Сенсорні асоціативні та рухові зони кори великих півкуль
Зони кори півкуль головного мозку. Застосування різноманітних методів для дослідження лабораторних тварин і постійні спостереження : в клініках над хворими людьми показали, що в корі великих півкуль є окремі зони, зв’язані з певними органами І системами. У функціональному відношенні різні зони мозкової кори нерівнозначні: одні з них є місцем сприймання імпульсів, що йдуть від рецепторів. (І. П. Павлов назвав ці ділянки кори мозковими кінцями аналізаторів зору, слуху, смаку, нюху і т. д.), інші — місцем, від якого йдуть рухові імпульси на периферію, треті виконують асоціативну функцію.
Розподіл нейронів у межах зони нерівномірний: у центральній частині зони вони зосереджені у великій кількості, утворюючи ядро, а в периферичній частині зони їх значно менше. Периферичні частини сусідніх зон заходять одна за одну, а окремі нейрони їх розсіяні по всій корі. Внаслідок цього ушкодження або видалення ядерної частини корової зони спричиняє втрату вищого аналізу та синтезу кори; поступове відновлення втрачених функцій відбувається за рахунок інших нейронів, розсіяних у корі. Але функції ці будуть примітивні.
У людини найголовнішими зонами кори великих півкуль є такі:
1.Рухова зона, розміщена в передній центральній закрутці, яка лежить спереду від центральної борозни. Усі наші довільні рухи здійснюються під впливом імпульсів, які надходять до скелетних м’язів від клітин цієї зони. Від великих пірамідних «клітин Беца», яких так багато в корі передньої центральної закрутки, починаються рухові (еферентні) шляхи, що несуть імпульси через стовбур головного мозку і спинний мозок на периферію тіла. Через те що ці шляхи в довгастому мозку і частково у спинному мозку перехрещуються, то рухові центри правої півкулі регулюють скорочення м’язів лівої половини тіла, а центри лівої півкулі регулюють роботу м’язів правої половини тіла. В межах передньої центральної закрутки найвище розміщені центри для м’язів нижньої кінцівки, нижче — для м’язів тулуба, потім — верхньої кінцівки і, нарешті, центри м’язів голови.
2. Зона шкірно-м’язової чутливості міститься в задній центральній закрутці. Це вищий центр шкірної, м’язової і суглобової чутливості. Сюди надходять імпульси від рецепторів шкіри, м’язів і суглобів протилежної сторони тіла. Центри чутливості нижніх частин тіла розміщені у верхніх ділянках цієї закрутки, а центри чутливості верхніх частин тіла — у нижніх її ділянках.
3. Зорова зона—вищий центр зору, міститься в потиличних частках кори.
4. Слухова зона — вищий центр слуху; міститься на бічній поверхні вискових часток кори.
5. Нюхова зона — вищий центр нюху, розміщений на внутрішній поверхні вискових часток кори.
6. Центри мови — містяться у лівій півкулі (у лівші—у правій). Розрізняють два центри мови: руховий і слуховий.
Руховий центр мови міститься у нижній частині лобової частки. Пошкодження його призводить до розладів або й до повної втрати мови. Людина з пошкодженим руховим центром мови добре розуміє все, що їй говорять, але сама не може правильно вимовляти слова, а то й зовсім не говорить. При цьому звичайно втрачається здатність і читати вголос, хоч розуміння прочитаного про себе зберігається.
Слуховий центр мови знаходиться у висковій частці, під заднім кінцем сільвієвої борозни. При пошкодженні цього центра людина втрачає здатність розуміти те, що їй кажуть. Здатність говорити при цьому зберігається, але мова звичайно зіпсована і незрозуміла, бо сама людина її не сприймає і, отже, не контролює. У такого хворого часто порушується здатність читати як про себе, так і вголос.
Центри мови є тільки у людини. Вони виникли і сформувалися в процесі тривалого історичного розвитку і своїм походженням нерозривно зв’язані з трудовою діяльністю.
Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 1334 | Нарушение авторских прав
Источник
Сенсорні,
асоціативні, моторні зони кори формують
нову кору – неокортекс.
Сенсорні
зони кори відповідають представництву
окремих сенсорних систем (аналізаторів)
у різних ділянках кори.
Так,
кіркове представництво зорового
аналізатора локалізується у потиличній
зоні кори (шпорна закрутка), слухового
– у висковій зоні, соматосенсорного –
у постцентральній закрутці.
Сенсорні
зони кори, діючи разом з іншими елементами
специфічних каналів зв’язку в сенсорних
системах, забезпечують формування
відчуттів.
