Внутрішні процеси земної кори
Урок на тему:
«Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі.
Рухи земної кори. Землетруси.»
Тема: Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори. Землетруси.
Мета :-_поглиблення та систематизація знань про рухи літосферних плит та їх наслідки; формування знань про внутрішні процеси Землі;
-вдосконалення навичок роботи з картами та схемами атласу;
-формування навичок розпізнавання землетрусів та дій під них;
-розвиток пізнавальної активності учнів;
-виховання співчуття,взаємодопомоги,навичок колективної творчості.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: атласи, підручники,ІКТ.
Опорні поняття: літосферні плити, природні катастрофи.
Базові поняття: сейсмічні пояси, внутрішні процеси, тектоніка, тектонічні рухи, землетруси.
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.
І. Прийом «Географічний диктант»
1.Учені вважають, що колись на Землі був єдиний материк… (Пангея)
2.Земна кора материків складається з трьох шарів:… (Осадового, гранітного, базальтового)
3.З глибиною температура гірських порід… (Підвищується)
4.Ера сучасного життя називається… (Кайнозойською)
5.Астеносфера є частиною… (Мантії)
6.Джерелом енергії, що рухає літосферні плити є …(Внутрішнє тепло Землі)
(Взаємоперевірка)
Завдання (біля дошки)-
1.схема будови типів земної кори
Т и п и з е м н о ї к о р и .
К о н т и н е н т а л ь н и й О к е а н і ч н и й
Осадовий шар Осадовий шар
Гранітний шар Базальтовий шар
Базальтовий шар
2.Схема внутрішньої будови Землі.
2. Прийом «Бліц-опитування»
Що називається літосферними плитами.
Назвати та показати на карті літосферні плити Землі.
На якій літосферній плиті ми живемо?
Що відбувається в наслідок рухів літосферних плит.
(схема)
3.Перевірка завдання біля дошки.
4.Висновок: 1.Внутрішня будова Землі має тришарову будову: земна кора,мантія,ядро.
2.Виділяють два типи земної кори-материкова та океанічна,
3.Літосфера складається з великих блоків — літосферних плит,які постійно знаходяться в русі.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Проблемне питання»
На попередньому уроці ви дізналися про рухи літосферних плит та причини цих рухів. Давайте проведемо простий експеримент. Візьмемо два зошити з м’якими обкладинками та уявимо собі, що це — літосферні плити з материковою корою, а аркуші паперу в зошитах — це шари гірських порід. Зіткнемо зошити краями. Що відбувається? Аркуші в зошитах починають зминатися,деформуватися. Найбільші ушкодження аркушів можна спостерігати по краях зошита, найменші — там, де ви притримували зошит руками.
Які висновки дає змогу зробити цей експеримент? Які ділянки літосферних плит зазнають найбільших деформацій? Які наслідки мають рухи літосферних плит? Про це ми дізнаємося під час вивчення теми нашого уроку: : Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори. Рухи земної кори. Землетруси. Сейсмічні пояси Землі.
IV. Вивчення нового матеріалу
Земна кора піддається впливу зовнішніх та внутрішніх процесів Землі.
1.Які процеси ми можемо віднести до зовнішніх?
(дія вітру,сонця,води,людини)
2А які належать до внутрішніх? ( процеси,що відбуваються під земною корою)
Високі температури внутрішніх частин землі і великий тиск є причиною таких явищ,як рухи літосфери та магматизму.
Внутрішні процеси Землі
Рухи літосферних плит Магматизм
Горизонтальний рух літосферних плит зовнішній
Вертикальний рух внутрішній
Землетруси
Крім повільних горизонтальних та вертикальних рухів літосфери існують раптові розривні рухи, які тривають лише кілька секунд, але іноді мають катастрофічні наслідки. Одним з проявів розривних рухів в літосфері є землетруси, які приголомшують людей своєю неочікуваністю. “З раннього дитинства ми звикли вважати стійкою поверхню, на якій стоїмо”, – писав видатний німецький природознавець ХІХ ст. Олександр Гумбольдт. “Проте, коли вона починає коливатися, перед нами зненацька постають таємничі невідомі сили природи, які рухають землю. Одна мить розбиває ілюзії всього попереднього життя…”
Чим викликані землетруси
Землетруси – одне з найбільш грізних явищ природи, що приносять людству горе та збитки.
Що ж викликає землетруси? Це питання поставало перед людьми ще в давнину. Вчені стародавнього світу приписували їх богам, які карають людей за гріхи. Давньогрецький вчений Аристотель (ІV ст. до н.е.) бачив причину землетрусів у вітрах, які гуляють у підземних печерах. І лише у ХVІІІ ст. вчені приходять до висновку, що коливання землі пов’язані з розривами земних шарів, що виникають на певних глибинах, та супроводжуються їх зміщенням.
