Закономірності поширення форм земної кори



Обратная связь

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса — ваш вокал

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший «Салат из свеклы с чесноком»

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека — Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков — Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) — В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ГЕОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА ТА ІСТОРИЧНА»

Тема 1. БУДОВА, СКЛАД ТА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕМЛІ

Вступна частина.

Визначення, об’єкт і предмет дослідження геології, її місце в системі наук. Історія розвитку геологічних знань. Методи геологічних досліджень.

Форма, розміри та фізичні властивості Землі.Основні відомості про форму та розміри Землі як планети. Гіпотези походження Землі. Фізичні властивості Землі та їх зміна з глибиною: сила тяжіння, щільність, тиск, температура. Фізичні поля Землі: гравітаційне, магнітне, електричне, теплове. Їх геологічне значення.

Внутрішня будова Землі.Сучасні уявлення про глибинну будову Землі. Методи її дослідження. Внутрішні геосфери Землі: земна кора, мантія і ядро та геофізичні розділи між ними. Астеносферний шар та його роль у геодинамічних процесах та будові земної кулі. Основні (континентальний та океанічний) та перехідні (субокеанічний та субконтинентальний) типи земної кори.

Речовинний склад земної кори. Поняття про мінерали та гірські породи.

Хімічний склад Землі та земної кори.Поняття про мінерал, мінеральний індивід, мінеральне зерно, кристал, мінеральний агрегат, мінеральний вид та різновид. Внутрішня будова мінералів. Кристалічний та аморфний стан речовини. Властивості кристалічної речовин. Основний закон кристалографії. Морфологія мінералів та форми знаходження їх у природі. Властивості мінералів: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, фізіологічні. Їх значення для діагностики мінералів.

Кристалохімічна класифікація мінералів. Тип простих сполук. Тип сульфідів та їх аналогів. Тип кисневих сполук: клас оксидів та гідроксидів, клас карбонатів, клас сульфатів, клас фосфатів, клас силікатів та алюмосилікатів. Тип галоїдів.

Загальні відомості про гірські породи. Структури, текстури та окремості гірських порід. Генетична класифікація гірських порід. Загальна характеристика та систематика магматичних порід. Загальні відомості про осадові породи. Схема їх класифікації. Загальна характеристика та систематика метаморфічних порід.

Тема 2. ЕНДОГЕННІ ПРОЦЕСИ

Поняття про геологічні процеси.Процеси внутрішньої та зовнішньої динаміки. Джерела енергії ендогенних та екзогенних процесів. Поняття про денудацію та акумуляцію, їх геологічну роль.

Тектонічні рухи та деформації земної кориКласифікації тектонічних рухів за різними ознаками. Горизонтальні рухи земної кори: спрединг, субдукція та коллізія. Вертикальні коливальні (епейрогенічні) рухи. Класифікація вертикальних рухів за часом їх прояву. Методи вивчення тектонічних рухів. (15 питань або скільки придумаєте)

Тектонічні деформації гірських порід. Плікативні (складчасті) порушення.Монокліналь, флексура, антикліналь та синкліналь. Складки та їх елементи. Морфологічні класифікації складок. Типи складчастості, їх зв’язок із геоструктурами земної кори. Диз’юнктивні (розривні) порушення. Розриви без зміщення та зі зміщенням. Елементи та класифікація розривних порушень зі зміщенням. Скид, підкид, насів, зсув, горст, грабен. Поняття про глибинні розломи. Теоретичне та практичне значення вивчення тектонічних рухів та деформацій. (15 питань)

Землетруси. Землетруси як один із проявів сучасних тектонічних рухів. Методи реєстрації та оцінки землетрусів: сейсмографи, сейсмограми. Класифікація землетрусів: тектонічні, денудаційні, вулканічні, антропогенні. Будова сейсмічного осередку: гіпоцентр, епіцентр, плейстосейстова область. Класифікація землетрусів за глибиною сейсмічного осередку. Поняття про енергію, магнітуду та інтенсивність землетрусів. Існуючі шкали для оцінки землетрусів. Сейсмічні явища.Форшоки, афтершоки. Моретрясіння і виникнення хвиль цунамі. Географічне поширення землетрусів. Сейсмічні та асейсмічні області. Сейсмофокальні зони Заварицького-Беньофа. Приуроченість землетрусів до тектонічно активних областей земної кори. Прогноз землетрусів. (15 питань)