Асоціативні
зони кори – лобна, тім’яна, вискова
забезпечують виконання вищих кіркових
функцій, а саме:
Розпізнавання
образів (разом з асоціативними ядрами
таламуса);Здійснення
абстрактного мислення, мови;Беруть
участь у формуванні пам’ятіЗабезпечують
вибір цілей рухових реакцій та на основі
цього приймають участь у формуванні
та виборі конкретних програм цих рухів.Приймають
участь у формуванні, зберіганні та
реализації вроджених та набутих програм
рухових реакцій організму.
Моторні
зони – їх декілька. Головна моторна
зона знаходиться у прецентральній
звивині, премоторна зона – попереду
головної (первинної) моторної зони і в
глибині сільвієвої борозни. Моторні
нейрони ї також у зоні представництва
соматосенсорного аналізатора –
постцентральна закрутка.
Від
моторних зон кори інформація передається
до мотонейронів спинного мозку – далі
до м’язів і наступними низхідними
шляхами:
Прямий
кортикоспінальний шлях, що перехрещується
в області пірамід, тому носить назву
пірамідного. Активує мотонейрони
флексорів і гальмує – екстензорів
дистальних відділів кінцівок – регулює
найбільш тонкі і точні рухи дистальних
відділів кінцівок, передусім пальців
рук. Закінчується, здебільшого, на
вставних нейронах спинного мозку –
можливість тонкої регуляції рухів.
Віддає колатералі до всіх рухових ядер
стовбуру мозку.По
системі шляхів, що перемикаються у
стовбурі мозку на рухові ядра. Ці шляхи,
на відміну від пірамідного, формують
екстрапірамідну систему зв’язку
моторної кори з мотонейронами спинного
мозку. За допомогою цієї системи,
вцілому, регулюються менш точні довільні
рухи (руброспінальний шлях), грубі
позно-тонічні (ретикуло-спінальний та
вестибулоспінальний):Кортико-рубро-спінальний
шлях – разом із кортико-спінальним
шляхом входить до ЛНС регуляції рухів;
активує мотонейрони флексорів і гальмує
– екстензорів дистальних відділів
кінцівок.Кортико-ретикулоспінальний
шлях активує мотонейрони флексорів і
гальмує – екстензорів проксимальних
відділів кінцівок і тулуба. Входить
до складу МНС регуляції рухів.Кортико-вестибулоспінальний
шлях активує мотонейрони екстензорів
та гальмує – флексорів проксимальних
відділів кінцівок та тулуба. Входить
до складу МНС, забезпечує регуляцію
грубих позо-тонічних рухів.
Моторні
зони кори лише виконують рухові програми,
передаючи інформацію до мотонейронів
спиного мозку
до м’язів. Вони запускають в дію програми
рухів, дуже складних і достатньо простих,
змінюють силу спінальних та стовбурових
рухових рефлексів.
34
Соседние файлы в предмете Нормальная физиология
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
Источник
Сенсорні, асоціативні, моторні зони кори формують нову кору – неокортекс.
Сенсорні зони кори відповідають представництву окремих сенсорних систем (аналізаторів) у різних ділянках кори.
Так, кіркове представництво зорового аналізатора локалізується у потиличній зоні кори (шпорна закрутка), слухового – у висковій зоні, соматосенсорного – у постцентральній закрутці.
Сенсорні зони кори, діючи разом з іншими елементами специфічних каналів зв’язку в сенсорних системах, забезпечують формування відчуттів.
Асоціативні зони кори – лобна, тім’яна, вискова забезпечують виконання вищих кіркових функцій, а саме:
1. Розпізнавання образів (разом з асоціативними ядрами таламуса);
2. Здійснення абстрактного мислення, мови;
3. Беруть участь у формуванні пам’яті
4. Забезпечують вибір цілей рухових реакцій та на основі цього приймають участь у формуванні та виборі конкретних програм цих рухів.
5. Приймають участь у формуванні, зберіганні та реализації вроджених та набутих програм рухових реакцій організму.
Моторні зони – їх декілька. Головна моторна зона знаходиться у прецентральній звивині, премоторна зона – попереду головної (первинної) моторної зони і в глибині сільвієвої борозни. Моторні нейрони ї також у зоні представництва соматосенсорного аналізатора – постцентральна закрутка.