(Запис у зошиті)
Землетруси – це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, які викликані розривами гірських порід у літосфері та подальшим їх зміщенням.
Те місце, де в надрах землі відбувається розрив та зміщення шарів гірських порід називають гіпоцентром (з грецької – знизу), або осередком землетрусу. Від нього в різні боки по колу розходяться пружні коливання земної кори – сейсмічні хвилі (з грецької “сейсмос” – землетрус), так само як виникають хвилі на воді від кинутого камінця. Найчастіше гіпоцентри землетрусів виникають на глибині від 5 до 50 км, хоча відомі випадки зародження поштовхів на глибині 500-700 км, тобто навіть під астеносферою. Від глибини осередку залежить й сила коливань. Неглибокі поштовхи відчутні на невеликій площі, проте є досить сильними. Від глибоких поштовхів навпаки: відбуваються помірні коливання, але на значно більшій площі. У сильних землетрусів гіпоцентр може бути розміром 100-1000 км2
На земній поверхні прямо над гіпоцентром знаходиться епіцентр (з грецької – над, зверху) землетрусу. Тут відчуваються найсильніші поштовхи й відзначаються найбільші руйнування. Під час дуже сильних землетрусів в епіцентрі розтріскується земна поверхня, річки міняють напрям своєї течії, а предмети підкидаються у повітря. Сейсмічні хвилі від епіцентру землетрусу також поширюються в різні боки по колу, тому чим далі від нього, тим менш відчутні поштовхи.
Цунамі
Під час підводних землетрусів у товщі океану утворяться хвилі ‘цунамі, що розходяться колами від гіпоцентру землетрусу з величезною швидкістю: від 50 до 1000 км/год. У відкритому океані зовні їх не відрізнити від звичайних хвиль. Але, досягши прибережної обмілини, вони перетворюються у велетенський вал висотою 20-60 м. Така хвиля здатна змести все на своєму шляху. Наприклад, цунамі, що обрушилося в 1933 році на береги Японії, повністю спустошило й зрівняло із землею всі будівлі на узбережжя, а жертви цунамі 2004 року в Індійському океані обчислювалися сотнями тисяч людей.
Як визначають силу землетрусу
Щороку на планеті прилади фіксують від 300 тис. до 2 млн. поштовхів. Причому більша їхня частина проходить непомітно для людей й фіксується лише спеціальними приладами. Відчутних коливань нараховується до 100 тис. на рік, з них сильних – до десяти, а катастрофічних – як правило, не більше одного. Силу землетрусів оцінюють за допомогою шкали Ріхтера або 12-бальної сейсмічної шкали інтенсивності (див. таблицю). Вона була запропонована у 1935 році американських вченим Ч. Ріхтером, ім’ям якого й названа.
Поширення землетрусів на планеті
Землетрусами охоплена 1/10 частина поверхні материків. Лише в Антарктиді поки не зареєстровано жодного поштовху. Проте, великі землетруси відбуваються лише в певних районах нашої планети – на краях літосферних плит, у так званих сейсмічних поясах. Надпотужні землетруси тут повторюються раз на 150-300 років.
На Землі виділяють три великих сейсмічних пояси: Тихоокеанський, який проходить кільцем вздовж берегів Тихого океану; Альпійсько-Гімалайський, що тягнеться крізь південь Європи та Азії; а також Серединно-океанічний, який охоплює систему розломів вздовж серединно-океанічних хребтів у Світовому океані.
Історія людства довела, що більшість землетрусів, що стали справжніми трагедіями, трапилися в межах перших двох сейсмічних поясів: землетруси у Китаї 1556 року; в Лісабоні (Португалія) 1755 року; в Каліфорнії (США), Колумбії та Еквадорі 1906 року; в Японії 1933 та 1996 років; на півночі Індії 1955 року, в Чилі 1960 року; в Ірані 1990 року, в Індонезії 2004 року.
Вкрай рідко трапляються відчутні поштовхи й в центрі літосферних плит, на платформах. Сюди вони доходять відголосками з епіцентрів землетрусів, які формуються на краях плит. В середньому це буває раз на 500-700 років. В Україні можливі землетруси силою 6-8 балів у Карпатах та Кримських горах (Спробуйте, пояснити чому).
