Краснуха у дітей вікіпедія
Высыпания на коже у больного краснухой
Краснуха (лат. rubella) или третья болезнь — эпидемическое вирусное заболевание с инкубационным периодом около 15-24 дней. Это обычно неопасное заболевание, затрагивающее в основном детей, однако оно может спровоцировать серьёзные врожденные пороки, если женщина заражается в начале беременности. Название «третья болезнь» происходит из времён, когда был составлен список болезней, провоцирующих детскую сыпь, в котором краснуха стояла на третьем месте[3].
История[править | править код]
Впервые краснуха была описана в 1740 г. немецким терапевтом Ф. Хофманом. В 1881 г. заболевание официально выделено в отдельную нозологическую форму. В 1938 г. японские исследователи доказали вирусную природу инфекции, заразив волонтёров фильтратом отделяемого носоглотки. Возбудитель краснухи выделен в 1961 г. несколькими учёными почти одновременно: П. Д. Паркманом, Т. X. Уэллером и Ф. А. Невой. В 1941 г. австралийский исследователь Н. Грегг описал различные аномалии плода в связи с его внутриутробным заражением вирусом краснухи во время болезни беременной матери. Наиболее часто встречающиеся аномалии — катаракта, пороки сердца и глухота были объединены под названием «классический синдром врождённой краснухи».
Вирус[править | править код]
Это контагиозное заболевание, вырабатывающее стойкий иммунитет. Возбудитель Rubella virus относится к семейству Togaviridae, роду Rubivirus
Эпидемиология[править | править код]
Информация в этой статье или некоторых её разделах устарела. Вы можете помочь проекту, обновив её и убрав после этого данный шаблон. |
Имея мягкое течение у детей, краснуха опасна для беременных вследствие внутриутробной инфекции плода. Для детей, чьи матери болели краснухой во время беременности, характерны врождённые дефекты развития (чаще врождённая глухота). В Европе от 80 до 95 % женщин привиты, и это число растёт вместе с систематической вакцинацией в детстве. Заразность начинается за неделю до высыпания и продолжается 2 недели после.
Благодаря политике вакцинации болезнь становится всё более и более редкой в западных странах. Она почти исчезла в США начиная с 2002 года. В 2004 году было зарегистрировано 29 000 случаев краснухи в мире. Всемирная организация здравоохранения рассчитывала на искоренение краснухи в 2010 году. Региональный отдел ВОЗ, Панамериканская организация здравоохранения[en] объявила в 2015 году страны Северной и Южной Америки территорией, свободной от эндемичной передачи краснухи[4].
В первом квартале 2019 года ВОЗ выдала Минздраву сертификат о полном искоренении вируса в России[5].
Последствия инфекции для зародыша[править | править код]
Риск для зародыша тем более велик, чем раньше случается заражение во время беременности:
в течение 1-го триместра риск повреждения зародыша равен примерно 25 %, после четвёртого месяца он сводится к нулю. Первичная материнская инфекция проходит незамеченной в 50 процентах случаев.
Заражение матери краснухой может повлечь за собой синдром множественных пороков — синдром (триада) Грега, включающий в себя поражения сердечно-сосудистой системы, глаз и слухового аппарата.
Диагностика[править | править код]
Как правило — иммуноферментный анализ; при летальном исходе вирус может быть выделен из различных органов новорождённого на клеточной культуре.
Клинические признаки[править | править код]
После инкубационного периода, длящегося 2—3 недели, появляется умеренная температура с головной болью, фарингитом, заднешейной и затылочной лимфаденопатией, конъюнктивитом. (Лимфаденопатию можно отнести к патогномоничному признаку данного заболевания)↵Высыпание появляется через 48 часов, сыпь макулезная (пятнистая) не зудящая, вначале на лице, потом спускается на всё тело в течение нескольких часов; вначале сыпь морбилиформная (напоминает коревую), затем скарлатиноформная. Она преобладает на лице, в области поясницы и ягодиц, разгибательных поверхностях рук, ног. Сыпь держится 2—4, изредка 5—7 дней, затем исчезает без пигментации и шелушения. Нужно отметить, что довольно часты смягченные и асимптоматичные формы.
Дополнительные исследования[править | править код]
В крови лейкопения, иногда плазмоцитоз. Повышение сывороточных антител или высокий уровень иммуноглобулина М подтверждают краснуху.