Від моторних зон кори інформація передається до мотонейронів спинного мозку – далі до м’язів і наступними низхідними шляхами:
1. Прямий кортикоспінальний шлях, що перехрещується в області пірамід, тому носить назву пірамідного. Активує мотонейрони флексорів і гальмує – екстензорів дистальних відділів кінцівок – регулює найбільш тонкі і точні рухи дистальних відділів кінцівок, передусім пальців рук. Закінчується, здебільшого, на вставних нейронах спинного мозку – можливість тонкої регуляції рухів. Віддає колатералі до всіх рухових ядер стовбуру мозку.
2. По системі шляхів, що перемикаються у стовбурі мозку на рухові ядра. Ці шляхи, на відміну від пірамідного, формують екстрапірамідну систему зв’язку моторної кори з мотонейронами спинного мозку. За допомогою цієї системи, вцілому, регулюються менш точні довільні рухи (руброспінальний шлях), грубі позно-тонічні (ретикуло-спінальний та вестибулоспінальний):
Кортико-рубро-спінальний шлях – разом із кортико-спінальним шляхом входить до ЛНС регуляції рухів; активує мотонейрони флексорів і гальмує – екстензорів дистальних відділів кінцівок.
Кортико-ретикулоспінальний шлях активує мотонейрони флексорів і гальмує – екстензорів проксимальних відділів кінцівок і тулуба. Входить до складу МНС регуляції рухів.
Кортико-вестибулоспінальний шлях активує мотонейрони екстензорів та гальмує – флексорів проксимальних відділів кінцівок та тулуба. Входить до складу МНС, забезпечує регуляцію грубих позо-тонічних рухів.
Моторні зони кори лише виконують рухові програми, передаючи інформацію до мотонейронів спиного мозку Ù до м’язів. Вони запускають в дію програми рухів, дуже складних і достатньо простих, змінюють силу спінальних та стовбурових рухових рефлексів.
НЕРВОВА ТА ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ.
Вегетативні функції – функції внутрішніх органів, гладеньких м’язів судин та обмін речовин.
17. Загальний план будови автономної нервової системи. Вегетативні рефлекси, їх рефлекторні дуги.
Вегетативна нервова система (ВНС) – вегетативні центри, які розміщені в ЦНС, а також еферентні провідники, що беруть участь у формуванні вегеативних рефлексів.
Схема загального плану будови вегетативної нервової системи:
Симпатичний відділ. Парасимпатичний відділ.
Кора
Читайте також:
- I. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
- II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
- Асиметрія півкуль головного мозку
- Асоціативні процесори.
- Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
- Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
- Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
- Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
- Бульові функції.
- Варіанти неврологічних і мовних порушень залежно від характеру перинатального ураження головного мозку.
- Вартість робочої сили. Заробітна плата, її форми і функції.
- Вибір головного циркуляційного кільця і нумерація ділянок
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:
Источник
Сенсорні, асоціативні, моторні зони кори формують нову кору – неокортекс.
Сенсорні зони кори відповідають представництву окремих сенсорних систем (аналізаторів) у різних ділянках кори.
Так, кіркове представництво зорового аналізатора локалізується у потиличній зоні кори (шпорна закрутка), слухового – у висковій зоні, соматосенсорного – у постцентральній закрутці.
Сенсорні зони кори, діючи разом з іншими елементами специфічних каналів зв’язку в сенсорних системах, забезпечують формування відчуттів.
Асоціативні зони кори – лобна, тім’яна, вискова забезпечують виконання вищих кіркових функцій, а саме:
· Розпізнавання образів (разом з асоціативними ядрами таламуса);
· Здійснення абстрактного мислення, мови;
· Беруть участь у формуванні пам’яті
· Забезпечують вибір цілей рухових реакцій та на основі цього приймають участь у формуванні та виборі конкретних програм цих рухів.
· Приймають участь у формуванні, зберіганні та реализації вроджених та набутих програм рухових реакцій організму.
Моторні зони – їх декілька. Головна моторна зона знаходиться у прецентральній звивині, премоторна зона – попереду головної (первинної) моторної зони і в глибині сільвієвої борозни. Моторні нейрони ї також у зоні представництва соматосенсорного аналізатора – постцентральна закрутка.
Від моторних зон кори інформація передається до мотонейронів спинного мозку – далі до м’язів і наступними низхідними шляхами:
Прямий кортикоспінальний шлях, що перехрещується в області пірамід, тому носить назву пірамідного. Активує мотонейрони флексорів і гальмує – екстензорів дистальних відділів кінцівок – регулює найбільш тонкі і точні рухи дистальних відділів кінцівок, передусім пальців рук. Закінчується, здебільшого, на вставних нейронах спинного мозку – можливість тонкої регуляції рухів. Віддає колатералі до всіх рухових ядер стовбуру мозку.