(робота з атласом,підручник стор.92 мал.79)
Наслідки землетрусів
Місце, дата | К-ть жертв |
Район затоки Бохайвань, Китай, 1290 | 100.000 |
Провінція Шеньсі, 1556 | 830.000 |
Калькутта, Індія, 1737 | 300.000 |
Мессіна, Італія, 1908 | 120.000 |
Токіо, Японія, 1923 | 143.000 |
Тяньшань, Китай, 1976 | близько 240.000 |
Туреччина, 1999 | близько 40.000 |
Індія, 2001 | близько 30.000 |
Доповіді учнів про землетруси та цунамі.
Як вивчають землетруси
Нажаль, напевно передбачити наближення землетрусу та попередити про це людей ще й досі залишається справою складною та практично неможливою.
Землетруси та пов’язані з ними явищі вивчає наука сейсмологія. Спостереження за землетрусами та обробку первинної інформації про них ведуть на сейсмічних станціях. В світі їх створено понад 2000. На них “прослуховують” пульс нашої планети за допомогою спеціальних приладів – сейсмографів. Вони являють собою маятники з вагою на кінці, перед якими прокручується барабан. Прилад фіксує найменші коливання, які записуються на барабані у вигляді сейсмограм. Сейсмографи встановлюють під землею на глибині до 30 метрів. Їх ховають від протягів та накривають важкими скляними ковпаками, щоб запобігти впливу на прилади зовнішніх чинників. Головна мета сейсмостанцій передбачити та попередити наслідки землетрусів. Хоча ця задача дуже складна.
Тому для передбачення поштовхів також користуються іншими способами. Зокрема, вивчають поведінку тварин, які більш чутливі до коливань, ніж люди. Наприклад неспокійними стають під час слабких поштовхів акваріумі рибки, собаки, коти, коні, ведмеді. А слабкі землетруси часто є попередниками більш сильних.
Крім того вчені слідкують за температурою надр. Доведено, що під землею перед поштовхами в районі розлому зростає температура. Це призводить до нагрівання підземних джерел та свердловин. Перед землетрусом також змінюється режим роботи підземних вод. У зв’язку зі зміщенням підземних товщ гірських порід, деякі джерела зовсім перестають викидати воду на поверхню, інші – навпаки, починають діяти активніше, з’являються й нові. Вода в підземних водах перед землетрусом зазвичай міняє й всій хімічний склад: насичується різними речовинами, що надходять розломами з великих глибин.
Найбільш точне передбачення поштовхів дають дослідження завдяки лазеру, надчутливому приладу, який дозволяє фіксувати найменші зрушення на поверхні. Завдяки цьому помічено, що за кілька днів до землетрусу починають розгойдуватися гори. Вони зміщуються всього на кілька міліметрів, але лазер фіксує ці зміни.
Не зважаючи на всі досягнення сучасної науки передбачення землетрусів й нині залишається великою проблемою.
V.Закріплення вивчених знань
Прийом «Експрес-тест»
1. Блоки, з яких складається літосфера, називають:
а) підземними блоками;
б) літосферними плитами;
в) материками.
2. Швидкі розривні рухи літосферних плит—це:
а) цунамі;
б) землетруси;
в) дрейф континентів.
3. Унаслідок зіткнення материкових літосферних плит виникають:
а) моря;
б) западини;
в) гори.
4. Найсильніші руйнування під час землетрусів спостерігаються:
а) в епіцентрі;
б) у вогнищі землетрусу;
в) у мантії.
5. В Україні найбільш імовірно виникнення землетрусів:
а) на півночі;
б) на сході;
в) у Карпатах.
VI.Підсумок уроку
Заключне слово вчителя
• До внутрішніх процесів Землі відносять рухи літосферних плит, землетруси, вулканізм.
Найбільш активно внутрішні процеси виявляються в сейсмічних поясах, які утворюються на межах літосферних плит.
Розрізняють підземні горизонтальні та вертикальні рухи ділянок земної кори та швидкі розривні — землетруси.
Вивчення рухів літосферних плит дає ученим можливість складати прогнози щодо того, на яких територіях та якого масштабу землетруси можливі.
VII. Домашнє завдання
Опрацювати текст § ,знати схему землетрусу,основні поняття теми.
Зробити макет вулкана.
9
Источник
Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори. Рухи земної кори. Землетруси. Вулканізм і вулкани. Джерела, гейзери
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас>> Географія: Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори. Рухи земної кори. Землетруси. Вулканізм і вулкани. Джерела, гейзери
Розривні рухи Землі
Внутрішні сили Землі виявляються і в раптових катастрофічних руйнуваннях. Глибокі тріщини розколюють земну поверхню. Внаслідок підземних поштовхів руйнуються будинки в містах і селах, під уламками гинуть люди. І все це відбувається за лічені секунди. Такі явища називають землетрусами і відносять до розривних рухів літосфери.
