Роль кори головного мозку в управлінні психічними процесами

Еволюція людини була викликана ускладненням його діяльності через необхідність більш активного пізнання навколишнього світу. Це призвело до зміни будови мозку людини, так як його функції ставали все складніше і різноманітніше. Над зонами мозку, безпосередньо пов’язаними з органами почуттів і руховим апаратом, розвинулися зони, найбільш щільно забезпечені так званими асоціативними волокнами. Ці зони необхідні для більш складної обробки надходить у мозок інформації.

У процесі формування кори головного мозку настає новий етап, коли роль її функціонування сильно зростає. У людини, на відміну від хребетних, аж до хижаків, психічні функції вже пов’язані з корою головного мозку. Кора у нього – це орган індивідуальності і свідомої діяльності.

У психології дуже конкретно стоїть питання про те, які взаємовідносини кори і психіки людини, і де знаходяться її ділянки, відповідальні за ту чи іншу психічну функцію.

Вивчення розвитку головного мозку

До останнього часу була ведучою «локалізаційна теорія». Тобто вважалося, що кожній психічної функції, навіть найскладнішої, відповідає певна ділянка головного мозку. Ця теорія будується на уявленні мозку як системи окремих мозкових центрів, які з’єднуються один з одним особливими нервовими волокнами. Вона відображає рівень розвитку психологічних методів, що існували в той час, і те, що на небагатому фактичному матеріалі було висунуто багато гіпотез і теорій.

зони кори головного мозку

Вивчення розвитку головного мозку в процесі еволюції виявило, що чим складніший організм, тим яскравіше виражене анатомічне поділ кори. Ділянки кори, відповідальні за більш складні функції, отримують більший розвиток.

Великі результати дало вивчення кори в процесі онтогенезу. Дослідження виявили, що на ранніх стадіях розвитку її можна розділити на три основні зони:

ізокортекс – нова кора, у людини становить основну частину кори;
аллокортекс – включає в себе давню і стару кору, наприклад, у амфібій тільки з’являється; добре виражений у рептилій;
алло- і ізокортекс – межуточная кора.
Подальші, більш досконалі методи дослідження встановили, що кора складається з окремих полів, які різняться гістологічно. Ці поля можуть бути відокремлені один від одного. Це пояснює деяке розходження виконуваних ними функцій. У зв’язку з цим «локалізаційна теорія» заснувала положення про те, що навіть найскладніша психічна функція має певний «центр» у мозку і їм виконується.

Сучасні дослідження різноманітних мовних, зорових і рухових функцій руйнує класичну «локалізаціонному теорію». Наприклад, порушення мови пов’язане з пошкодженням різних ділянок кори і часто – з порушенням інших інтелектуальних функцій.

У цьому випадку дослідження відбуваються на основі вивчення порушення ділянок кори, тобто методом «видалення». При порушенні певної ділянки кори пошкоджується певна функція. Цей метод не веде до встановлення «центру» формування функції в корі, а лише дає розуміння, що дана область кори бере участь у реалізації конкретної функції. Можливо, у виконанні порушеної функції беруть участь і інші поля.

Вчені довели, що порушення інших ділянок кори, які не пов’язані з виконанням даної функції, також можуть пошкодити цю функцію. Ще було встановлено, що при руйнуванні основного «центру» виконання функції, інші ділянки кори можуть частково прийняти на себе її роботу, це відбувається з часом і має тільки компенсаційний ефект.
Єдиний чутливо-руховий апарат
Кору головного мозку потрібно сприймати як єдиний чутливо-руховий апарат. Окремі поля кори багатозначні по виконуваних функцій. Трохи більше сильний розвиток одного з двох шарів кори дає місцеве переважання сенсорної або рухової функціональної складової.

Що стосується будь-якої більш складної функції нашої психіки, то позначити її місце в конкретному полі кори мозку неможливо. У виконанні такої функції задіяні різні ділянки кори. Кожна структура кори, що бере участь у функції, вносить свій внесок. Нервові елементи кори, що беруть участь у виконанні функції, свої дії об’єднують в тимчасову структуру.

В даний час своїх прихильників мають дві думки:

мозок є сумою різноманітних центрів, що спеціалізуються на окремій функції;
мозок – єдина структура, окремі складові якої рівнозначні.
Обидві ці теорії не дають повної характеристики цього складного органу, що складається з різних верств, але об’єднаного функціонально.

Беручи до уваги весь накопичений дослідницький матеріал, потрібно зробити єдино правильний висновок: виконуючи складні завдання, мозок працює як єдине ціле із залученням всієї кори або її основної частини. Головний мозок – це не однорідна маса, у ньому простежується суворе поділ як з функціональної, так і з гістологічної сторони. Кожна частина мозку важлива для загального процесу. Окремі ділянки мозку вносять особливо істотний внесок у функцію, якщо вона є складною, але «центрів» виробітку для таких функцій немає. Найбільш важливими для інтелекту є частково скронева частка, нижня тім’яна частка, третя лобова звивина. Саме їх пошкодження найбільш плачевно впливає на психіку. Психічні функції пов’язані, швидше, зі складними процесами, що відбуваються між нейронами головного мозку, звідси і випливає те, що кожна його частина має багатогранне значення.

Читайте также:  Му серомониторинг за корью

типи кори мозку

Ступінь підрозділи кори на рівні і їх прив’язка функцій до певного місця залежать і від генетики організму. У птахів практично відсутня будь-яка прив’язка функції до кори. Деяка прив’язка існує у кішок і собак, правда, зони, що відповідають за ту чи іншу функцію, кілька перекривають один одного. У людських ж ембріонів така прив’язка, безсумнівно, існує. Досліджуючи мозок організмів, не можна переносити їх результати і висновки на генетично відрізняються.

Навіть у межах однієї генетичної групи локалізація процесів і механізмів залежить ще й від часів їх виникнення. Якщо функція найбільш древня, то її локалізація найбільш стійка. У підкірці порядку і стабільності більше, ніж у корі. Більш примітивні функції в корі закріпилися максимально точно, так як виникали в процесі еволюції мозку. Якщо функція складна і з’явилася пізніше, то в її виконанні задіяна значна частина кори, і кожна частина відіграє свою роль у загальному процесі, тому чітка локалізація неможлива.

