Краснуха лікування та симптоми

Краснуха — це захворювання, яке вважається «дитячим», оскільки найчастіше діагностується у дітей та вкрай рідко зустрічається у дорослого покоління і переноситься набагато важче. Головними характерними ознаками хвороби є поява яскраво-червоних висипань на шкірі, які і визначають назву хвороби. Особливу небезпеку захворювання становить для жінок в період вагітності, а особливо для плода, провокуючи внутрішньоутробну смерть, самовільний викидень або розвиток патологічних змін, вроджених захворювань у дитини.

Що таке краснуха?

Краснуха — гостре інфекційне захворювання, спровоковане вірусом краснухи і характеризується появою червоної висипки, а також іншими симптомами, які багато в чому схожі з застудою. Більшою мірою схильні до недугу люди, яким не були зроблені щеплення і ті, хто не хворів раніше, адже після перенесеної хвороби у людини з’являється імунітет до такого роду недугу. Піком поширення захворювання вважається зима, початок весни, а джерелом хвороби є хвора людина, носій вірусу. Крім того, передаватися вірус може від хворої матері до дитини в період вагітності, при чому такий варіант зараження робить дитину заразним протягом трьох років.

Вірус краснухи є вельми міцним і здатний протягом тривалого часу зберігати життєдіяльність поза організмом. Він переносить холод, але на нього добре діє нагрівання або вплив ультрафіолетом, дезінфікуючими засобами.

Стадії розвитку краснухи:

• Інкубаційний період (10-23 дня), при цьому людина вже є заразним і поширює інфекцію.
• Катаральна стадія (1-3 дні). На даному етапі з’являються перші ознаки хвороби: підвищення температури, біль, першіння в горлі, нежить, слабкість, збільшення лімфатичних вузлів.
• Розпал хвороби. Для цієї стадії характерно поява висипу, яка локалізується на обличчі, місцях згину колін і ліктів, а також не животі і сідницях.
• Етап реконвалесценції. Завершальна стадія, яка характеризується зникненням висипки і інших симптомів.

Краснуха: причини і фактори розвитку

Головною причиною краснухи є потрапляння вірусу в організм, яке може статися повітряно-крапельним шляхом (під час чхання, кашлю хворого або навіть при просто розмові). Також хвороба може передаватися від матері до дитини під час вагітності. До основних причин зараження вірусом відноситься:

• Відсутність щеплення від хвороби.
• Тісний контакт з людиною, який є переносником вірусу. Важливо пам’ятати, людина заразний краснухою протягом тижня до появи висипу і протягом 10 днів після її виникнення.
• Ослаблений імунітет.

Симптоми краснухи: як проявляється захворювання

Після потрапляння вірусу в організм він протягом 12-23 днів ніяк себе не проявляє (інкубаційний період), але важливо пам’ятати, навіть в цей час людина є переносником інфекції і може бути заразним. На даному етапі хвороба поширюється в слизових оболонках верхніх дихальних шляхів, поступово вражаючи і підслизові тканини, що викликає збільшення лімфатичних вузлів.

На початку розвитку недуга схожий з простудним захворюванням, оскільки областю первинного ураження є дихальна система. У перші кілька днів спостерігається збільшення лімфатичних вузлів (особливо тих, які перебувають на шиї, потилиці, за вухами), що призводить до їх ущільнення, з’являється якийсь дискомфорту і виникають хворобливі відчуття, особливо при їх пальпації. Через деякий час з’являються нові ознаки у вигляді кашлю, підвищення температури, нежитю. У цей період спостерігається загальна слабкість у дитини, повна відсутність апетиту і бажання грати, активно пересуватися, навіть у непосид. Хворого долаючи сонливість, апатія і млявість.

Специфічним і характерним тільки для краснухи симптомом є появи висипу, яка поширюється по всьому тілу: животу, спині, верхніх і нижніх кінцівках, зокрема, вони спостерігаються на згинах колін і ліктів. Особливістю висипань вважається те, що вони не викликають ніякого дискомфорту у дитини (свербіння, болю), тому не вимагають особливого догляду, а через кілька днів проходять самі, не залишаючи шрамів, рубців або інших слідів. Вкрай рідко захворювання може проявлятися тільки одним з симптомів: температурою, збільшенням лімфовузлів або висипаннями.

Діагностика

Краснуха — дуже підступна хвороба, яка своїм проявом схожа з простим ГРВІ, скарлатина, алергією або на кір, тому самостійно правильно діагностувати захворювання вкрай складно. Для постановки правильного діагнозу необхідно отримати консультацію педіатра (терапевта), а для його підтвердження здати аналіз крові.