Землетруси спричиняють раптові розриви та зміщення у глибинах земної кори, навіть у верхніх шарах Мантії, які передаються на великі відстані й викликають струси земної поверхні. Енергія, що вивільняється під час цих зміщень, за потужністю дорівнює вибуху кількох десятків ядерних бомб. Вона поширюється сейсмічними хвилями (від грецького слова «сейсмос» — землетрус) від осередка землетрусу (гіпоцентра) до поверхні Землі, як хвиля від кинутого у воду каменя.
Місце на поверхні Землі, що розташоване над осередком, називають епіцентром землетрусу. Руйнування там найбільші. Чим далі від нього, тим сила землетрусу слабшає. Сила землетрусу вимірюється в балах від 1 до 12 (табл.5).
Сила землетрусу, бали | Характеристика землетрусу | Зовнішні вияви |
1-3 | Слабкий | На поштовхи реагують деякі тварини (собаки, коти, коні, ведмеді, риби). Людина їх майже не відчуває |
4-5 | Відчутний | Добре відчутні в приміщеннях. Б’ється або дзвенить посуд, тріскають шибки у вікнах. Надворі майже не відчутні |
6-7 | Сильний | Руйнуються старі будівлі. Зміщуються важкі меблі. Обсипається штукатурка |
8 | Руйнівний | Падають фабричні димарі, частково руйнуються кам’яні будівлі. Змінюється рівень води в криницях |
9 | Спустошливий | Руйнується більшість споруд. Розриваються підземні трубопроводи. З’являються великі тріщини на земній поверхні |
10 | Знищувальний | Викривляються залізничні рейки. На земній поверхні безліч тріщин. Рівень води у водоймах різко підвищується |
11 | Катастрофічний | Руйнуються мости. З’являються широкі тріщини на поверхні. Підземні трубопроводи й усі будівлі руйнуються |
12 | Дуже катастрофічний | Предмети здіймаються у повітря. На поверхні Землі утворюються хвилі. Рельєф місцевості зазнає великих змін |
Таблиця 5. Шкала сили землетрусів
Щороку на нашій планеті прилади реєструють у середньому 300 тис. землетрусів. Майже через кожні п’ять хвилин відбуваються відчутні землетруси, а через кожні 3 — 4 дні трапляються руйнівні. Найчастіше вони зароджуються в зоні зіткнення літосферних плит під час складкоутворення. Ці області називають сейсмічними поясами (див. атлас).
В Україні землетруси силою до 6 — 7 балів бувають у Карпатах і Кримських горах. До активних осередків землетрусів належать молоді складчасті області, серединно-океанічні хребти тощо. На картах їх позначають штриховкою червоного кольору (див. атлас).
Підводні землетруси в межах океанів збурюють велетенські хвилі (до 60 м), які спустошують узбережжя. Вони називаються цунамі, що в перекладі з японської мови означає «хвиля в гавані». У відкритому морі висота хвиль зазвичай невелика. Найбільшої висоти цунамі досягають у вузьких бухтах.
Так, у грудні 2004 р. поблизу о. Суматра, що в Індійському океані, стався землетрус силою у 8,5 бала. Хвилі заввишки до 15 м досягли берегів Індії, Шрі-Ланки, Таїланду, Мальдівських островів (знайди їх на карті) і спричинили великі руйнування. При цьому загинуло (за різними джерелами) від 178 до 234 тис. місцевих жителів і туристів. Такого цунамі не було понад 100 років.
Підземна стихія землетрусів і дотепер не підвладна людині. Передбачити наближення землетрусів дуже важко. Для вивчення цього природного явища глибоко під землею, в шахтах будують сейсмічні станції. Високочутливі прилади — сейсмографи фіксують найменші коливання земної кори.
На сьогодні виявлено близько 70 видів тварин, які відчувають наближення землетрусів і виразно реагують. Спостерігаючи за їхньою поведінкою, можна передбачити землетрус, попередити населення, вжити запобіжних заходів.
Усі види руху літосфери спричиняють зміни рельєфу поверхні, на якій вони відбуваються.
Магматизм
Ти вже знаєш, що у верхній частині мантії є шар астеносфери. її речовина перебуває у в’язкому стані й має високу температуру. Саме тут утворюється магма — розплавлена речовина мантії, насичена газами. Під тиском магма може підніматися по тріщинах у земній корі. Це явище дістало назву магматизму.
