Зони кори великого мозку

Кора головного мозку: зони- сенсорна,асоціативна,рухова.
Кора головного мозку: зона сенсорна

Сенсорні зони – це функціональні зони кори головного мозку, які через висхідні нервові шляхи отримують сенсорну інформацію від більшості рецепторів тіла. Вони займають окремі ділянки кори, пов’язані з певними видами відчуттів. Розміри цих зон корелюють з числом рецепторів у відповідній сенсорній системі.

– Первинні сенсорні зони і первинні моторні зони (проекційні зони);

– Вторинні сенсорні зони і вторинні моторні зони (асоціативні одномодальних зони);

– Третинні зони (асоціативні разномодальних зони);

Первинні сенсорні і моторні зони займають менше 10% поверхні кори головного мозку і забезпечують найбільш прості сенсорні і рухові функції.

Кора головного мозку: зони асоціативні (функціональні)

Асоціативні зони – це функціональні зони кори головного мозку. Вони пов’язують знову що надходить сенсорну інформацію з полученой раніше і зберігається в блоках пам’яті, а також порівнюють між собою інформацію, що отримується від різних рецепторів. Сенсорні сигнали інтерпретуються, осмислюються і при необхідності використовуються для визначення найбільш підходящих відповідних реакцій, які вибираються в асоціативної зоні і передаються в пов’язану з нею рухову зону. Таким чином, асоціативні зони беруть участь у процесах запам’ятовування, навчання і мислення, і результати їх діяльності складають те, що зазвичай називають інтелектом.

Окремі великі асоціативні області розташовані в корі поруч з відповідними сенсорними зонами. Наприклад, зорова асоціативна зона розташована в потиличній зоні безпосередньо попереду сенсорної зорової зони і здійснює описані вище асоціативні функції, пов’язані із зоровими відчуттями. Деякі асоціативні зони виконують лише обмежену спеціалізовану функцію і пов’язані з іншим асоціативними центрами, здатними піддавати інформацію подальшій обробці. Наприклад, звукова асоціативна зона аналізує звуки, розділяючи їх на категорії, а потім передає сигнали в більш спеціалізовані зони, такі як мовна асоціативна зона, де сприймається сенс почутих слів.

Ці зони відносяться до асоціативної корі і беруть участь в організації когнітивних функцій і складних форм поведінки.

– Вторинні сенсорні зони і вторинні моторні зони (асоціативні одномодальних зони);

– Третинні зони (асоціативні разномодальних зони);

– Паралімбіческіе зони і

– Лимбические зони.

Кора головного мозку: зона рухова

Рухові зони – це функціональні зони кори головного мозку, що посилають рухові імпульси до довільних м’язам по спадним шляхах, які починаються в білій речовині великих півкуль.

Багато рухові імпульси йдуть прямо в спинний мозок через два великих пірамідних тракту (кортікоспінальних тракту), що проходять в стовбурі мозку. Решта рухові імпульси передаються по екстрапірамідних шляхів, тут же йдуть рухові імпульси від базальних гангліїв і мозочка. У довгастому мозку всі шляхи перехрещуються, так що імпульси, які йдуть від кори лівої півкулі, іннервують праву половину тіла і навпаки.

Тіла нейронів, що у освіті пірамідних трактів, лежать в рухових зонах кори, а їх аксони утворюють синапси безпосередньо з мотонейронами спинного мозку в тому його сегменті, де ці нейрони виходять на периферію. У головному мозку немає ніяких проміжних синапсів, тому імпульси і наступні відповіді на них по шляху не затримуються і не видозмінюються.

Головним екстрапірамідних трактом є ретікулоспінальний тракт, перемикаючий імпульси від ретикулярної формації, яка лежить в стовбурі мозку між таламуса і довгастим мозком. З різних відділів головного мозку, що контролюють рухову активність, імпульси надходять у певні ділянки ретикулярної формації, де вони модифікуються під впливом імпульсів, що йдуть від кори, і стають або збудливими, або гальмівними. Наприклад, імпульси від мозочка і премоторной зони кори, керуючої координованими рухами, надходять в ту область ретикулярної формації, яка знаходиться в довгастому мозку і посилає імпульси, що стимулюють гальмівні мотонейрони. Останні придушують активацію певних м’язів, що дає можливість здійснювати складні координовані рухи тіла. Інші комбінації рухових імпульсів, навпаки, стимулюють збуджуючі нейрони, і загальний вплив ретикулярної формації на рухову активність виявляється збудливим.