Лікування краснухи

Лікування краснухи проходить комплексно з використанням ряду медикаментозних препаратів, які спрямовані на усунення симптомів і вірусу. Всі необхідні ліки призначає лікар після огляду і проведення аналізу, що допоможе точно поставити діагноз. Лікування захворювання включає:

• Утримання дитини в карантині, зведення до мінімуму спілкування хворого з іншими дітьми. Це необхідно перш за все для того, щоб не допустити поширення інфекції і зараження інших.
• Прийом противірусних препаратів проти краснухи, які спрямовані на знищення вірусу. Застосовується при важкій формі перебігу хвороби і може призначатися тільки лікарем.
• Препарати для нормалізації температури тіла: «Ібупрофен», «Нурофен», «Парацетомол», «Панадол», але категорично не можна боротися з лихоманкою за допомогою аспірину або медикаментів, в складі яких є дана складова.
• Зняти больові відчуття в горлі допоможуть льодяники ( «Степсілс», «Септефрил»), а також може застосовуватися полоскання відваром трав (ромашка, шавлія) або розчином фурациліну.
• Антигістамінні препарати необхідні дітям, схильним до алергії, щоб уникнути загострення хвороби та розвитку ускладнень краснухи. З цією метою можуть використовуватися «Лоратадин», «Діазолін», «Супрастин» та інші.
• Висип не викликає незручностей або інших неприємних явищ, тому використовуватися для її усунення креми, мазі або інші примочки не потрібно.

Профілактика краснухи

Для того щоб уникнути захворювання слід проводити профілактичні заходи, головною методикою запобігання захворювання є щеплення від краснухи, яка проводиться в обов’язковому порядку дітям в 1 рік і в 6 перед школою. Даний укол є комплексним і включає ще вакцину від кору і паротиту.

Особливу небезпеку становить краснуха при вагітності, оскільки вірус негативно впливає на розвиток плода і може спровокувати різного роду патології. Для того щоб уникнути таких негативних наслідків слід проводити вакцинацію (якщо його не було зроблено в дитинстві) в період планування вагітності.

До основних заходів профілактики краснухи відноситься:

• Обмеження контакту з людьми, хворими на краснуху.
• Повне дотримання гігієни.
• Своєчасне проведення вакцинації.

Краснуха (червоничка, багряниця) – гостре вірусне захворювання, яке зустрічається тільки у людини. Характеризується явищами помірної загальної інтоксикації, збільшенням потиличних і шийних лімфатичних вузлів, появою висипки на шкірі й ураженням плода у перехворівших вагітних.

Сприйнятливість до краснухи висока, найчастіше хворіють діти і підлітки. Особи до 20 років становлять біля 90% хворих. Діти у віці до 6 міс. уникають цієї недуги, оскільки успадковують від матері імунітет.

Захворюваність має переважно спорадичний характер. У дитячих і військових колективах, інтернатах трапляються спалахи, що тривають декілька місяців. У дітей, які контактували з хворим, вірус виявляють у слизовій верхніх дихальних шляхів з 11-ї до 21-ї доби від початку контакту з хворою людиною.

У разі зараження жінок, особливо у перші місяці вагітності, можливі викидні, народження мертвого плоду або дітей з вродженими вадами розвитку. Зараження краснухою в перші 3-4 тижні вагітності викликає виникнення вад у 60% випадків, на 9-12 тижні – в 15% випадків.

Максимальна захворюваність відзначається переважно в зимово-весняний період. При краснусі можливі епідемічні хвилі, що виникають з інтервалом біля 7 років. Відзначено, що після таких хвиль збільшується число вроджених вад серця. Інкубаційний період становить 15-21 день, може тривати до 24 днів. Продромального періоду не буває, або він дуже слабко виражений. Спостерігаються субфебрильне підвищення температури тіла, нездужання, нежить, покашлювання, катаральний кон’юнктивіт. Типовим раннім симптомом краснухи є збільшення задньошийних, потиличних, білявушних та інших лімфатичних вузлів. Цей симптом з’являється за 1-3 дні до висипу і зберігається 10-14 днів.

Висип з’являється на обличчі, шиї, поширюючись протягом кількох годин по всьому тілу. Переважна локалізація висипу – розгинальні поверхні кінцівок, спина, сідниці. На обличчі, на грудях та животі кількість висипань менша. Елементи висипу при краснусі – рожеві, округлої і овальної форм плями або папули, які дещо піднімаються над шкірою. За величиною вони бувають від макового зернятка до чечевиці. У деяких хворих переважають дрібніші елементи, в інших – більші. Елементи висипу не схильні до злиття. Висип утримується протягом 2-3 днів, безслідно зникає і не залишає пігментації та лущення.

У деяких хворих одночасно з висипом на слизових оболонках зіва та м’якого піднебіння з’являється дрібноплямиста енантема. Катаральні явища, які виникли у продромальному періоді, не посилюються. Самопочуття, як правило не погіршується. Висип супроводжується субфебрильним, рідше – значнішим (38 –39°С) підвищенням температури тіла. У деяких хворих протягом усього часу хвороби температура тіла може і не підвищуватися.