По системі шляхів, що перемикаються у стовбурі мозку на рухові ядра. Ці шляхи, на відміну від пірамідного, формують екстрапірамідну систему зв’язку моторної кори з мотонейронами спинного мозку. За допомогою цієї системи, вцілому, регулюються менш точні довільні рухи (руброспінальний шлях), грубі позно-тонічні (ретикуло-спінальний та вестибулоспінальний):
Кортико-рубро-спінальний шлях – разом із кортико-спінальним шляхом входить до ЛНС регуляції рухів; активує мотонейрони флексорів і гальмує – екстензорів дистальних відділів кінцівок.
Кортико-ретикулоспінальний шлях активує мотонейрони флексорів і гальмує – екстензорів проксимальних відділів кінцівок і тулуба. Входить до складу МНС регуляції рухів.
Кортико-вестибулоспінальний шлях активує мотонейрони екстензорів та гальмує – флексорів проксимальних відділів кінцівок та тулуба. Входить до складу МНС, забезпечує регуляцію грубих позо-тонічних рухів.
Моторні зони кори лише виконують рухові програми, передаючи інформацію до мотонейронів спиного мозку до м’язів. Вони запускають в дію програми рухів, дуже складних і достатньо простих, змінюють силу спінальних та стовбурових рухових рефлексів.
10. Взаємодії різних рівнів ЦНС у регулюванні рухових функцій. Локомоції, їх регулювання. Функціональна структура довільних рухів. Вікові зміни рухових функцій .
Термін локомоція означає переміщення тіла в просторі з одного положення в інше, для чого необхідна певна витрата енергії. Зусилля, що розвиваються при цьому, повинні подолати, перш за все, силу тяжіння, опір навколишнього середовища і сили інерції самого тіла. На локомоцию впливають характер і рельєф місцевості. Під час локомоциі організму необхідно постійно підтримувати рівновагу.
Типові приклади локомоції — ходіння або біг, які відрізняються стереотипними рухами кінцівок, причому для кожної форми локомоциі характерні дві фази кроку: фаза опори і фаза перенесення.
У спинному мозку виявлений ланцюг нейронів, що виконує функції генератора того, що крокує. Вона відповідальна за чергування періодів збудження і гальмування різних мотонейронів і може працювати в автоматичному режимі.
Як відомо, спинний мозок знаходиться під безперервним контролем вищих рухових центрів.
По відношенню до локомоції цей контроль переслідує ряд цілей:
· швидко запускає локомоцию, підтримує постійну швидкість або змінює її, якщо потрібний, а також припиняє її в потрібний момент часу;
· точно розміряє рух (і навіть окремий крок) з умовами середовища;
· забезпечує достатньо гнучку позу, щоб відповідати різним умовам пересування, таким, наприклад, як повзання, плавання, біг по снігу, перенесення вантажу і так далі
Дуже важливу роль в цьому контролі відіграє мозочок, який забезпечує корекцію і точність постановки кінцівок на основі порівняння інформації про роботу спінального генератора і реальних параметрів рухів. Передбачається, що мозочок програмує кожен наступний крок на основі інформації про попередній. Інший найважливіший рівень мозку, куди прямує інформація про характер виконання руху, це великі півкулі з їх таламічними ядрами, стріопаллідарною системою і відповідними зонами кори головного мозку.
В забезпеченні будь-якого руху беруть участь різні компоненти, тому одне з головних питань полягає в тому, яким чином забезпечується одночасність команди, що поступає до виконавчих апаратів. Незалежно від стратегії і тактики конкретного руху, основне завдання системи, що забезпечує програму, полягає в координації всіх компонетов команди.
ЦНСмає в своєму розпорядженні деяке число генетично закріплених програм (наприклад, локомоторна програма того, що крокує, що базується на активності спінального генератора). Такі прості програми об’єднуються в складніші системи типу підтримки вертикальної пози. Подібне об’єднання відбувається в результаті навчання, яке забезпечується завдяки участі передніх відділів кори великих півкуль.
Найскладнішою і філогенетічно наймолодшою є здатність формувати послідовність рухів і передбачати її реалізацію. Рішення цієї задачі пов’язане з фронтальною асоціативною системою, яка запам’ятовує і зберігає в пам’яті такі послідовності рухів. Вищим віддзеркаленням цього кодування у людини є вербалізация, або словесний супровід, основних понять руху.
Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 2153 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов
Читайте также:
Рекомендуемый контект:
Поиск на сайте:
© 2015-2020 lektsii.org — Контакты — Последнее добавление
Источник
У завитці лише сфокусована топографія волокон від різних частин тіла. А розміри ділянок кори, які отримують імпульси від певної частини тіла, пропорційні до кількості рецепторів в цій частині тіла. Сенсорні ділянки кори, які сприймають імпульси від тулуба і спини, порівняно малі, тоді як ділянки, які сприймають імпульси від рук і частини рота пов’язані з мовою – великі. Для мозку характерна пластичність. Коли за допомогою тренувань збільшити відчуття пальців (у сліпих людей), то зона відповідна в корі збільшується. Ампутація кисті приводить до зменшення даної зони. Клітини ділянок сенсорної кори впорядковані у вигляді окремих колонок або стовпців.
Аналогічно до сенсорної зони збудована рухова зона. Різні ділянки тіла (м’язи) та їх рух відображені в передній прицентральній звивині лобової частки. Стопа проектується у верхній частині звивини, а обличчя внизу.
Для моторної кори також характерна пластичність. При збільшенні тренування швидкості кисті збільшується відповідає зона кори. Зміни помітні уже за тиждень, а максимальний розвиток через 3-4 неділі.
При подразненні сенсорних зон кори або рухових зон виникають відповідні відчуття або рухи.
Крім сенсорних та рухових зон, у корі є премоторна зона (лобова частка)
яка відповідає за підготовку рухів та асоціативні зони, у яких зароджуються наміри, програми.
У людини саме більше місця займають асоціативні зони, з ними пов’язані зародження наміру, поведінки, пам’яті і т.д.. Приклад системності діяльності мозку є організація довільних рухів. Намір виникає в асоціативних полях кори КМ, через організацію функціональних систем (П.К. Анахін) для отримання корисного результату. Намір формується під впливом аферентної імпульсації, пам’яті, емоцій, потреб і т.д. від намірів формується план і результат, як у корі так і в базальних ядрах та бічних ділянках мозочка. Від БЯ та мозочка через таламус інформація надходить до премоторної та моторної (рухової) зони кори. А від неї по кірково – спинномозковим шляхам (КСМШ) та кірково — ядерним шляхам (КЯШ) потрапляє до мотонейронів спинного мозку або рухових ядер стовбура мозку. КСМШ і КЯШ починаються 30 % волокон від моторних зон кори, 30% від пре- моторної зони, 40% від соматосенсорної зони і закінчується на мотонейронах СМ або ядрах стовбура мозку.
У своєму шляху КСМШ віддає гілочки до таламусу, червоному ядру, мосту (а від нього до мозочка. В організації довільних рухів можуть бути задіяні також схеми автоматичних рухів які утворились завдяки досвіду. Схеми автоматичних рухів (ходьба, біг, плавання, писання і т.д.) запрограмовані в корі, базальних ядрах так і мозочку.
Рух спричиняє зміни в потоках чутливих нервових імпульсів що проходять від м’язів , сухожилків, суглобів, шкіри. Вся зворотня інформація необхідна для забезпечення точності і плавності рухів потрапляє безпосередньо до моторної кори і спінального мозочка який відповідно передає інформацію до ядер стовбура мозку.
22.-23.
| Функція органів | СНС | ПСНС |
| Ритми і сила серцевих скорочень Зіниця Просвіт бронхів Залоз травлення Моторику травлення Сфінктери Сечоутворення Скорочення.гладеньких м’язів Рівень глюкози Судини АТ Основн.обмін | Збільшує Розширює Розширює Зменшує Зменшує Посилює зменш Розслаблення Збільш звуж зб зб | Зменшує Звужує Звужує Збільшує Збільшує Послаблює збільш Скорочення зменш розшир зм зм |
24. гіпоталамусо-гіпофізарна система. В нейросекреторних клітинах гіпоталамуса утворюються рилізинг-гормони, які стимулюють (ліберіни) або гальмують (статини) вивільнення гормонів аденогіпофізу у кров. До ліберінів належать кортиколіберін, тіроліберін, соматоліберін, гонадоліберін, пролактоліберін, меланоліберін; до статинів – соматостатин, меланостатин. Секреція ре лізинг-гормонів регулюється: модулюється численими нейромедіаторами, нейропептинами і т.д.
Дата добавления: 2018-01-21; просмотров: 413; Опубликованный материал нарушает авторские права? | Защита персональных данных | ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:
Лучшие изречения: Сдача сессии и защита диплома — страшная бессонница, которая потом кажется страшным сном. 9111 — | 7345 — или читать все…
Источник