Більшість волокон сенсорних нейронів на своєму шляху через таламус до кори віддає колатералі (бічні гілки) у ретикулярну формацію, беручи участь в утворенні ретикулярної активує системи, яка тонізує кору і бере участь в пробудженні організму від сну. Недостатня активність цієї системи або її руйнування приводить відповідно до глибокого сну або коми. Як вважають, багато речовини, що викликають загальний наркоз, надають свою дію, тимчасово блокуючи синаптичну передачу в цій системі. Передбачається також, що ретикулярна активує система відповідальна за виникнення і підтримання спонукань до дії і концентрації уваги.

Источник

Зміст:

Особливості кори головного мозку
За що відповідає кора головного мозку
Колодки кори головного мозку

Кора головного мозку людини – це поверхневий шар, який покриває півкуля головного мозку і переважно утворений вертикально нервовими, орієнтованими клітинами (так званими нейронами), а також їх відростками і еферентних (відцентровими), афферентними пучками (доцентровими) і нервовими волокнами.
Крім цього в основу складу кори крім цього, входять клітини, а також нейро-глії.

Дуже значною особливістю структури є горизонтальна щільна шаруватість, яка передусім обумовлена всім впорядкованим розташуванням кожного тіла нервових клітин і волокон. Виділяють 6 основних шарів, які в основному відрізняються за власною ширині, загальної щільності його місцерозташування, розмірами і формою всіх складових зовнішніх нейронів.

Переважно, саме через вертикальної своєї орієнтації відростків, цих пучків всіх різних нервових волокон, також як і тіл нейронів, які мають вертикальну смугастість. А для повноцінної функціональної організації кори головного мозку людини і велике значення тут має колонкообразниє, вертикальне розташування абсолютно всіх внутрішніх нервових клітин на поверхні зони кори головного мозку.

Основним видом всіх основних нервових клітин, які входять до складу головної кори мозку вважаються спеціальні пірамідні клітини. Тіло даних клітин нагадує звичайний конус, з висоти якого починає відходити один довгий і товстий, апікальний дендрит. З заснування тіла даної пірамідної клітини також відходять аксон і менш довгі базальні дендрити, що прямує в повноцінне біла речовина, яке розташоване безпосередньо під корою головного мозку, або розгалужених у області кори.

Всі дендрити клітин піраміди, на собі несуть досить велика кількість шипиків, виростів, які беруть максимально активну участь у повноцінній формуванні синаптичних контактів при закінченні аферентних волокон, які приходять в кору головного мозку з інших підкіркових утворень і відділів кори. Аксони цих клітин здатні утворювати еферентні основні шляхи, які йдуть безпосередньо з К.Г.М. Розміри всіх пірамідних клітин можуть варіюватися від 5 і до 150 мк (150-це гігантські клітини імені Беца). Крім пірамідних нейронів К.Г.М. до складу входять деякі веретеноподібні і зірчасті типи інтернейронов, які беруть участь у прийомі поступаємих аферентних сигналів, а також формуванні міжнейронних функціональних зв’язків.

кора головного мозку

Особливості кори головного мозку

Виходячи з різних даних філогенезу, кора головного мозку підрозділяється на давню (палеокортекс), стару (архікор-текс) і нову (неокортекс). У філогенезі К.Г.М. відбувається відносне повсюдне збільшення території нової поверхні кори при незначним зменшенням площі старої і давньою.

Функціонально, зони кори головного мозку ділять на 3 види: асоціативні, моторні і сенсорні. Крім цього, кора головного мозку також відповідає за відповідні області.