Источник

Ïëàí

Ñòðóêòóðíî-ôóíêö³îíàëüí³
îñîáëèâîñò³
êîðè

Ðîëü êîðòèêàëüíèõ
êîëîíîê

Ïðîåêö³éí³
òà àñîö³àòèâí³
ïîëÿ

Ìåòîäè âèâ÷åííÿ
êîðè âåëèêèõ
ï³âêóëü

Åëåêòðîåíöåôàëîãðàô³ÿ

Êîðà âåëèêèõ
ï³âêóëü ç’ÿâëÿºòüñÿ
âïåðøå ó ðèá
ó âèãëÿä³ íþõîâèõ
êë³òèí, àëå
âèäàëåííÿ ¿õ
ñóòòºâî íå
âïëèâຠíà
ïîâåä³íêó ðèá.
 àìô³á³é âæå
º íþõîâà êîðà.
ϳâêóë³ ç’ÿâëÿþòüñÿ
ëèøå ó ïòàõ³â,
ó íèõ ïðè âèäàëåíí³
ï³âêóëü ïîì³òíî
çì³íþºòüñÿ
ïîâåä³íêà: ñàì³
íå ìîæóòü çëåò³òè,
ñàì³ íå ìîæóòü
¿ñòè, â’þòü
ãí³çäà, àëå íå
ðåàãóþòü íà
êðèê ïòàøåíÿò,
ó íèõ çíèêàº
ìàòåðèíñüêèé
³íñòèíêò. Ïîâíîãî
ðîçâèòêó êîðà
äîñÿãຠó ññàâö³â.
Ó íèõ âèäàëåííÿ
êîðè âèêëèêàº
âòðàòó ìàòåðèíñüêîãî
³íñòèíêòó
(ñîáàêè ìîæóòü
ïî¿äàòè ñâî¿õ
ùåíÿò), òâàðèíè
íå îáõîäÿòü
ïåðåïîíè, íàòèêàþòüñÿ
íà ïðåäìåòè,
íå éäóòü íà
êëè÷ ãîñïîäàðÿ,
íå îð³ºíòóþòüñÿ
â ïðîñòîð³, ó
íèõ çíèêàº
çàõèñíèé ³íñòèíêò.
Íàéá³ëüøó ïëîùó
çàéìຠêîðà
ó ïðèìàò³â –
2200 ñì2. Â íèõ
íàéêðàùå ðîçâèíåí³
áîðîçíè òà
çâèâèíè. Ôóíêö³¿
êîðè ïîâí³ñòþ
çàáåçïå÷óþòü
ïðèñòîñóâàííÿ
äî æèòòÿ òà
âèùó ïñèõ³÷íó
ä³ÿëüí³ñòü.
Âèäàëåííÿ
âåëèêèõ ï³âêóëü
ïðèçâîäèòü
äî âòðàòè çäàòíîñò³
äî ñàìîñò³éíîãî
æèòòÿ.

Ó ëþäèíè
êîðà âåëèêèõ
ï³âêóëü çàáåçïå÷óº
òàê³ ôóíêö³¿:

— Âçàºìîä³ÿ
îðãàí³çìó ç
íàâêîëèøí³ì
ñåðåäîâèùåì.

— Ðåãóëÿö³ÿ
ä³ÿëüíîñò³
âíóòð³øí³õ
îðãàí³â.

— Ðåãóëÿö³ÿ
îáì³íó ðå÷îâèí
òà åíåð㳿.

— Âèùà
íåðâîâà ä³ÿëüí³ñòü
–ìîâà, ïàì’ÿòü,
ìèñëåííÿ, ñâ³äîì³ñòü.

Êîðà
ãîëîâíîãî ìîçêó
º âèùèì â³ää³ëîì
ÖÍÑ. Öå ñ³ðà
ðå÷îâèíà òîâùèíîþ
3-5 ìì, âêðèâàº
ï³âêóë³ ãîëîâíîãî
ìîçêó. Âîíà
çàéìຠïëîùó
22 ì2,
óòâîðþþ÷è
áàãàòî÷èñåëüí³
ñêëàäêè. Â ñêëàä³
êîðè äî 109-1010
íåéðîí³â, ÿê³
óòâîðþþòü 6
øàð³â:

Ìîëåêóëÿðíèé
øàð
– ìຠìàëî
êë³òèí, ¿õ âîëîêíà
óòâîðþþòü
ïîâåðõíåâå
ãóñòå òàíãåíö³àëüíå
ñïëåò³ííÿ ç
äåíäðèòàìè
äðóãîãî øàðó.

Çîâí³øí³é
çåðíèñòèé øàð

– ï³ðàì³äí³
êë³òèíè ñåðåäíüî¿
âåëè÷èíè, âîëîêíà
ÿêèõ ðîçòàøîâàí³
ðàä³àëüíî.

Âíóòð³øí³é
çåðíèñòèé øàð

– ç³ð÷àñò³
êë³òèíè, âîëîêíà
ÿêèõ ðîçòàøîâàí³
ãîðèçîíòàëüíî.

Âíóòð³øí³é
ï³ðàì³äíèé
(ãàíãë³îçíèé)
øàð
– öå ã³ãàíòñüê³
ï³ðàì³äí³
êë³òèíè Áåöà,
ÿê³ ìàþòü äîâã³
äåíäðèòè, ùî
òÿãíóòüñÿ äî
ìîëåêóëÿðíîãî
øàðó.

Ïîë³ìîðôíèé
øàð
– öå øàð
âåðåòåíîïîä³áíèõ
êë³òèí.