Поняття про магматизм. Інтрузивний магматизм.Поняття про магматизм, його види. Інтрузивний магматизм. Магма, її компоненти та хімічний склад. Класифікація магм за вмістом SiO2. Мантійні і корові джерела магми. Процеси кристалізації магми. Магматична диференціація (ліквація). Кристалізаційна диференціація, правило Розенбуша-Боуена. Кристалізація магми за законами евтектики. Типи інтрузивних тіл за глибиною утворення, їх склад і співвідношення з вміщуючими породами. Згідні та незгідні інтрузивні тіла. Постмагматичні явища: поняття про пегматитовий, пневматолітовий і гідротермальний процеси. Інтрузивні породи. Значення магматизму у формуванні та розвитку земної кори. (15 питань)

Ефузивний магматизм (вулканізм).Вулкани та їх діяльність. Фази вулканічної діяльності. Поняття про процеси ефузії, експлозії та екструзії. Будова вулканічного апарату. Типи вулканів за морфологією та місцем виверження. Класифікації вулканів за ступенем активності. Продукти виверження вулканів: рідкі (лави різного складу), газоподібні (фумароли, сольфатари, мофети), тверді (вулканічні бомби, лапіллі, пісок та попіл). Класифікація вулканів за характером виверження: лавова, змішана, газово-вибухова категорії та їх типи. Поствулканічні явища. Ефузивні породи. Оцінка вулканічної діяльності. Географічне поширення вулканів та їх зв’язок із особливостями будови земної кори. Роль процесів вулканізму у формуванні зовнішніх оболонок Землі. (15 питань)

Метаморфізм. Загальні поняття про метаморфічні процеси. Основні чинники метаморфізму: температура, тиск, флюїдний режим. Поняття про ізохімічний та алохімічний (метасоматичний) метаморфізм. Типи метаморфізму:локальний та регіональний; контактовий, динамометаморфізм, ультраметаморфізм, імпактний метаморфізм. Прогресивний та регресивний метаморфізм. Метаморфічні породи. (15 питань)

Тема 3. ЕКЗОГЕННІ ПРОЦЕСИ

Процеси вивітрювання. Фізичне вивітрювання та його види: температурне, морозне, ріст кристалів. Десквамація. Продукти фізичного вивітрювання. Хімічне вивітрювання та його чинники. Основні процеси хімічного вивітрювання: окислення, карбонатизація, гідратація, дегідратація, гідроліз. Роль живих організмів в процесах вивітрювання. Елювій як один з генетичних типів континентальних відкладів. Кора вивітрювання, її типи і зв’язок з кліматичними умовами. Поняття про зону гіпергенезу. Корисні копалини, пов’язані із корою вивітрювання. (15 питань)

Гравітаційні процеси.Умови та чинники виникнення гравітаційних процесів. Класифікація гравітаційних процесів за характером переміщення матеріалу. Обвально-осипні процеси. Зсувні процеси. Фактори та умови зсувоутворення. Типи зсувів: деляпсивний, детрузивний. Процеси масового переміщення уламкового матеріалу: десерпція, соліфлюкція, дефлюкція. Поняття про колювій. (8 питань)

Діяльність поверхневих вод.Динамічні форми водного стоку. Діяльність тимчасових водотоків.Площинний змив і утворення делювію. Робота тимчасових руслових потоків. Донна, бічна та регресивна ерозія. Базис ерозії та поздовжній профіль рівноваги ерозійної форми. Тимчасові гірські потоки. Пролювій. Будова конусу виносу.

Ерозійна, транспортуюча та акумулятивна діяльність річок. Направленість і циклічність розвитку річкових долин. Алювіальні відклади, їх специфічні ознаки. Фації алювію: руслова, заплавна, старична. Динамічні фази формування алювію: інстративна, констративна, перстративна. Гирлові частини річок. Дельти та естуарії. (15 питань)

Діяльність підземних вод. Поняття про підземні води. Види води в гірських породах. Водопроникні властивості гірських порід. Походження підземних вод: інфільтраційні, конденсаційні, седиментогенні, ювенільні води. Класифікація підземних вод за умовами залягання. Мінералізація підземних вод. Джерела, їх типи. Відклади джерел: травертини, гейзерити. Карстові процеси.Закономірності розвитку карсту. Типи карсту за складом порід та формою прояву. Відклади карстових порожнин. Поняття про псевдокарст. Суфозійні процеси. (15 питань)