Лечение[править | править код]
Нет специфического лечения. Серонегативных девочек рекомендуется вакцинировать в пубертатном возрасте.
Для симптоматического лечения допускается использование парацетамола.
Профилактика[править | править код]
Основным методом является вакцинация.
В соответствии с российским национальным календарём прививок, который утверждён приказом Министерства здравоохранения РФ № 125н от 21 марта 2014 г.[6], вакцинация против краснухи проводится комбинированной живой вакциной от кори, краснухи и паротита в возрасте 12 месяцев, ревакцинация — в шесть лет.
В соответствии с тем же приказом вакцинация против краснухи и ревакцинация против краснухи показана мужчинам от 1 года до 18 лет и женщинам от 1 года до 25 лет в том случае, если они не болели, не привиты, привиты однократно против краснухи или не имеют сведений о прививках против краснухи.
В художественной литературе[править | править код]
- И, треснув, зеркало звенит… роман Агаты Кристи. Действие романа происходит в Англии, расследование ведет Мисс Марпл. Роман основан на реальных событиях: у актрисы Джин Тирни, которая во время беременности переболела краснухой, дочь родилась инвалидом, по мотивам этих событий и написан роман.
См. также[править | править код]
- Корь
- Ветрянка
- Скарлатина
- Эпидемический паротит
Примечания[править | править код]
Ссылки[править | править код]
- Руководство по лабораторной диагностике кори и краснухи (pdf). ВОЗ. Дата обращения 14 апреля 2016.
- Статья про краснуху на сайте Wong’s Virology
Источник
Краснуха — це захворювання, яке вважається «дитячим», оскільки найчастіше діагностується у дітей та вкрай рідко зустрічається у дорослого покоління і переноситься набагато важче. Головними характерними ознаками хвороби є поява яскраво-червоних висипань на шкірі, які і визначають назву хвороби. Особливу небезпеку захворювання становить для жінок в період вагітності, а особливо для плода, провокуючи внутрішньоутробну смерть, самовільний викидень або розвиток патологічних змін, вроджених захворювань у дитини.
Що таке краснуха?
Краснуха — гостре інфекційне захворювання, спровоковане вірусом краснухи і характеризується появою червоної висипки, а також іншими симптомами, які багато в чому схожі з застудою. Більшою мірою схильні до недугу люди, яким не були зроблені щеплення і ті, хто не хворів раніше, адже після перенесеної хвороби у людини з’являється імунітет до такого роду недугу. Піком поширення захворювання вважається зима, початок весни, а джерелом хвороби є хвора людина, носій вірусу. Крім того, передаватися вірус може від хворої матері до дитини в період вагітності, при чому такий варіант зараження робить дитину заразним протягом трьох років.
Вірус краснухи є вельми міцним і здатний протягом тривалого часу зберігати життєдіяльність поза організмом. Він переносить холод, але на нього добре діє нагрівання або вплив ультрафіолетом, дезінфікуючими засобами.
Стадії розвитку краснухи:
- Інкубаційний період (10-23 дня), при цьому людина вже є заразним і поширює інфекцію.
- Катаральна стадія (1-3 дні). На даному етапі з’являються перші ознаки хвороби: підвищення температури, біль, першіння в горлі, нежить, слабкість, збільшення лімфатичних вузлів.
- Розпал хвороби. Для цієї стадії характерно поява висипу, яка локалізується на обличчі, місцях згину колін і ліктів, а також не животі і сідницях.
- Етап реконвалесценції. Завершальна стадія, яка характеризується зникненням висипки і інших симптомів.
Краснуха: причини і фактори розвитку
Головною причиною краснухи є потрапляння вірусу в організм, яке може статися повітряно-крапельним шляхом (під час чхання, кашлю хворого або навіть при просто розмові). Також хвороба може передаватися від матері до дитини під час вагітності. До основних причин зараження вірусом відноситься:
- Відсутність щеплення від хвороби.
- Тісний контакт з людиною, який є переносником вірусу. Важливо пам’ятати, людина заразний краснухою протягом тижня до появи висипу і протягом 10 днів після її виникнення.
- Ослаблений імунітет.
Симптоми краснухи: як проявляється захворювання
Після потрапляння вірусу в організм він протягом 12-23 днів ніяк себе не проявляє (інкубаційний період), але важливо пам’ятати, навіть в цей час людина є переносником інфекції і може бути заразним. На даному етапі хвороба поширюється в слизових оболонках верхніх дихальних шляхів, поступово вражаючи і підслизові тканини, що викликає збільшення лімфатичних вузлів.
На початку розвитку недуга схожий з простудним захворюванням, оскільки областю первинного ураження є дихальна система. У перші кілька днів спостерігається збільшення лімфатичних вузлів (особливо тих, які перебувають на шиї, потилиці, за вухами), що призводить до їх ущільнення, з’являється якийсь дискомфорту і виникають хворобливі відчуття, особливо при їх пальпації. Через деякий час з’являються нові ознаки у вигляді кашлю, підвищення температури, нежитю. У цей період спостерігається загальна слабкість у дитини, повна відсутність апетиту і бажання грати, активно пересуватися, навіть у непосид. Хворого долаючи сонливість, апатія і млявість.
Специфічним і характерним тільки для краснухи симптомом є появи висипу, яка поширюється по всьому тілу: животу, спині, верхніх і нижніх кінцівках, зокрема, вони спостерігаються на згинах колін і ліктів. Особливістю висипань вважається те, що вони не викликають ніякого дискомфорту у дитини (свербіння, болю), тому не вимагають особливого догляду, а через кілька днів проходять самі, не залишаючи шрамів, рубців або інших слідів. Вкрай рідко захворювання може проявлятися тільки одним з симптомів: температурою, збільшенням лімфовузлів або висипаннями.
Діагностика
Краснуха — дуже підступна хвороба, яка своїм проявом схожа з простим ГРВІ, скарлатина, алергією або на кір, тому самостійно правильно діагностувати захворювання вкрай складно. Для постановки правильного діагнозу необхідно отримати консультацію педіатра (терапевта), а для його підтвердження здати аналіз крові.
Лікування краснухи
Лікування краснухи проходить комплексно з використанням ряду медикаментозних препаратів, які спрямовані на усунення симптомів і вірусу. Всі необхідні ліки призначає лікар після огляду і проведення аналізу, що допоможе точно поставити діагноз. Лікування захворювання включає:
- Утримання дитини в карантині, зведення до мінімуму спілкування хворого з іншими дітьми. Це необхідно перш за все для того, щоб не допустити поширення інфекції і зараження інших.
- Прийом противірусних препаратів проти краснухи, які спрямовані на знищення вірусу. Застосовується при важкій формі перебігу хвороби і може призначатися тільки лікарем.
- Препарати для нормалізації температури тіла: «Ібупрофен», «Нурофен», «Парацетомол», «Панадол», але категорично не можна боротися з лихоманкою за допомогою аспірину або медикаментів, в складі яких є дана складова.
- Зняти больові відчуття в горлі допоможуть льодяники ( «Степсілс», «Септефрил»), а також може застосовуватися полоскання відваром трав (ромашка, шавлія) або розчином фурациліну.
- Антигістамінні препарати необхідні дітям, схильним до алергії, щоб уникнути загострення хвороби та розвитку ускладнень краснухи. З цією метою можуть використовуватися «Лоратадин», «Діазолін», «Супрастин» та інші.
- Висип не викликає незручностей або інших неприємних явищ, тому використовуватися для її усунення креми, мазі або інші примочки не потрібно.
Профілактика краснухи
Для того щоб уникнути захворювання слід проводити профілактичні заходи, головною методикою запобігання захворювання є щеплення від краснухи, яка проводиться в обов’язковому порядку дітям в 1 рік і в 6 перед школою. Даний укол є комплексним і включає ще вакцину від кору і паротиту.
Особливу небезпеку становить краснуха при вагітності, оскільки вірус негативно впливає на розвиток плода і може спровокувати різного роду патології. Для того щоб уникнути таких негативних наслідків слід проводити вакцинацію (якщо його не було зроблено в дитинстві) в період планування вагітності.
До основних заходів профілактики краснухи відноситься:
- Обмеження контакту з людьми, хворими на краснуху.
- Повне дотримання гігієни.
- Своєчасне проведення вакцинації.
Источник
Незважаючи на те, що краснуха є дитячою хворобою, не варто недооцінювати її небезпека. Це інфекційне захворювання може завдати істотної шкоди внутрішнім органам дитини. Тому при перших симптомах краснухи необхідно відразу звернутися до лікаря.