Çâ’ÿçîê êîðè
âåëèêèõ ï³âêóëü
ç ï³äêîðêîâèìè
ñòðóêòóðàìè
çä³éñíþºòüñÿ
çà äîïîìîãîþ
àôåðåíòíèõ
³ åôåðåíòíèõ
âîëîêîí. Àôåðåíòí³
âîëîêíà íàçèâàþòüñÿ
êîðòèêîïåòàëüíèìè,
âîíè íåñóòü
³íôîðìàö³þ
â êîðó. Îñíîâíèìè
ç íèõ º òàëàìîêîðòèêàëüí
âîëîêíà. Öå
ïðÿì³ àôåðåíòí³
øëÿõè, ÿê³
ðîçãàëóæóþòüñÿ
ó âíóòð³øíüîìó
çåðíèñòîìó
øàð³ ³ íå äàþòü
êîëàòåðàëåé.
Íåâåëèêà ÷àñòèíà
âîëîêîí éäå
â ìîëåêóëÿðíèé
øàð, óòâîðþþ÷è
êîëàòåðàëüí³
åôåðåíòí³
âîëîêíà, ÿê³
íàçèâàþòüñÿ
êîðòèêîôóãàëüíèìè,
âîíè íåñóòü
³íôîðìàö³þ
â³ä êîðè äî
ï³äêîðêîâèõ
ñòðóêòóð. Ö³
âîëîêíà ä³ëÿòüñÿ
íà 3 ãðóïè:

Ïðîåêö³éí³
– ïðÿì³ åôåðåíòí³
âîëîêíà, ùî
óòâîðþþòü
ïðîâ³äí³ øëÿõè
(êîðòèêîñï³íàëüí³,
êîðòèêîòàëàì³÷í³)

Àñîö³àòèâí³
— âîëîêíà, ùî
óòâîðþþòü
áåçë³÷ êîëàòåðàëåé
òà éäóòü â ð³çí³
ï³äêîðêîâ³
çîíè îäíîéìåííî¿
ï³âêóë³.

Êîì³ñóðàëüí³
— âîëîêíà, ùî
éäóòü â³ä êîðè
â ñêëàä³ ìîçîëèñòîãî
ò³ëà ³ ç’ºäíóþòü
çîíè êîðè îäí³º¿
ï³âêóë³ ç
ï³äêîðêîâèìè
çîíàìè äðóãî¿.

1, 2 øàðè êîðè
âåëèêèõ ï³âêóëü
çàáåçïå÷óþòü
àíàë³ç òà ñèíòåç
îòðèìàíî¿
³íôîðìàö³¿,
ìàþòü áàãàòî
àñîö³àòèâíèõ
âîëîêîí.

3, 4 øàðè êîðè
âåëèêèõ ï³âêóëü
îäåðæóþòü
³íôîðìàö³þ
â³ä óñ³õ îðãàí³â
òà ÷àñòèí ò³ëà
çà ðàõóíîê
êîðòèêîïåòàëüíèõ
âîëîêîí.

5, 6 øàðè êîðè
âåëèêèõ ï³âêóëü
– öå ðóõîâ³
íåéðîíè, çâ³äñè
ïî÷èíàþòüñÿ
ðóõîâ³ øëÿõè,
ùî âêëþ÷àþòü
êîðòèêîôóãàëüí³
âîëîêíà.

 øàðàõ
êë³òèíè ðîçì³ùóþòüñÿ
ïåðïåíäèêóëÿðíî
äî ïîâåðõí³
êîðè, óòâîðþþ÷è
ëàíöþãè. Åëåìåíòàðí³
íåðâîâ³ ëàíöþãè
â³äïîâ³äàþòü
çà ïåðåðîáêó
ïåâíî¿ ³íôîðìàö³¿.
Òàêèé ôóíêö³îíàëüíèé
ïðèíöèï íàçâàíî
– êîðòèêàëüí³
êîëîíêè. Öå
åëåìåíòàðíà
ôóíêö³îíàëüíà
îäèíèöÿ, â ÿê³é
çä³éñíþºòüñÿ
ëîêàëüíà ïåðåðîáêà
³íôîðìàö³¿
â³ä ðåöåïòîð³â
îäí³º¿ ìîäàëüíîñò³.
Êîæíà êîëîíêà
ìຠä³àìåòð
500-1000 ìêì, â ñêëàä³
ÿêèõ ðîçì³ùóºòüñÿ
5-6 íåéðîí³â.
ϳðàì³äí³
êë³òèíè îð³ºíòîâàí³
âåðòèêàëüíî,
¿õ àêñîíè óòâîðþþòü
çâîðîòí³ êîëàòåðàë³,
ÿê³ çàáåçïå÷óþòü
ÿê ïðîöåñè
ïîëåãøåííÿ
â ìåæàõ ì³êðîìîäóëÿ,
òàê ³ ãàëüìóâàííÿ
ì³æ ì³êðîìîäóëÿìè.
Àêñîíè ç³ð÷àñòèõ
êë³òèí ³äóòü
÷åðåç ³íòåðíåéðîíè
ãîðèçîíòàëüíî,
òîìó âîíè, ãîëîâíèì
÷èíîì, çàáåçïå÷óþòü
ãàëüì³âí³
ïðîöåñè. Âåðåòåíîïîä³áí³
êë³òèíè ìàþòü
äîâã³ àêñîíè,
ÿê³ îð³ºíòîâàí³
ÿê ãîðèçîíòàëüíî,
òàê ³ âåðòèêàëüíî.
Âîíè ôîðìóþòü
êîðòèêî-òàëàì³÷í³
øëÿõè.

̳êðîìîäóë³
îá’ºäíóþòüñÿ
â ìàêðîìîäóë³
çàâäÿêè ãîðèçîíòàëüíèì
ðîçãàëóæåííÿì
òåðì³íàëåé.
 êîëîíö³ ìîæóòü
áóòè ïðîñò³
òà ñêëàäí³
íåéðîíè. Ïîðÿä
ç öèì, â êîð³
³ñíóº ñèñòåìà,
ÿêà ç÷èòóº
åëåìåíòàðí³
ïðîöåñè â êîëîíêàõ
òà îá’ºäíóº
âñþ ³íôîðìàö³þ.
Ôîðìóâàííÿ
òàêèõ ñèñòåì
çóìîâëåíî
âíóòð³øíüî-êîðòèêàëüíèìè
çâ’ÿçêàìè ì³æ
îêðåìèìè
ìàêðîìîäóëÿìè.
Çáóäæåííÿ
îäíîãî ì³êðîìîäóëÿ
âèêëèêຠãàëüìóâàííÿ
ñóñ³äí³õ. Àêòèâàö³ÿ
ì³êðîìîäóë³â
â³äáóâàºòüñÿ
çà ðàõóíîê
ãîðèçîíòàëüíèõ
âîëîêîí òàëàìîêîðòèêàëüíèõ
øëÿõ³â.

Читайте также:  Когда делать ревакцинацию против кори взрослым

Çà ôóíêö³ÿìè
ïîëÿ êîðè âåëèêèõ
ï³âêóëü íåîäíîçíà÷í³.
Âèâ÷åííÿ ðîë³
îêðåìèõ çîí
êîðè ìåòîäîì
ïîäðàçíåííÿ
ñòàëî îñíîâîþ
äëÿ â÷åííÿ ïðî
ëîêàë³çàö³þ
ôóíêö³é â êîð³
âåëèêèõ ï³âêóëü.
ϳçí³øå ².Ï.
Ïàâëîâ ìåòîäîì
âèäàëåííÿ â
ïîºäíàíí³ ç
ìåòîäîì óìîâíèõ
ðåôëåêñ³â,
ï³äòâåðäèâ
ëîêàë³çàö³þ
ôóíêö³é â êîð³.
Ðàçîì ç òèì,
Ëåøë³ òà ³í.
ââàæàëè, ùî
ð³çí³ çîíè êîðè
âåëèêèõ ï³âêóëü
º åêâ³ïîòåíö³àëüíèìè,
òîáòî îäíàêîâèìè
çà ôóíêö³ÿìè
– òàê âèíèêëà
òåîð³ÿ åêâ³ïîòåíö³àëüíîñò³.
Òàêà äóìêà áóëà
ïîìèëêîâîþ,
áî ò³ëüêè ó
íèæ÷èõ òâàðèí
êîðà íå ìàº
ñïåö³àë³çîâàíèõ
çîí. Òàê Ëåøë³,
çðóéíóâàâøè
êîðó ùóð³â,
çíàéøîâ, ùî
ïîðóøåííÿ
íàâèê³â ðóõó
ùóð³â ïî ëàá³ðèíòó
íå çàëåæèòü
â³ä ì³ñöÿ ðóéíóâàííÿ.
Äîñë³äè íà
òâàðèíàõ ç
âèêîðèñòàííÿì
ì³êðîåëåêòðîäíîãî
ìåòîäó ïîêàçàëè,
ùî çîíè êîðè
íåîäíîçíà÷í³
çà ôóíêö³ÿìè.
Ïðîåêö³éí³
ïîëÿ, ñòâîðåí³
ìîíîìîäàëüíèìè
íåéðîíàìè,
îäåðæóþòü
³íôîðìàö³þ
â³ä ðåöåïòîð³â
÷åðåç ïåðåêëþ÷àþ÷³
ÿäðà òàëàìóñà.
Âîíè îö³íþþòü
âèä ïîäðàçíåííÿ.
Íà ¿õ äîëþ ïðèïàäàº
14% êîðè. Öå ñïåöèô³÷í³
ïðîåêö³éí³
ïîëÿ. Àñîö³àòèâí³
ïîëÿ (86%) çíàõîäÿòüñÿ
íàâêîëî ïðîåêö³éíèõ
ïîë³â. Öå ïîë³ìîäàëüí³
íåéðîíè, ÿê³
îäåðæóþòü
³íôîðìàö³þ
â³ä àñîö³àòèâíèõ
ÿäåð òàëàìóñà.
Âîíè îö³íþþòü
äæåðåëî ïîäðàçíåííÿ,
éîãî âëàñòèâîñò³
òà â³äñòàíü
äî íüîãî. Ñåðåä
àñîö³àòèâíèõ
ïîë³â º âèù³
ïîëÿ, ÿê³ çàáåçïå÷óþòü
ïñèõ³÷íó ä³ÿëüí³ñòü
ëþäèíè, à òàêîæ
º ïîëÿ, ùî ôîðìóþòü
ïàì’ÿòü, ³íäèâ³äóàëüíèé
äîñâ³ä, ïðîãíîçóâàííÿ,
ïåðåäáà÷åííÿ.
Öå îðá³òî-ôðîíòàëüí³
ïîëÿ òà ò³ì’ÿíà
êîðà. Ö³ ïîëÿ
ñï³âïàäàþòü
ç ôóíêö³îíàëüíèìè
çîíàìè, äå
çíàõîäÿòüñÿ
íåðâîâ³ öåíòðè.

Ðîëü êîðè ãîëîâíîãî ìîçêó â ñèñòåìí³é îðãàí³çàö³¿ ä³ÿëüíîñò³ îðãàí³çìó

Ïðåäñòàâíèöòâî
âñ³õ âèä³â
÷óòëèâîñò³
â çàäí³é öåíòðàëüí³é
çâèâèí³.

Çàäíÿ
öåíòðàëüíà
çâèâèíà

– ïîëÿ ïî Áðîäìàíó
– 1, 2, 3 – êîðêîâèé
öåíòð âñ³õ
âèä³â øê³ðíî¿
òà ïðîïð³îöåïòèâíî¿
÷óòëèâîñò³.
Âîíà ìຠòàê³
îñîáëèâîñò³:

Ïðîåêö³ÿ
ïðîòèëåæíî¿
ñòîðîíè ò³ëà
ðîçì³ùåíà âíèç
ãîëîâîþ.

Ìຠì³ñöå
ñîìàòîòîï³÷íà
îðãàí³çàö³ÿ
äëÿ êîæíî¿
÷àñòèíè ò³ëà.