Діяльність вітру.Природні умови територій розвитку еолових процесів.Руйнівна діяльність вітру: дефляція, коразія. Форми транспортування уламкового матеріалу вітром. Акумулятивна діяльність вітру. Еолові відклади: еолові піски та леси, їх особливості. Вітрова ерозія і заходи боротьби знею. (7 питань)

Діяльність льодовиків. Умови утворення льодовиків. Поняття про снігову границю, її типи. Стадії утворення льодовика: сніг, фірн, глетчер. Типи льодовиків:покривні, гірські, перехідні. Області живлення і стоку льодовиків. Швидкість руху льодовиків та їх режим. Руйнівна діяльність льодовиків (екзарація) та її форми. Транспортуюча та акумулятивна діяльність льодовиків. Морени,їх типи: рухомі та відкладені (основна, кінцева, абляційна). Воднольодовикові процеси та відклади. (15 питань)

Діяльність озер та боліт.Походження озерних улоговин. Диференціація осадового матеріалу і акумуляція осадків. Стрічкові глини. Відмінні риси відкладів прісних та солоних озер. Болота та їх типи. Болотні відклади. Корисні копалини, пов’язані із озерними та болотними відкладами.

Діяльність морів та океанів.Хімічний склад морської води. Рух морської води: хвилі, припливи та відпливи, постійні течії. Органічний світ морів та океанів. Абразія та її типи. Транспортуюча та акумулятивна діяльність моря. Походження морських відкладів. Акумуляція морських відкладів в різних зонах Світового океану. Закономірність площового поширення та співвідношення основних типів донних відкладів. Літоральні, субліторальні, батіальні та абісальні серії відкладів. Поняття про трансгресії, регресії та інгресії морів, їх ознаки у будові морських відкладів. (15 питань)

Тема 4. СТРУКТУРИ ЗЕМНОЇ КОРИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ

ВСТУП

§3 Закономірності поширення форм земної поверхні

Пригадайте

Що таке літосферна плита?

З яких давніх материків утворилися сучасні континенти?

Що таке рельєф?

Чим відрізняються між собою платформа і область складчастості?

Закономірності розташування материків і океанів. У 6-му класі ви вже дізналися про процеси у літосфері, про особливості земної кори і форми рельєфу. А тепер час зрозуміти закономірності поширення форм земної поверхні на материках і в океанах. Допоможуть у цьому карти “Будова земної кори”

та “Фізична карта світу”.

Нагадаємо, що материки і океани утворилися внаслідок руху літосферних плит. Вони складені переважно чи материковою (континентальною), чи океанічною земною корою. Літосферні плити руха­ються по горизонталі відносно одна одної та зіштовхуються або розходяться. Краї океанічних плит, стикаючись із плавучішими і товщими материковими плитами, занурюються під них під кутом близько 45° (мал. 7). Стиснення, що виникає при цьому, часто супроводжується складкоутворенням по краях континентальних плит і виникненням гірських форм рельєфу. Так, наприклад, виникли гори Анди, що здіймаються

вздовж західного узбережжя Південної Америки.

ПІВДЕННА АМЕРИКА

Мал. 7. Зіткнення океанічної та материкової літосферних плит

Унаслідок зіткнення материкових плит також утворюються гірські споруди (мал. 8). Так, Індо-Австралійська літосферна плита насу­вається на Євразійську плиту з півдня. На межі зіткнення цих двох континентальних плит здіймаються найвищі у світі гори – Гімалаї.

У рифтових зонах серединно-океанічних хребтів літосферні плити розходяться в різні боки і океанічна земна кора поступово оновлюється (мал. 9). Океанічне ложе, таким чином, розширюється.

Отже, сучасне розташування материків і океанів є результатом го­ризонтального переміщення літосферних плит, яке триває сотні мільйонів років. Межі літосферних плит проходять на материках часто по гірських системах, а в океанах – по серединно-океанічних хребтах. Материки й океани є планетарними формами земної поверхні.