За що відповідає кора головного мозку

Крім цього, важливо відзначити, що вся кора головного мозку крім усього вищесказаного відповідає за всі відділи мозку. У складі зон кори головного мозку – це різноманітні за своєю будовою нейрони, серед яких зірчасті, малі і великі пірамідні, корзінчатие, веретеноподібні та інші. У функціональному співвідношенні всі основні нейрони поділяються на такі види:

Вставні нейрони (веретеноподібні, малі пірамідні та інші). Вставні нейрони мають і підрозділи і можуть бути як гальмівними, так і збудливими (малі і великі корзінчатие нейрони, нейрони, що мають кистеобразное нейрони і канделяброобразние аксони)
Аферентні (це так звані зірчасті клітини) – до яких надходять імпульси з усіх специфічних шляхів, а також виникають різноманітні специфічні відчуття. Саме ці клітини передають імпульси безпосередньо до еферентних і вставних нейронів. Групи полісенсорних нейронів відповідно отримують різні імпульси від зорових горбів асоціативних ядер
Еферентні нейрони (їх називають великими пірамідними клітинами) – імпульси від цих клітин йдуть на так звану периферію, де забезпечують певний рід діяльності
Нейрони, а також відростки на поверхні кори головного мозку також розташовані шістьма шарами. Нейрони, які виконують одні й ті ж рефлекторні функції, розташовані строго один вищий від другого. Таким чином, основною структурною одиницею поверхні кори головного мозку вважаються окремі колонки. І найбільш вираженою зв’язок між третім, четвертим і п’ятим етапом шарів К.Г.М.

Колодки кори головного мозку

Доказом наявності колонок в корі головного мозку також можна вважати наступні фактори:
При введенні різноманітних мікроелектродів в К.Г.М. строго перпендикулярно записується (реєструється) імпульс при повноцінної впливі аналогічної рефлекторної реакції. І при введенні електродів в строго горизонтальному напрямку то реєструються характерні імпульси для різноманітних рефлекторних реакцій. В основному, діаметр однієї колонки складає 500 мкм. Всі сусідні колонки щільно пов’язані у всьому функціональному відношенні, а також часто розташовані один з одним в тісних реципрокних взаєминах (одні – гальмують, інші – збуджують).

При дії подразників на відповідну реакцію також залучаються безліч колонок і відбувається досконалий синтез і аналіз подразнень – це принцип екранування.

Оскільки кора головного мозку зростає в периферії, тоді всі поверхневі шари кори головного мозку мають повне ставлення і до всіх сигнальним системам. Ці поверхневі шари складаються з дуже великої кількості нервових клітин (порядку 15 млрд) і разом з їх відростками, за допомогою яких і створюється можливість таких необмежених замикальних функцій, широких асоціацій – це складає сутність всієї діяльності сигнальної другої системи. Але при всьому цьому, друга с.с. функціонує з іншими системами.

Источник

У завитці лише сфокусована топографія волокон від різних частин тіла. А розміри ділянок кори, які отримують імпульси від певної частини тіла, пропорційні до кількості рецепторів в цій частині тіла. Сенсорні ділянки кори, які сприймають імпульси від тулуба і спини, порівняно малі, тоді як ділянки, які сприймають імпульси від рук і частини рота пов’язані з мовою – великі. Для мозку характерна пластичність. Коли за допомогою тренувань збільшити відчуття пальців (у сліпих людей), то зона відповідна в корі збільшується. Ампутація кисті приводить до зменшення даної зони. Клітини ділянок сенсорної кори впорядковані у вигляді окремих колонок або стовпців.

Аналогічно до сенсорної зони збудована рухова зона. Різні ділянки тіла (м’язи) та їх рух відображені в передній прицентральній звивині лобової частки. Стопа проектується у верхній частині звивини, а обличчя внизу.

Для моторної кори також характерна пластичність. При збільшенні тренування швидкості кисті збільшується відповідає зона кори. Зміни помітні уже за тиждень, а максимальний розвиток через 3-4 неділі.

При подразненні сенсорних зон кори або рухових зон виникають відповідні відчуття або рухи.

Крім сенсорних та рухових зон, у корі є премоторна зона (лобова частка)

яка відповідає за підготовку рухів та асоціативні зони, у яких зароджуються наміри, програми.

У людини саме більше місця займають асоціативні зони, з ними пов’язані зародження наміру, поведінки, пам’яті і т.д.. Приклад системності діяльності мозку є організація довільних рухів. Намір виникає в асоціативних полях кори КМ, через організацію функціональних систем (П.К. Анахін) для отримання корисного результату. Намір формується під впливом аферентної імпульсації, пам’яті, емоцій, потреб і т.д. від намірів формується план і результат, як у корі так і в базальних ядрах та бічних ділянках мозочка. Від БЯ та мозочка через таламус інформація надходить до премоторної та моторної (рухової) зони кори. А від неї по кірково – спинномозковим шляхам (КСМШ) та кірково — ядерним шляхам (КЯШ) потрапляє до мотонейронів спинного мозку або рухових ядер стовбура мозку. КСМШ і КЯШ починаються 30 % волокон від моторних зон кори, 30% від пре- моторної зони, 40% від соматосенсорної зони і закінчується на мотонейронах СМ або ядрах стовбура мозку.