Ïîëÿ øê³ðíî¿
÷óòëèâîñò³
íåîäíîçíà÷í³
çà ïëîùåþ, òàê,
ïðîåêö³éí³
ïîëÿ äëÿ îáëè÷÷ÿ,
ãóá, êèñòåé
ðóê çàéìàþòü
íàéá³ëüøó
ïëîùó.

Ïðè ïîäðàçíåíí³
ö³º¿ çîíè âèíèêàº
â³ä÷óòòÿ îí³ì³ííÿ,
òèñêó, ïîâçàííÿ
ìóðàøîê. Ïðè
ðóéíóâàíí³
¿¿ çíèêຠ÷óòëèâ³ñòü
íà ïðîòèëåæí³é
ñòîðîí³ – àíåñòåç³ÿ.

Ðîëü êîðè ãîëîâíîãî ìîçêó â ñèñòåìí³é îðãàí³çàö³¿ ä³ÿëüíîñò³ îðãàí³çìó

Ïðîåêö³ÿ
ðóõîâèõ öåíòð³â
â ïåðåäí³é
öåíòðàëüí³é
çâèâèí³.

Ïåðåäíÿ
öåíòðàëüíà
çâèâèíà
– ïîëÿ
ïî Áðîäìàíó
– 4, 6 – ìîòîðíà
çîíà. Âîíà çàáåçïå÷óº
çãèíàííÿ, ðîçãèíàííÿ,
ïðîíàö³þ, ñóï³íàö³þ,
ðîòàö³þ. Âîíà
òàêîæ ìàº
ñîìàòîòîï³÷íó
îðãàí³çàö³þ,
àëå òóò íàéá³ëüøó
ïëîùó çàéìàþòü
ì³ì³÷í³ ì’ÿçè
îáëè÷÷ÿ, ÿçèê,
êèñò³ ðóê. Ïðè
ïîäðàçíåííÿ
ö³º¿ çîíè âèíèêàº
ñêîðî÷åííÿ
ì’ÿç³â ïðîòèëåæíî¿
ñòîðîíè ò³ëà.
Ïðè ïîøêîäæåíí³
– ðîçâèâàþòüñÿ
ïàðåçè òà ïàðàë³÷³.
Ïàðåç – öå
îáìåæåííÿ
äîâ³ëüíèõ
ðóõ³â. Ïàðàë³÷
– öå â³äñóòí³ñòü
ðóõ³â.

Ñåíñîðí³
ñèñòåìè ìàþòü
ïîäâ³éíó îðãàí³çàö³þ:

à) SS1 – öå
ñîìàòî-ñåíñîðíà
çîíà – ², çíàõîäèòüñÿ
â çàäí³é öåíòðàëüí³é
çâèâèí³, âèêîíóº
äèñêðèì³íàòèâíèé
àíàë³ç, òîáòî
îö³íþº ôîðìó
³ õàðàêòåð
ïîâåðõí³ ïðåäìåòó,
ïðèéìຠó÷àñòü
â ñêëàäíèõ
ðóõàõ;

á) SS2 – öå
ñîìàòî-ñåíñîðíà
çîíà – ²², ìàº
â³äíîøåííÿ
äî ôîðìóâàííÿ
ðåãóëÿö³¿
äîâ³ëüíèõ
ðóõ³â, îð³ºíòàö³¿
ãîëîâè ó íàïðÿìêó
çâóê³â. Îáèäâ³
çîíè ìàþòü
ñåíñîðí³ òà
ìîòîðí³ âõîäè.

â) SÌ1 – öå
ñîìàòî-ìîòîðíà
çîíà – ², çíàõîäèòüñÿ
â ïåðåäí³é
öåíòðàëüí³é
çâèâèí³;

ã) SÌ2 – öå
ñîìàòî-ìîòîðíà
çîíà – ²², çíàõîäèòüñÿ
òàì æå íà ìåä³àëüí³é
ïîâåðõí³ êîðè.
Îáèäâ³ çîíè
çàáåçïå÷óþòü
â³ä÷óòòÿ ïðîñòîðîâî¿
ïðîòÿæíîñò³,
ñòåðåîãíîç,
â³ä÷óòòÿ âàãè.

Ïîòèëè÷íà
êîðà
– öå êîðêîâèé
öåíòð çîðó. ³í
îö³íþº âèãëÿä,
ôîðìó, ðîçì³ðè
òà êîë³ð ïðåäìåòó.
Ïðè ïîøêîäæåííÿ
âèíèêຠãåì³àíîïñ³ÿ
(âèïàäຠ÷àñòèíà
ïîëÿ çîðó), àáî
âèíèêຠçîðîâà
àãíîç³ÿ (ëþäèíà
íå âï³çíàº
çíàéîì³ ïðåäìåòè).

Âåðõíÿ ñêðîíåâà
çâèâèíà
–
êîðêîâèé öåíòð
ñëóõó (çâèâèíà
Ãåøëÿ – ïîëÿ
41, 42). Îö³íþº çâóêîâ³
ïîäðàçíåííÿ.
Ïðè ïîøêîäæåíí³
ëþäèíà íå ìîæå
ïîâòîðèòè
ñêàçàíå ñëîâî,
õî÷ ³ ÷óº, ëþäèíà
íå ðîçó쳺
çâåðíåíó äî
íå¿ ìîâó, öå
ñëóõîâà àãíîç³ÿ.

Çàäíÿ ÷àñòèíà
íèæíüî¿ ëîáíî¿
çâèâèíè
(öåíòð
Áðîêà) – öå ìîòîðíèé
öåíòð ìîâè. Ó
ïðàâö³â â³í
ðîçì³ùóºòüñÿ
çë³âà. Ïðè
ïîøêîäæåííÿ
ëþäèíà âòðà÷àº
çäàòí³ñòü äî
âèðàçíîãî
ìîâëåííÿ, óçãîäæåííÿ
ñë³â ó ðå÷åíí³
– ìîòîðíà àôàç³ÿ.