ЄВРАЗІЯ

Мал. 8. Зіткнення материкових літосферних плит

Мал. 9. Розходження літосферних плит Наука стверджує

Океани мають активні зони. Рифтова зона Серединно-Атлан­тичного хребта є найактивнішою. Вона розширюється щорічно на 6 см, відсуваючи американські плити на захід а Євразійську – на схід. Аравійський півострів, Індостан та Австралія “дрейфують” на північний схід унаслідок формування кори в рифтовій зоні Індійського океану. Саме тому рух Африки стримується.

Практичне завдання

Спрогнозуйте, скориставшись картою на форзаці, як можуть розміститися материки і океани один відносно одного та щодо ек­ватора через 100 млн років.

Зв’язок будови земної кори з рельєфом материків. Ви, напевне, пам’ятаєте, що найдавнішими ділянками материкової земної кори є давні (докембрійські) платформи. Давні платформи малорухливі, не зазнають складчастих рухів. Виділяють Північноамериканську, Східноєвропейську, Сибірську, Китайську, Південноамериканську, Африканську, Аравійську, Індостанську, Австралійську та Антарк­тичну платформи (див. форзац). Докембрійські платформи оточені молодими платформами, фундамент яких сформувався в палеозої. На платформах материків переважають рівнини, представлені низовинами, височинами, плато, плоскогір’ями. Так, на Східноєвро­пейській платформі утворилася Східноєвропейська рівнина, на Південноамериканській платформі лежать дві рівнини: Амазонська низовина та Бразильське плоскогір’я. Таке поєднання платформ і рівнин ви знайдете на кожному материку, що підтверджує певну за­кономірність у їхньому розташуванні.

У місцях проявів складчастостей простягаються різні за віком гори. Наприклад, Уральські, Скандинавські гори (мал. 10) та Аппа­лачі виникли у палеозойську еру. Найінтенсивніше і найпотужніше складкоутворення тривало у кайнозойську еру, в результаті чого сформувалися Альпи (мал. 10), Карпати, Кордильєри та Гімалаї. З ча­сом гори руйнуються і їхня висота зменшується. Однак ця зако­номірність часто порушується, оскільки сучасний зовнішній вигляд гір значною мірою залежить від новітніх тектонічних рухів, що відбу­валися впродовж останніх двадцяти мільйонів років.

Мал. 10. Старі Скандинавські гори колись були високими (1). Альпи – молоді гори (2)

Зв’язок будови земної кори з рельєфом океанів. У межах океа­нічної земної кори також існують платформи, які називають океа­нічними. Це стійкі ділянки ложа океанів. У рельєфі їм відповідають глибоководні рівнини. Рухливими ділянками океанів, як вже зазна­чалося, є рифтові зони, що представлені серединно-океанічними хребтами. Це витягнуті на тисячі кілометрів підводні підняття вало­подібної форми, що підносяться над океанічним ложем на 2-3 км. Є в океанах особливі, так звані перехідні зони з глибоководними жолобами, архіпелагами островів і улоговинами окраїнних морів, що відрізняються значною рухливістю та великою швидкістю верти­кальних рухів. Нині ці процеси найбільше спостерігаються в Тихому океані, у Середземному та Чорному морях, біля східних берегів Австралії.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

Аналіз карти “Будова земної кори”

Проаналізувавши карту “Будова земної кори”, знайдіть зони зіткнення літосферних плит; назвіть гірські системи, розташовані на межі літосферних плит і віддалені від їхніх країв, поясніть таке розта­шування гірських систем; назвіть давні й молоді платформи на мате­риках. За фізичною картою світу знайдіть рівнину, яка лежить на кожній платформі; архіпелаги островів, які підтверджують високу рухливість у перехідних зонах океанів. Зробіть загальні висновки про зв’язок між будовою земної кори та формами рельєфу.

ПІДСУМКИ

Материки та океани є планетарними формами земної поверхні.

Платформам у рельєфі материків і океанів відповідають рівнини.

Областям складчастості в рельєфі материків відповідають гори.

Океанічні гори розташовані в рифтових та перехідних зонах.

Запитання і завдання для самоперевірки

Наведіть приклади держав, що розташовані на межах літо­сферних плит. Спрогнозуйте, які катастрофічні природні явища можуть статися на їхніх територіях.

Поясніть, чому знання будови земної кори є важливим для вивчення земної поверхні.

Поясніть, чому океанічна плита занурюється під материкову.

Назвіть усі планетарні форми рельєфу.