Тяжко переносять краснуху дорослі. У них часто спостерігаються явища загальної інтоксикації (головний біль, слабкість, втрата апетиту); біль у м’язах, особливо шийних, у суглобах, помірно або інтенсивно виражені катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів та кон’юктив , висипка має схильність до злиття. Такий перебіг краснухи буває деколи і у дітей.

Внутрішньоутробне зараження в початкові строки вагітності (перші 2-3 міс) нерідко веде до порушень ембіогенезу та розвитку вад (мікроцефалія, гідроцефалія, катаракта, глухота, ретінопатія, глаукома, пороки серця, зміни в будові скелета). Різноманітні форми ембріопатій можуть комбінуватися ( синдром вродженої краснухи). При зараженні краснухою після завершення ембріогенезу розвивається фетопатії: гепатит, ураження легень, тромбоцитопенічна пурпура, анемія та ін. У разі зараження плода наприкінці вагітності може народитися хвора на краснуху дитина. Хвороба в таких випадках має затяжний характер, тривалим є вірусоносійство.

При обстеженні осередку краснухи стараються виявити джерело збудника. Особливу увагу приділяють з’ясуванню контактів вагітних з хворими на краснуху. Не допускається відвідування осередків краснухи у перші 3 міс. вагітності. Через вкрай важливе значення раннього виявлення вагітних в осередку краснухи , його епідеміологічне обстеження робить лікар – епідеміолог.

Виявляючи джерело збудника, слід зважити на те, що значна частина хворих переносить краснуху безсимптомно і при огляді вона залишається непоміченою. Крім того, тривалими джерелами є діти з природженою краснухою, у яких вірус виділяється з носоглотковим слизом. Тому при найменшій підозрі інфікування вагітної потрібно проводити лабораторне дослідження, щоб своєчасно діагностувати цю хворобу.

При обстеженні осередку в дитячому закладі слід з’ясувати час захворювання і появи висипки у дитини. Це має значення не лише для всановлення терміну ізоляції хворого, а й для визначення строків карантину та допуску у колектив контактних осіб.
Для підтвердження етіології застосовують два методи: виділення вірусу або виявлення антитіл в крові.

Спостерігаються артропатія, яка характерзується сильним больовим синдромом і появою внутрішньо-суглобових випотівань, енцефаліт, енцефаломієліт, поліневрит. Неврологічні ускладення розвиваються при краснусі в період згасання висипу. Надзвичайно рідко бувають при краснусі отит, пневмонія, гломерулонефрит та інші ускладнення.
Діагноз краснухи встановлюють на основі типової клінічної картини та даних епідеміологічного анамнезу. Специфічні лабораторні методи діагностики не дуже поширені через їх трудомісткість. Певне діагностичне значення має загальний аналіз крові. При краснусі на самому початку хвороби спостерігається незначний нейтрофільний лейкоцитоз, а в період висипу – нормальна кількість лейкоцитів або лейкопенія, лімфоцитоз, поява плазматичних клітин.

Необхідно виключити інші захворювання, які супроводяться висипом (кір, скарлатина, ентеровірусна екзантема, медикаментозна хвороба) та збільшенням лімфатичних вузлів (інфекційний мононуклеоз).

Хворий на краснуху повинен дотримуватися постільного режиму до повного зникнення клінічних симптомів хвороби. При легкій формі краснухи медикаментозну терапію не застосовують. Клінічні прояви хвороби є основною для призначення симптоматичних засобів (жарознижувальні, анальгетики, протизапальні, десенсибілізуючі та ін). При ускладненнях проводять відповідне лікування.

Профілактика :
•хворих ізолюють удома до 5-ої доби з моменту висипання;
•діти –з вродженою краснухою також підлягають ізоляції в пологовому будинку чи дома;
•у дитячому колективі вводять карантин на 21 добу після ізоляції останнього хворого
•контактні хворі можуть відвідувати дитячі колективи до 10-ої доби, а з 11-ої до 21-ої їх ізолюють в домашніх умовах.

Досягти переривання механізму передачі збудника можна шляхом провітрювання і волого прибирання кімнат, де перебувають хворі.

З метою активного виявлення хворих у дитячих закладах здійснюють щоранкові огляди дітей.

Вагітні повинні уникати контакту з хворими не краснуху протягом 10 діб від початку їх захворювання. Якщо інфікування жінки все ж відбулося у перші 3 місяці вагітності, рекомендують штучне її переривання.

Вакцинація проти краснухи введена в календар щеплень и проводиться дворазово в 12 місяців та в 6 років.

Специфічна профілактика краснухи здійснюється за допомогою тривакцини, яка включає в себе ослаблені віруси кору, краснухи та епідемічного паротиту. Якщо дитина перехворила одною з цих хвороб, проводять вакцинацію моно вакцинами. Імунітет розвивається через 15-20 днів і зберігається більше 20 років. Повторні захворювання після перенесеної хвороби не підтверджені.