Çàäíÿ ÷àñòèíà
âåðõíüî¿ ëîáíî¿
çâèâèíè
(öåíòð
Âåðí³êå) – öå
ñåíñîðíèé öåíòð
ìîâè, â³äïîâ³äàº
çà ñïðèéíÿòòÿ
ìîâè. Ïðè ïîøêîäæåíí³
ëþäèíà íå ðîçó쳺
çâåðíåíó äî
íå¿ ìîâó – ñåíñîðíà
àôàç³ÿ.

Çàäí³é â³ää³ë
ñåðåäíüî¿
ëîáíî¿ çàêðóòêè

– ðóõîâèé öåíòð
ïèñüìà. Ïðè
ïîøêîäæåíí³
ëþäèíà âòðà÷àº
çäàòí³ñòü
ïèñàòè – àãðàô³ÿ.

Êóòîâà çàêðóòêà
íèæíüî¿ ò³ì’ÿíî¿
äîë³
(ïîëå 30) –
öåíòð ÷èòàííÿ.
Ïðè ïîøêîäæåíí³
ëþäèíà âòðà÷àº
çäàòí³ñòü
÷èòàòè – àëåêñ³ÿ.

Ìîðñüêèé
êîíèê òà éîãî
ãà÷îê
– öåíòð
íþõó. Ïðè ïîøêîäæåíí³
ëþäèíà âòðà÷àº
çäàòí³ñòü
ðîçð³çíÿòè
çàïàõè.

Âåðõí³ ò³ì’ÿí³
äîë³
– öåíòð
ñòåðåîãíîçó
– îö³íêà ïîëîæåííÿ
ò³ëà â ïðîñòîð³
ç çàêðèòèìè
î÷èìà, ãëèáîêà
÷óòëèâ³ñòü.

Íàäêðàéîâà
çâèâèíà
(ïîëå
40 ë³âî¿ ï³âêóë³)
– çàáåçïå÷óº
çäàòí³ñòü
çä³éñíþâàòè
ïðèâè÷í³ ðóõè
÷è àâòîìàòè÷í³
ðóõè, ùî ñôîðìóâàëèñü
â ïðîöåñ³ æèòòÿ.
Ïðè ïîøêîäæåíí³
ðîçâèâàºòüñÿ
ìîòîðíà àïðàêñ³ÿ
– ëþäèíà çíàº,
ÿê âèêîíàòè
ðóõ. àëå íå ìîæå
çðîáèòè éîãî,
íå ìîæå íàìàëþâàòè
ïðåäìåò (ïîðóøóºòüñÿ
ïîñë³äîâí³ñòü
âèêîíàííÿ
ñêëàäîâèõ
ðóõó).

Читайте также:  Профилактика кори и краснухи в период верификации их элиминации в российской федерации

Ìåòîäè âèâ÷åííÿ
ôóíêö³é êîðè
âåëèêèõ ï³âêóëü:

Àíàòîìî-êë³í³÷íèé
ìåòîä – ñïîñòåð³ãàþòü
çà ïîâåä³íêîþ
ëþäèíè ïðè
æèòò³, âèâ÷àþòü
ñòðóêòóðí³
çì³íè ï³ñëÿ
ñìåðò³.

Ïîð³âíÿëüíî-ô³ç³îëîã³÷íèé
– îö³íþþòü
ðîëü êîðè ïî
ïîâåä³íö³ ó
òâàðèí ð³çíîãî
ð³âíÿ åâîëþö³éíîãî
ðîçâèòêó.

óñòîëîã³÷íèé
– âèâ÷àþòü
îñîáëèâîñò³
áóäîâè êîðè
íà ð³çíèõ åòàïàõ
ðîçâèòêó îðãàí³çìó.

Ìåòîä ïîäðàçíåííÿ
– âèâ÷àþòü
ôóíêö³¿ êîðè
øëÿõîì ïîäðàçíåííÿ
ð³çíèõ ¿¿ â³ää³ë³â.

Ìåòîä ÷àñòêîâîãî
òà ïîâíîãî
âèäàëåííÿ êîðè
– âèâ÷àþòü
çì³íè ïîâåä³íêè
òâàðèí ï³ñëÿ
âèäàëåííÿ
÷àñòèí êîðè.
(Ðîëàíäî, 1823 ð³ê).

Ìåòîä óìîâíèõ
ðåôëåêñ³â –
².Ï. Ïàâëîâ âèâ÷àâ
ïîâåä³íêîâ³
ðåàêö³¿ ó ñîáàê
ïðè ñïîëó÷åíí³
ð³çíèõ ïîäðàçíèê³â.

Åëåêòðîåíöåôàëîãðàô³ÿ.

Åëåêòðîåíöåôàëîãðàô³ÿ

Ãåíåðàö³þ
åëåêòðè÷íèõ
êîëèâàíü â êîð³
âåëèêîãî ìîçêó
æèâèõ îðãàí³çì³â
ñïîñòåð³ãàëè
³ âïåðøå îïèñàëè
Êåííîí Ð. (1875) ³
Äàíèëåâñüêèé
Â.ß. (1876). Ðåºñòðàö³ÿ
åëåêòðè÷íèõ
êîëèâàíü ïîòåíö³àëó
â³ä ïîâåðõí³
ãîëîâè áóëà
ïðîâåäåíà
âïåðøå â 1925 ð.
Ïðàâäè÷-Íåìèíñüêèì
Â.Â. ó äîñë³äàõ
íà òâàðèíàõ
³ í³ìåöüêèì
ïñèõ³àòðîì
Í. Berger (1929) ó
ëþäåé.

Ó ëþäåé
åëåêòðè÷íà
àêòèâí³ñòü
êîðè âåëèêîãî
ìîçêó â³äâîäèòüñÿ
çâè÷àéíî â³ä
øê³ðè íà ÷åðåï³.
Ìåòîä ðåºñòðàö³¿
ïîñò³éíî¿
åëåêòðè÷íî¿
àêòèâíîñò³
êîðè âåëèêîãî
ìîçêó îòðèìàâ
íàçâó åëåêòðîåíöåôàëîãðàô³ÿ.

Äëÿ îäåðæàííàÿ
åëåêòðîåíöåôàëîãðàìè
(ÅÅÃ) ìîæíà
çàñòîñóâàòè
àáî á³ïîëÿðíèé
çàïèñ â³ä äâîõ
àêòèâíèõ åëåêòðîä³â,
ðîçòàøîâàíèõ
íà øê³ð³ ãîëîâè,
àáî ìîíîïîëÿðíèé
çàïèñ, ïðè ÿêîìó
ðåºñòðóþ÷èé
(àêòèâíèé) åëåêòðîä
ô³êñóþòü íà
øê³ð³ ãîëîâè,
à ³íäèôåðåíòíèé
– íà äåÿê³é
â³äñòàí³ â³ä
íüîãî (íàïðèêëàä,
íà ìî÷ö³ âóõà).

Çàïèñ ÅÅÃ
ïðîâîäÿòü çà
äîïîìîãîþ
åëåêòðîåíöåôàëîãðàôó.
Ïðè àíàë³ç³
ÅÅÃ âðàõîâóþòü
íàñàìïåðåä
÷àñòîòó, àìïë³òóäó,
ôîðìó, òðèâàë³ñòü
òà õàðàêòåð
ðîçïîä³ëó
õâèëü. Àíàë³ç
ìîæíà ïðîâîäèòè
â³çóàëüíî ³
çà äîïîìîãîþ
ñïåö³àëüíèõ
åëåêòðîííèõ
àíàë³çàòîð³â
(àíàëîãîâèõ
³ öèôðîâèõ
ïðèëàä³â). Íà
ñüîãîäí³ äåòàëüíî
îïèñàíî õàðàêòåðèñòèêè
ÅÅà äëÿ ð³çíèõ
ñòàí³â êîðè,
òî÷íî âèì³ðÿíå
³ ïðîàíàë³çîâàíî
êîëèâàííÿ
ïîòåíö³àë³â,
ÿê³ ¿¿ ñêëàäàþòü.
Ó íåñïëÿ÷î¿
ëþäèíè â ðîçñëàáëåíîìó
ñòàí³ ïðè çàêðèòèõ
î÷àõ çà â³äñóòíîñò³
áóäü-ÿêèõ çîâí³øí³õ
ïîäðàçíèê³â
ïåðåâàæàþòü
õâèë³ ÷àñòîòîþ
8-13 Ãö, àìïë³òóäîþ
áëèçüêî 50-100 ìêÂ,
âèðàæåí³ âîíè
á³ëüøîþ ì³ðîþ
â ïîòèëè÷íèõ
÷àñòêàõ êîðè.
Òàê³ õâèë³
íàçèâàþòü
àëüôà-õâèëÿìè
(àáî îñíîâíèì
ðèòìîì). Öå òàê
çâàíà ñèíõðîí³çîâàíà
ÅÅÃ.

Êîëè ëþäèíà
ðîçïëþùóº î÷³,
àëüôà-õâèë³
çíèêàþòü (òàê
çâàíà áëîêàäà
àëüôà-ðèòìó
àáî ðåàêö³ÿ
äåñèíõðîí³çàö³¿)
³ çàì³ñòü íèõ
âèíèêàþòü
áåòà-õâèë³,
ÿê³ õàðàêòåðèçóþòüñÿ
á³ëüøîþ ÷àñòîòîþ
(14-30 Ãö) ³ ìåíøîþ
(äî 30 ìêÂ) àìïë³òóäîþ.
Âîíè â³äîáðàæàþòü
ñòàí àêòèâíîñò³
ìîçêó, òîáòî
çáóäæåííÿ.

ϳä ÷àñ ïåðåõ³äíîãî
ñòàíó â³ä ñïîêîþ
äî ñíó ç’ÿâëÿºòüñÿ
ïîâ³ëüíî-õâèëüîâèé
ðèòì àìïë³òóäîþ
100-150 ìêÂ, ÷àñòîòîþ
4-7 Ãö. Öå òåòà-ðèòì.
ϳä ÷àñ ãëèáîêîãî
ñíó íà ÅÅÃ
ðåºñòðóºòüñÿ
äåëüòà-ðèòì
àìïë³òóäîþ
250-350 ìêÂ, ÷àñòîòîþ
0,5-4 Ãö.

Åëåêòðîåíöåôàëîãðàìà

F — ëîáíà
êîðà, Ð – ò³ì’ÿíà
êîðà, Î – ïîòèëè÷íà
êîðà.

Ðîëü êîðè ãîëîâíîãî ìîçêó â ñèñòåìí³é îðãàí³çàö³¿ ä³ÿëüíîñò³ îðãàí³çìó

áåòà-ðèòì
àëüôà-ðèòì
òåòà-ðèòì äåëüòà-ðèòì

Ïîõîäæåííÿ
ÅÅÃ.

ÅÅÃ
â³äîáðàæàº
ãîëîâíèì ÷èíîì
ïîñòñèíàïòè÷í³
ïîòåíö³àëè
íåéðîí³â êîðè
âåëèêîãî ìîçêó.
Ïðî öå ñâ³ä÷àòü
ðåçóëüòàòè
îäíî÷àñíî¿
ðåºñòðàö³¿
ÅÅÃ çà äîïîìîãîþ
ïîçà- ³ âíóòð³øíüîêë³òèííîãî
çàïèñó àêòèâíîñò³
êîðòèêàëüíèõ
íåéðîí³â.
Ïðèïóñêàþòü,
ùî ïîçèòèâí³
êîëèâàííÿ
ïîòåíö³àë³â
íà ïîâåðõí³
êîðè âåëèêîãî
ìîçêó ïîâ’ÿçàí³
ç ÇÏÑÏ, ÿêèé
âèíèêຠâ íåéðîíàõ
ãëèáèííèõ øàð³â
êîðè àáî ÃÏÑÏ
ó ïîâåðõíåâèõ
¿¿ øàðàõ.

Íåãàòèâí³
êîëèâàííÿ
ïîòåíö³àë³â
ÅÅÃ çóìîâëåí³
çâîðîòí³ìè
ïðîöåñàìè â
öèõ øàðàõ. Ðèòì³÷íà
àêòèâí³ñòü
êîðè âåëèêîãî
ìîçêó, çîêðåìà
àëüôà-ðèòì,
çóìîâëåíà
ãîëîâíèì ÷èíîì
âïëèâàìè ï³äê³ðêîâèõ
ñòðóêòóð, îñîáëèâî
òàëàìóñà, â
ÿêîìó âèÿâëåíî
îñîáëèâ³ íåéðîíè
– “âî䳿 ðèòìó”
(ïåéñìåêåðè),
êîòð³ ÷åðåç
â³äïîâ³äí³
çáóäëèâ³ ³
ãàëüì³âí³
çâ’ÿçêè çäàòí³
ãåíåðóâàòè
³ ï³äòðèìóâàòè
ðèòì³÷íó àêòèâí³ñòü
êîðè âåëèêîãî
ìîçêó.

Êë³í³÷íå
çíà÷åííÿ.

Çàïèñ
ÅÅÖ ä³àãíîñòè÷íà
ïðîöåäóðà, ÿêà
âèêîðèñòîâóºòüñÿ
â íåâðîëîã³÷í³é
ïðàêòèö³. Òàê,
ïðè äèôóçíèõ
îðãàí³÷íèõ
ïîøêîäæåííÿõ
ãîëîâíîãî
ìîçêó, ÷åðåïíî-ìîçêîâèõ
òðàâìàõ ñïîñòåð³ãàþòüñÿ
ñïîâ³ëüíåí³
³ íåðåãóëÿðí³
õâèë³. Ïðè ïóõëèíàõ
ìîçêó ÷àñòî
âèíèêàþòü
ì³ñöåâ³ çì³íè
ÅÅà (ó ä³ëÿíö³
ïóõëèí). Ó õâîðèõ
íà åï³ëåïñ³þ
íà ÅÅà ñïîñòåð³ãàþòüñÿ
ïàðîêñèçìàëüí³
ïîòåíö³àëè,
ñóäîìí³ ðîçðÿäè,
ãîñòðîê³íöåâ³
õâèë³ òà ³íø³
çì³íè. Çàïèñ
ÅÅÃ øèðîêî
âèêîðèñòîâóºòüñÿ
â õ³ðóðã³÷í³é
ïðàêòèö³ äëÿ
êîíòðîëþ ãëèáèíè
íàðêîçó: ï³ä
÷àñ ãëèáîêî¿
ñòà䳿 íàðêîòè÷íîãî
ñíó íà ÅÅÃ
ïåðåâàæàþòü
äåëüòà-õâèë³.

Ïðè
êîíñòàòàö³¿
ñìåðò³ ó ñóìí³âíèõ
âèïàäêàõ, îñîáëèâî
ïðè ðåàí³ìàö³¿
õâîðîãî, â êë³í³ö³
÷àñòî îð³ºíòóþòüñÿ
íà çíèêíåííÿ
êîëèâàíü íà
ÅÅÃ. (“ïëîñêà
ÅÅÔ). Ó êë³í³÷í³é
ïðàêòèö³ òàêîæ
âèêîðèñòîâóþòü
ìåòîä ðåºñòðàö³¿
âèêëèêàíèõ
ïîòåíö³àë³â
äëÿ îäåðæàííÿ
îá’ºêòèâíèõ
äàíèõ ïðî õàðàêòåð
³ äèíàì³êó
äåÿêèõ ïîðóøåíü
ñåíñîðíèõ
ôóíêö³é.

Ïðè
ïîäðàçíåíí³
ðåöåïòîð³â
øê³ðè, ì’ÿç³â
ó ïåðâèííèõ
ñîìàòî-ñåíñîðíèõ
ä³ëÿíêàõ
ïåðåêëþ÷àþ÷èõ
ÿäåð òàëàìóñà
êîðè âåëèêèõ
ï³âêóëü ðåºñòðóþòü
êîðîòêî-ëàòåíòí³
ïîçèòèâíî-íåãàòèâí³
êîëèâàííÿ
åëåêòðè÷íîãî
ïîòåíö³àëó,
ÿê³ íîñÿòü
íàçâó ïåðâèíí³
âèêëèêàí³
ïîòåíö³àëè.
Âîíè ïîñò³éí³
çà ôîðìîþ, ìàþòü
ËÏ â ìåæàõ 1-15 ìñåê,
ñò³éê³ äî íàðêîçó
òà íåãàòèâíèõ
÷èííèê³â, çäàòí³
ðèòì³÷íî
â³äòâîðþâàòèñü.
dz çíà÷íî á³ëüøèì
ëàòåíòíèì
ïåð³îäîì ³
á³ëüø ñêëàäíî¿
ôîðìè ðåºñòðóþòüñÿ
ïîòåíö³àëè,
âèêëèêàí³
ïîäðàçíåííÿì
íåñïåöèô³÷íèõ
âèñõ³äíèõ
øëÿõ³â, âîíè
íàçèâàþòüñÿ
âòîðèííèìè
ïîòåíö³àëàìè.
Âòîðèíí³
ïîòåíö³àëè
ðåºñòðóþòüñÿ
ò³ëüêè â àñîö³àòèâí³é
êîð³, ìàþòü ËÏ
á³ëüøå 15 ìñåê,
çíèêàþòü ïðè
ïîãëèáëåíí³
íàðêîçó, íåñòàá³ëüí³
çà ôîðìîþ, ðèòì³÷íå
â³äòâîðåííÿ
¿õ îäåðæàòè
íåëåãêî. Ðåºñòðàö³ÿ
âèêëèêàíèõ
ïîòåíö³àë³â
øèðîêî âèêîðèñòîâóºòüñÿ
äëÿ âèâ÷åííÿ
ëîêàë³çàö³¿
ôóíêö³é â êîð³
âåëèêèõ ï³âêóëü
òà âñòàíîâëåííÿ
çâ’ÿçê³â ì³æ
ð³çíèìè ñòðóêòóðàìè
ÖÍÑ.

Источник