Магматизм — це процес утворення і руху магми від шару астеносфери до поверхні Землі.
Розрізняють внутрішній та зовнішній магматизм. Внутрішній — коли магма не досягає земної поверхні й застигає в тріщинах і порожнинах земної кори. Якщо не трапляється близько до поверхні, то утворюються невисокі гори. Наприклад, гора Аюдаг у Криму.
Магму, що вилилася на поверхню, називають лавою, її застиглі потоки утворюють конуси вулканів. Канал, яким піднімається магма, називають жерлом вулкана. Жерло закінчується кратером (мал. 30).
Мал.30. Будова вулкана
Це вияв зовнішнього магматизму, або вулканізм.
За прикладом письменника-фантаста. сядемо в машину часу й вирушимо в глибину тисячоліть — за 20 млн років, наприклад у Карпати. Що ж постане перед нашими очима?
З вузьких тріщин земної кори підносяться стовпи диму, чути вибухи, вивергаються каміння різної величини (так звані вулканічні бомби) і попіл. Хмари гарячого попелу, осідаючи, покривають землю товстим шаром. У повітрі попіл змішується з дощовими краплями й падає на землю у вигляді липкого бруду. У багатьох місцях виливається лава, її розжарені потоки яскраво світяться в темряві. Охолоджуючись, лава застигає у вигляді вулканічних конусів, які згодом утворюють цілі гірські хребти. Про ті далекі часи сьогодні нагадує Вулканічний хребету Карпатах, що складається зі згаслих вулканів, про діяльність яких не збереглося ніяких відомостей. Нині на планеті відбуваються ті самі процеси, що й у Карпатах у далекому минулому. Із 2 000 кратерів вириваються гази й попіл. гримлять вибухи, виливається лава. Такі вулкани називають діючими. Наприклад, найвищий діючий вулкан Євразії 4 750 м) — Ключевська Сопка на Камчатці.
Вулкани, як і землетруси, виникають на межі літосферних плит унаслідок руху земної кори. Більшість діючих вулканів розташована вздовж Тихого океану. Ці райони дістали назву Тихоокеанського сейсмічного поясу.
Виверження вулканів — це катастрофічне явище природи. Під розжареним попелом і лавою гине все живе — люди, тварини, рослини, руйнуються міста. Історія знає багато таких прикладів. У 79 р. вулкан Везувій знищив разом з населенням три міста Стародавнього Риму: Помпеї, Стабію, Геркуланум.
У 1883 р. під час виверження вулкана Кракатау в Індонезії загинуло 40 тис. чоловік, майже весь острів зник у водах Зондської протоки. А вибухова хвиля від нього тричі обігнула земну кулю.
Порядіз діючими, вулканами, а часто і згаслими, трапляються гарячі джерела та гейзери. Це свідчить про те, що розжарена магма близько підходить до поверхні й нагріває підземні води. Гарячі джерела спокійно витікають з тріщин у земній корі. Гейзери ж періодично викидають фонтани гарячої води з-під землі. Чим пояснити цю загадку природи? Гейзер діє за принципом чайника. У підземних порожнинах вода нагрівається до 100 °С, закипає й під тиском із шумом викидається нагору, мов пара з чайника. Ці фонтани сягають висоти 40 — 90 м. Потім, з охолодженням води, виверження припиняється до наступного її нагрівання та утворення пари.
Кожний гейзер має свій режим дії (від хвилини до кількох діб). Гарячі джерела та гейзери відомі на Курильських островах, Камчатці (Долина гейзерів), у США (Єллоустонський національний парк), на острові Ісландія, у Новій Зеландії тощо.
Висновки
1. Внутрішні сили Землі виявляються в раптових катастрофічних руйнуваннях. Вони пов’язані з розривними рухами в літосфері (землетруси).
2. Магматизм — процес утворення магми та її переміщення. Розрізняють два види магматизму: внутрішній (магма застигає в земній корі) і зовнішній, або вулканізм.
3. Вулканізм — катастрофічне явище природи, коли магма виливається на поверхню. Спричиняє руйнування споруд, загибель людей, тварин, рослин.
4. Діючі вулкани супроводжують гарячі джерела та гейзери.
О.Я.Скуратович, Р.Р.Коваленко, Л.І.Круглик, Географія, 6 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь — Образовательный форум.
Авторські права | Privacy Policy |FAQ | Партнери | Контакти | Кейс-уроки
© Автор системы образования 7W и Гипермаркета Знаний — Владимир Спиваковский
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов —
гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других «взрослых» тем.
Разработка — Гипермаркет знаний 2008-
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email:
Источник