У своєму шляху КСМШ віддає гілочки до таламусу, червоному ядру, мосту (а від нього до мозочка. В організації довільних рухів можуть бути задіяні також схеми автоматичних рухів які утворились завдяки досвіду. Схеми автоматичних рухів (ходьба, біг, плавання, писання і т.д.) запрограмовані в корі, базальних ядрах так і мозочку.

Рух спричиняє зміни в потоках чутливих нервових імпульсів що проходять від м’язів , сухожилків, суглобів, шкіри. Вся зворотня інформація необхідна для забезпечення точності і плавності рухів потрапляє безпосередньо до моторної кори і спінального мозочка який відповідно передає інформацію до ядер стовбура мозку.
22.-23.

Функція органів	СНС	ПСНС
Ритми і сила серцевих скорочень Зіниця Просвіт бронхів Залоз травлення Моторику травлення Сфінктери Сечоутворення Скорочення.гладеньких м’язів Рівень глюкози Судини АТ Основн.обмін	Збільшує Розширює Розширює Зменшує Зменшує Посилює зменш Розслаблення Збільш звуж зб зб	Зменшує Звужує Звужує Збільшує Збільшує Послаблює збільш Скорочення зменш розшир зм зм

24. гіпоталамусо-гіпофізарна система. В нейросекреторних клітинах гіпоталамуса утворюються рилізинг-гормони, які стимулюють (ліберіни) або гальмують (статини) вивільнення гормонів аденогіпофізу у кров. До ліберінів належать кортиколіберін, тіроліберін, соматоліберін, гонадоліберін, пролактоліберін, меланоліберін; до статинів – соматостатин, меланостатин. Секреція ре лізинг-гормонів регулюється: модулюється численими нейромедіаторами, нейропептинами і т.д.

Источник

Сенсорні, асоціативні, моторні зони кори формують нову кору – неокортекс.

Сенсорні зони кори відповідають представництву окремих сенсорних систем (аналізаторів) у різних ділянках кори.

Так, кіркове представництво зорового аналізатора локалізується у потиличній зоні кори (шпорна закрутка), слухового – у висковій зоні, соматосенсорного – у постцентральній закрутці.

Сенсорні зони кори, діючи разом з іншими елементами специфічних каналів зв’язку в сенсорних системах, забезпечують формування відчуттів.

Асоціативні зони кори – лобна, тім’яна, вискова забезпечують виконання вищих кіркових функцій, а саме:

· Розпізнавання образів (разом з асоціативними ядрами таламуса);

· Здійснення абстрактного мислення, мови;

· Беруть участь у формуванні пам’яті

· Забезпечують вибір цілей рухових реакцій та на основі цього приймають участь у формуванні та виборі конкретних програм цих рухів.

· Приймають участь у формуванні, зберіганні та реализації вроджених та набутих програм рухових реакцій організму.

Моторні зони – їх декілька. Головна моторна зона знаходиться у прецентральній звивині, премоторна зона – попереду головної (первинної) моторної зони і в глибині сільвієвої борозни. Моторні нейрони ї також у зоні представництва соматосенсорного аналізатора – постцентральна закрутка.

Від моторних зон кори інформація передається до мотонейронів спинного мозку – далі до м’язів і наступними низхідними шляхами:

Прямий кортикоспінальний шлях, що перехрещується в області пірамід, тому носить назву пірамідного. Активує мотонейрони флексорів і гальмує – екстензорів дистальних відділів кінцівок – регулює найбільш тонкі і точні рухи дистальних відділів кінцівок, передусім пальців рук. Закінчується, здебільшого, на вставних нейронах спинного мозку – можливість тонкої регуляції рухів. Віддає колатералі до всіх рухових ядер стовбуру мозку.

