëàí䳿.
Êðåéäà. Ñëàáêîñöåìåíòîâàíèé, òîíêîçåðíèñòèé ð³çíîâèä êàðáîíàòíèõ ïîð³ä. Öå íàï³âçàòâåðä³ë³ ìîðñüê³ îñàäêè, ùî â³äêëàäàëèñÿ íà ãëèáèíàõ â³ä 30 äî 500 ì ³ á³ëüøå. Êðåéäà ñêëàäàºòüñÿ ç ì³êðîñêîï³÷íèõ óëàìê³â ³ ö³ëèõ âàïíÿíèõ ê³ñòÿê³â ì³êðîîðãàí³çì³â. ²íêîëè â í³é çóñòð³÷àþòüñÿ ìóøë³ ìîëþñê³â, ê³ñòÿêè ìîðñüêèõ ¿æàê³â, êðåì³ííèõ ãóáîê, êîðàë³â. ̳íåðàëüíà ñïîëóêà êðåéäè: 90-99 % êàëüöèòó; 1-8% ãëèíèñòèõ ì³íåðàë³â (ìîíòìîðèëëîí³ò, ã³äðîñëþäè é êàîë³í³ò); 0,2-6% êâàðöó, 0,01-7,0 % îïàëà òîùî. Êðåéäà ì’ÿêà, ¿¿ ù³ëüí³ñòü — 2,70-2,72 ã/ñì 3; ïðèðîäíà âîëîã³ñòü — ÇÎ-33 %.
Âàæëèâîþ ä³àãíîñòè÷íîþ îçíàêîþ º á³ëà ðèñêà. ϳä ÷àñ 䳿 ñëàáêèì ðîç÷èíàì õëîðíî¿ êèñëîòè â³äáóâàºòüñÿ ðîçêëàäàííÿ êðåéäè é áóðõëèâå âèä³ëåííÿ âóãëåöþ — «ñêèïàííÿ».
Êðåéäà øèðîêî ðîçïîâñþäæåíà â ïðèðîä³ ³ â îñíîâíîìó â³äíîñèòüñÿ äî âåðõíüîêðåéäÿíèõ ³ íèæíüîïàëåîãåíîâèõ â³äêëàäåíü. Çàçâè÷àé çàëÿãຠó âèãëÿä³ øàð³â. Íàéøèðøà ñìóãà â³äêëàäåíü êðåéäè ïðîñòÿãàºòüñÿ â³ä ð³÷êè Åìáà â Çàõ³äíîìó Êàçàõñòàí³ äî Âåëèêî¿ Áðèòàí³¿. ¿¿ ïîòóæí³ñòü ì³ñöÿìè äîñÿãຠñîòåíü ìåòð³â, òàê ó ðàéîí³ Õàðêîâà âîíà äîõîäèòü äî 600 ì.
Êðåéäà âèêîðèñòîâóºòüñÿ â ñ³ëüñüêîìó ãîñïîäàðñòâ³ äëÿ âàïíóâàííÿ ´ðóíò³â ³ ï³äãîä³âë³ òâàðèí. Êðåéäà á³ëèõ êîëüîð³â âèêîðèñòîâóºòüñÿ ÿê á³ëèé ï³ãìåíò ï³ä ÷àñ ãîòóâàííÿ ôàðá, çàìàçîê, à òàêîæ ïðè âèðîáíèöòâ³ âàïíà é ïîðòëàíäöåìåíòó. Ó ïðîìèñëîâîñò³ êðåéäà âèêîðèñòîâóºòüñÿ ÿê íàïîâíþâà÷ äëÿ ãóìè, ïëàñòìàñ, äëÿ âèðîáíèöòâà ñîë³, ñêëà, î÷èùåííÿ öóêðó.
Ðàçìåùåíî íà Allbest.ru
…
Источник