Вірус краснухи дуже стійкий у зовнішньому середовищі. Ця якість дозволяє йому довгий час залишатися хвороботворним навіть у дуже несприятливих умовах. Існує два види цього захворювання – уроджена і придбана краснуха. Кожна з них має свої власні механізми зараження, і лікування цих вірусів розрізняється.
Захворювання надзвичайно поширене серед дітей від 1 року до 10-12 років, особливо в холодну пору. Спалахи епідемії краснухи часто бувають в дитячих установах. Незважаючи на те, найбільшу небезпеку і поширення це захворювання має серед дітей, епідемії краснухи все ще бувають і серед дорослих (наприклад, в гуртожитках або армійських казармах).
При відсутності вакцинації захворюваність на краснуху може становити в середньому 250-300 заражень на 100000 чоловік. Кожні 7-10 років фіксуються великі епідемії краснухи, коли захворюють 1-2% від усього населення.
Як відбувається зараження краснухою?
У більшості випадків краснуха потрапляє в організм дитини повітряно-крапельним шляхом. Якщо дитині до моменту зараження не була проведена вакцинація проти краснухи, при попаданні в слизову оболонку верхніх дихальних шляхів вірус поширює свою молекулу РНК, захищену від лімфоцитів і макрофагів. У цьому випадку імунна система дитини практично беззахисна від інфікування краснуху.
Вірус вродженої краснухи потрапляє в організм дитини від матері і може перебувати в ньому навіть через 1,5 – 2 років після моменту народження.
На відміну від таких дитячих хвороб, як вітрянка або кір, для зараження краснухою одного контакту з хворим недостатньо. Тому в більшості випадків зараження відбувається там, де здорові діти мають довгий контакт з носієм вірусу – в сім’ї, школі, лікарні, гуртожитку.
Симптоми зараження краснухою
Інкубаційний період захворювання триває в середньому від 14 до 21 дня. У дітей на шкірі з’являється висип, починається головний біль. Можуть спостерігатися симптоми, характерні застуді і лихоманка. Висип при краснусі поширюється з лиця на все тіло. Найбільше висипом уражається спина, сідниці і розгинальні поверхні рук. Іноді висип при краснусі нагадує висип при кору або скарлатині, що призводить до плутанини при установці діагнозу.
Пізніше у дитини виникає гостра хворобливість в потиличній частині шиї. При промацуванні можна визначити невеликі за розміром і щільні лімфовузли до 10 мм в діаметрі. Як правило, вони зникають після 14-18 днів з моменту зникнення висипки. Висип зазвичай проходить через 2-3 дні.
Серед інших симптомів можна відзначити підвищення температури тіла до 38 градусів і поява сухого кашлю. Ніс у дитини закладений.
Наслідки захворювання на краснуху
Сама по собі краснуха не може вважатися тяжкою інфекцією, однак при значно ослаблі імунній системі вона може благотворно впливати на розвиток пневмонії, бронхіту, менінгіту, енцефаліту, а також ангін при приєднанні стафілокока або стрептокока.
Лікування і профілактика краснухи
Спеціального лікування краснухи не існує. У більшості випадків краснухи переносять будинку, дотримуючись постільний режим строком 5-7 днів. Матері або батьку надається лікарняний по догляду за дитиною, а в дитячому садку або яслах, де знаходився інфікований малюк, оголошується карантин.
Необхідно стежити, щоб хворий багато пив – не менше 1,5-2 літрів рідини на добу. Годувати дитину рекомендується стравами, що містять велику кількість білка рослинного і тваринного походження та кисломолочної продукцією.
Призначається вітаміни «Аскорутин» – 500 мг 3 рази на день. Можна призначати ректальні противірусні свічки Вітаферон. Корисними вони будуть і для профілактики, як краснухи, так і інших інфекційних захворювань.
Источник
Краснуха — гостра інфекційна хвороба, що характеризується помірною інтоксикацією, дрібноплямистою екзантемою й гсигралізованою лімфадснопатією.
Етіологія краснухи
Збудник належить до тогапірусів. Він термолабільний, швидко гине при нагріванні, висушуванні, під впливом ультрафіолетового проміння і різних дезінфікуючих засобів.
Епідеміологія краснухи
Джерелом інфекції є хворий на краснуху в явній чи прихованій формі. Вірус виділяється за 1-2 тиж перед висипанням і протягом 2 тиж після його появи, при вродженій краснусі — від кількох місяців до 2 років. Хвороба передається повітряно-крапельним шляхом, при захворюванні вагітних — трансплацентарно. Сприйнятливість до краснухи висока, але дещо нижча, ніж до кору. Хворіють переважно діти віком до 7 років, до 4 міс у немовлят існує вроджений імунітет.
Відзначаються певна сезонність (зима-весна) та періодичність захворювань (через 5-7 років). Після перенесеної краснухи залишається сталий імунітет.
Патогенез. Внаслідок проникнення збудника через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів або трансплацентарно з являється вірусемія, що викликає появу висипки, збільшення лімфатичних вузлів. Вірус мас тропність до ембріональної тканини, внаслідок чого виникають вади розвитку плода (при інфікуванні в перші 3 міс вагітності 50 % дітей народжуються з ознаками краснушної інфекції).
Клініка краснухи
Інкубаційний період триває 11-24 доби. Загальний стан порушується мало. Іноді можливі продромальні явища протягом кількох годин у вигляді млявості, незначного нежитю та кашлю. Температура тіла нерідко субфебрильна і навіть нормальна, але може й підвищуватися до 38-39 °С. Провідним, часто першим симптомом хвороби є дрібноплямиста блідо-рожева висипка, яка з’являється в 1-2-й день захворювання на незмінсній шкірі шиї, обличчя, розгинальних поверхонь кінцівок, спини, сідниць, у ділянці суглобів. Висипання виникають протягом декількох годин, вони рясні, без тенденції до злиття, можуть супроводжуватись незначним свербінням; утримуються 2-3 дні й зникають без пігментації і лущення. Інколи на слизовій оболонці зіва спостерігається енантема.
Типовим симптомом краснухи є збільшення різних іруп лімфовузлів, переважно потиличних і задньошийних, які іноді чутливі при пальпації. Дорослі, як правило, переносять краснуху тяжче. У них ця хвороба проявляється вираженою гарячкою, болем голови та м’язів, катаральними явищами, інтоксикацією, іноді блюванням. У 25-ЗО % хворих краснуха перебігає атипово, а також у субклінічній та інапарантній формах. У вагітних краснуха призводить до передчасних пологів, внутрішньоутробної загибелі плода або до розвитку в нього тяжких уроджених вад. Патогномонічними є вроджені катаракта, вада серця і глухота. Такі діти відстають у фізичному розвитку.
Для краснухи характерні лейкопенія, лімфоцитоз, збільшення кількості плазматичних клітин (до 10-30 %) при нормальній ШОЕ.
Ускладнення: синовіт і артрит (частіше у дорослих), отит, пневмонія, нефрит, тромбоцитопенічна пурпура, енцефаліт.
Діагностика краснухи
Діагностика грунтується на клінічних проявах хвороби і епідемічному анамнезі. Діагноз уточнюють за допомогою РГА, а також радіоімунного та імуноферментного методів. При підозрі на вроджену краснуху проводять дослідження крові одночасно в матері й дитини.
Диференціювати краснуху необхідно від кору, інфекційного мононуклеозу, скарлатини, токсико-алергічних дерматозів.
Лікування краснухи
При неускладненій краснусі показане симптоматичне лікування, яке проводять у домашніх умовах. Призначають вітамінні та десенсибілізуючі препарати. При тяжких формах захворювання і ускладненнях хворих госпіталізують. Дітям з уродженою краснухою часто необхідна інтенсивна терапія — глюкокортикоїди, інтерферон, дегідратаційні та протисудомні засоби.
Профілактика краснухи
Хворий підлягає ізоляції до 5-го дня з моменту появи висипання. Дітей, які спілкувалися з ним, ізолюють з 11-го по 21-й день, на колектив накладають карантин терміном 3 тиж. Якщо вагітна спілкувалася з хворим на краснуху, то вона потребує серологічного обстеження в динаміці на наявність антитіл до вірусу краснухи. У разі підтвердження наявності цієї інфекції при вагітності терміном до 12 тиж доцільним є штучне переривання її.
Профілактичні щеплення проводять моно- або комбінованою вакциною (кір, паротит, краснуха) у 12 міс, ревакцинацію — моновакциною у 15-16 років (тільки дівчатам).
Дезінфекцію не проводять.
Источник