По системі шляхів, що перемикаються у стовбурі мозку на рухові ядра. Ці шляхи, на відміну від пірамідного, формують екстрапірамідну систему зв’язку моторної кори з мотонейронами спинного мозку. За допомогою цієї системи, вцілому, регулюються менш точні довільні рухи (руброспінальний шлях), грубі позно-тонічні (ретикуло-спінальний та вестибулоспінальний):

Кортико-рубро-спінальний шлях – разом із кортико-спінальним шляхом входить до ЛНС регуляції рухів; активує мотонейрони флексорів і гальмує – екстензорів дистальних відділів кінцівок.

Кортико-ретикулоспінальний шлях активує мотонейрони флексорів і гальмує – екстензорів проксимальних відділів кінцівок і тулуба. Входить до складу МНС регуляції рухів.

Кортико-вестибулоспінальний шлях активує мотонейрони екстензорів та гальмує – флексорів проксимальних відділів кінцівок та тулуба. Входить до складу МНС, забезпечує регуляцію грубих позо-тонічних рухів.

Моторні зони кори лише виконують рухові програми, передаючи інформацію до мотонейронів спиного мозку  до м’язів. Вони запускають в дію програми рухів, дуже складних і достатньо простих, змінюють силу спінальних та стовбурових рухових рефлексів.

10. Взаємодії різних рівнів ЦНС у регулюванні рухових функцій. Локомоції, їх регулювання. Функціональна структура довільних рухів. Вікові зміни рухових функцій .

Термін локомоція означає переміщення тіла в просторі з одного положення в інше, для чого необхідна певна витрата енергії. Зусилля, що розвиваються при цьому, повинні подолати, перш за все, силу тяжіння, опір навколишнього середовища і сили інерції самого тіла. На локомоцию впливають характер і рельєф місцевості. Під час локомоциі організму необхідно постійно підтримувати рівновагу.

Типові приклади локомоції — ходіння або біг, які відрізняються стереотипними рухами кінцівок, причому для кожної форми локомоциі характерні дві фази кроку: фаза опори і фаза перенесення.

У спинному мозку виявлений ланцюг нейронів, що виконує функції генератора того, що крокує. Вона відповідальна за чергування періодів збудження і гальмування різних мотонейронів і може працювати в автоматичному режимі.

Як відомо, спинний мозок знаходиться під безперервним контролем вищих рухових центрів.

По відношенню до локомоції цей контроль переслідує ряд цілей:

· швидко запускає локомоцию, підтримує постійну швидкість або змінює її, якщо потрібний, а також припиняє її в потрібний момент часу;

· точно розміряє рух (і навіть окремий крок) з умовами середовища;

· забезпечує достатньо гнучку позу, щоб відповідати різним умовам пересування, таким, наприклад, як повзання, плавання, біг по снігу, перенесення вантажу і так далі

Дуже важливу роль в цьому контролі відіграє мозочок, який забезпечує корекцію і точність постановки кінцівок на основі порівняння інформації про роботу спінального генератора і реальних параметрів рухів. Передбачається, що мозочок програмує кожен наступний крок на основі інформації про попередній. Інший найважливіший рівень мозку, куди прямує інформація про характер виконання руху, це великі півкулі з їх таламічними ядрами, стріопаллідарною системою і відповідними зонами кори головного мозку.

В забезпеченні будь-якого руху беруть участь різні компоненти, тому одне з головних питань полягає в тому, яким чином забезпечується одночасність команди, що поступає до виконавчих апаратів. Незалежно від стратегії і тактики конкретного руху, основне завдання системи, що забезпечує програму, полягає в координації всіх компонетов команди.

ЦНСмає в своєму розпорядженні деяке число генетично закріплених програм (наприклад, локомоторна програма того, що крокує, що базується на активності спінального генератора). Такі прості програми об’єднуються в складніші системи типу підтримки вертикальної пози. Подібне об’єднання відбувається в результаті навчання, яке забезпечується завдяки участі передніх відділів кори великих півкуль.

Найскладнішою і філогенетічно наймолодшою є здатність формувати послідовність рухів і передбачати її реалізацію. Рішення цієї задачі пов’язане з фронтальною асоціативною системою, яка запам’ятовує і зберігає в пам’яті такі послідовності рухів. Вищим віддзеркаленням цього кодування у людини є вербалізация, або словесний супровід, основних понять руху.

Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 2408 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов