Гормони кори надниркових залоз

Роль гормонів в людському організмі неймовірно велика. Тому що гуморальна ендокринна система контролює всі процеси, що відбуваються в тілі людини. Тому для правильного і злагодженого функціонування кожного органу і системи необхідно, щоб рівень гормонів підтримувався в нормі. Одним з важливих елементів ендокринної системи є наднирники, які називають так за розташування над нирками. Досліджуємо детально, що представляють собою, і яка місія в організмі покладено на гормони кори надниркових залоз.

Подання про гормонах кори надниркових залоз

Розглянемо докладніше, які бувають гормони надниркових залоз і їх назви. Надниркові залози мають невеликі розміри вагою всього 12- 16 грам. Кожна заліза в формі півмісяця обрамляє вершину нирки і з’єднується з нею за допомогою відгалужень нижньої порожнистої вени і аорти. Які гормони виділяють надниркові залози, а також їх дію? Наднирники виробляють три основоположних виду стероїдних гормонів -• це мінералокортикоїди, глюкокортикоїди і андрогени (ДГЕА), попередники естрогенів і тестостерону.

Функції кортикостероїдів:

Діяльність наднирників взаємопов’язана з функціонуванням щитовидної залози. Наднирників гормони в свою чергу впливають на виробництво статевих гормональних речовин. Зокрема, на повноцінний синтез тестостерону, прогестерону, естрадіолу впливає дегідроепіандростерон (ДГЕА).
Його показники норми мають широкий діапазон значень і суттєво відрізняються у жінок і чоловіків:

• У чоловіків 3600- 12000 нмоль /л.
• У жінок 809- 9000 нмоль /л.

У числі різноманіття гормонів, що виробляються залозами, найбільший інтерес завжди представляють такі багатьом відомі високоактивні речовини, як адреналін (адреналін), кортизол, кортикотропін, альдостерон і ДГЕА. Чільну роль в класі глюкокортикоїдів займає, звичайно ж, кортизол і адреналін. Крім головних гормонів кори надниркових залоз, має велике значення альдостерон. Цей гормон відповідальний за регулювання електролітного обміну. Гормон надниркових залоз альдостерон невпинно коригує загальний обсяг рідини в тілі людини, а також належний рівень артеріального тиску. Нормальним вважається значення у жінок і чоловіків в межах від 33 до 348 пг /мл.

Функції основних гормонів кори надниркових залоз

Гормони надниркових залоз постійно виробляються в передбаченому щоденною потребою організму кількості. Якщо людина перебуває в урівноваженому стані, то діяльність гормонів надниркових залоз спрямована на здійснення та підтримку безлічі важливих функцій в організмі.

Але інакше йдуть справи, коли людського життя або його звичного умиротворення образу існування щось або хтось починає загрожувати.

Загальне значення для організму гормонів кори надниркових залоз:

Призначення кортизолу:

• Регулює глюконеогенез, за рахунок збільшення рівня глюкози в крові.
• Відповідає за вуглеводний обмін.
• Допомагає протистояти стресовим подразників.

Не менш важливим гормоном є адреналін, нормальне значення якого становить приблизно від 2 до 3 нм /л, і має незначну відмінність у жінок і чоловіків. При будь-якому стресі організм в першу чергу займається виробленням адреналіну в великих кількостях, ніж в спокійному стані. Адреналін в свою чергу вивільняє з печінки запаси глюкози і жирних кислот для постачання необхідною енергією м’язів.

Гормон адреналін володіє короткостроковим дією, його головне завдання підготувати тіло до режиму В «бойовій готовності» для захисту в момент небезпеки.

Вплив адреналіну на організм:

• зростає рівень глюкози в кров’яному руслі;
• прискорюється обмін речовин;
• розширюються зіниці, щоб підвищити гостроту зору;
• підшкірні судини звужуються, щоб уникнути значних крововтрат;
• вивільняються власні знеболюючі резерви, на випадок отримання травм і ран;
• збільшується згортання крові, щоб швидко зупинити кровотечу в разі пошкодження шкірних покривів.

Дія адреналіну направлено також на гальмування діяльності всіх систем організму, які не мають відношення до виживання, таких як репродуктивна, травна та інші. Поступово до адреналіну приєднується ще і нейротрансмиттер, він також називається норадреналін. Цей гормон на додаток до всіх вищевикладеним функцій організму, спрямованим на захист життя, налаштовує у людини почуття пильності та тривоги, а також страху за своє життя, так званої ще інстинктом самозбереження.
Після того, як загроза життю минула, рівень адреналіну і норадреналіну починає спадати, а відповідно і всі властиві їм якості. А на зміну їм кора надниркових виділяє гормон тривалої дії кортизол, який підтримує енергію в високому стані за рахунок збільшеного постачання клітин глюкозою і жирними кислотами. Якщо додаткова енергія не була витрачена в момент небезпеки, наприклад на втікання від агресора або фізичний опір йому. Тоді екстрені енергетичні запаси накопичуються в тканинах, що з часом може призвести до скупчення надлишкової маси тіла зазвичай в області живота і осідання жирового нальоту на стінках судин. Часто така картина простежується у жінок, які в силу емоційних особливостей психіки і своєму природному статусу В «слабкої статі» найбільш схильні до стресів. Норма кортизолу у жінок і чоловіків однакова і варіюється в межах від 130 до 650 нмоль /л.

Діагностика рівня гормонів наднирників і правила підготовки до аналізів

Аналізи крові на гормони надниркових залоз в лабораторних умовах більш ефективні, ніж інструментальні методи, таки як ультазвуковий дослідження, наприклад. Зразки сечі на гормони здатні показати на додаток до показників кров’яної субстанції добові зміни гормонального фону. Іноді в якості біологічного матеріалу використовується слина, але вона інформативна в основному, якщо до патології наднирників додає відхилення щитовидної залози.

Аналізи на гормони надниркових залоз повинні здаватися в ранкові години, обов’язково на порожній шлунок. Пацієнт з ранку не повинен не тільки є, але і пити. Для забору зразків крові використовують вени в районі ліктьових згинів. Перед днем здачі крові на дослідження необхідно перейти на більш легку і натуральну їжу. Не допускається прийом алкогольних напоїв і бажано не палити, хоча б в день відвідин лабораторії.
Якщо пацієнт приймає якісь лікарські засоби, то про це потрібно заздалегідь повідомити лікаря, який виписує направлення на здачу аналізів крові на гормони надниркових залоз. Жіночий організм має відмінності у фізіологічних функціях від чоловічого. 

Тому ці фактори потрібно узгодити з лікуючим лікарем, щоб скорегувати день здачі аналізів на гормони надниркових залоз.

Аналіз на гормони надниркових залоз проводять в спеціалізованих діагностичних центрах. Крім того, що бажано уникати нервових потрясінь і фізичної перевтоми в період підготовки до забору крові на аналіз гормонів надниркових залоз, знадобиться прийти в лабораторію за 30 хвилин, щоб пульс, тиск і емоційний стан прийшли в норму. Тим більше стресовий стан має саме безпосереднє значення саме для гормонів надниркових залоз, які і виділяють речовини, його контролюючі.
Гормони, що виділяються залозами, як втім, і інші високоактивні речовини ендокринної системи, повинні підтримуватися в нормі. Розлад вироблення гормонів надниркових залоз відразу дає про себе знати у вигляді збільшення маси тіла при звичайному харчуванні. Посиленням пігментації по всій поверхні шкірного покриву. Як у жінок, так і у чоловіків спостерігаються розлади з боку шлунково-кишкового тракту. Помітні прояви у жінок росту волосся і розвитку м’язової структури за чоловічим типом. До таких відхилень відноситься і зубожіння або повне припинення менструального циклу. При будь-яких тривожних і незрозумілих симптомах порушень з боку ендокринної системи потрібно якомога швидше звернутися до ендокринолога для проходження обстеження.

Кора надниркових залоз має три шари клітин, або три зони. Зовнішній шар, або клубочкова зона, продукує гормони мінералокортикоїди – альдостерон і дезоксикортикостерон. Основним гормоном є альдостерон. Середній – або пучкова зоно – синтезує переважно глюкокортикоїди (кортизол). Внутрішній шар, або ретикулярно зона, переважно продукує андрогени – дигідроепіандростерон і андростендіон (рис. 6.51).

Гормони кори наднирників – це стероїдні гормони, попередником яких є прогестерон. Синтез гормонів починається з холестеролу, який переважно транспортується кров’ю, проте може утворюватись із ацетату в корі наднирників.

Прегненолон синтезується в мітохондріях, після чого він надходить до ендоплазматичної сітки, де перетворюється на 17-тідроксипрогестерон, який транспортується в мітохондрії, де й утворюється кортизол {рис. 6.52).

Альдостерон і андрогени утворюються ланцюгом подібних ферментних реакцій.

У неспецифічній адаптації при стресових реакціях організму регуляція здійснюється завдяки секреції глюкокортикоїдів – кортизолу, в меншій мірі – мінералокортикоїдів.

РИС. 6.51. Розташування зон кори і мозкової речовини надниркових залоз та їх гормони

Глюкокортикоїди, регуляція їх секреції

Основний глюкокортикоїд – це кортизол. У плазмі крові близько 75 % кортизолу зв’язано з кортикостероїдзв’язуючим глобуліном (КЗГ) – транскортином, 15 % – з альбуміном, до 10 % кортизолу не зв’язано з білками й транспортується в активному стані. Синтез транспортних білків відбувається в печінці. Майже 90 % кортизолу плазми знаходиться в неактивному стані, бо гормон зв’язаний з транспортними білками плазми, інактивація кортизолу відбувається у печінці.

Глюкокортикоїди є гормонами, які дозволяють забезпечити адаптацію організму при дії стресових чинників, щоб відповідно до ситуації підтримати гомеостаз.

Стійкість організму до дії стресових чинників не збільшується після введення глюкокортикоїДів. Основну роль в адаптації до стресової ситуації відіграє активація усієї гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи.

Регуляція секреції кортизолу здійснюється за участю гормону гіпоталамуса кортиколіберину. Кортиколіберин синтезується у паравентрикулярних ядрах гіпоталамуса й надходить з кров’ю через портальні судини до аденогіпофіза, де стимулює утворення й секрецію адренокортикотропіну (АКТГ) кортикотропними клітинами.

АКТГ стимулює стероїдогенез у пучковій та ретикулярній зонах наднирників. Він взаємодіє з мембранними рецепторами клітин кори наднирників і через G^-протеїн активує аденілатциклазу, наслідком чого є утворення внутрішньоклітинного посередника цАМФ. Внутрішньоклітинний посередник цАМФ активує фосфопротеїнкінази, які каталізують утворення прегненолону з холестеролу й здійснюють подальший ланцюг хімічних реакцій синтезу кортизолу.

АКТГ також стимулює синтез ДНК, РНК і білка в корі наднирників, впливає на власні рецептори в аденогіпофізі, збільшуючи їх чутливість. У пучковій зоні кори наднирників під впливом АКТГ утворюється кортизол.

РИС. 6.52. Шляхи утворення глюкокортикоїдів, мінералокортикоїдів та андрогенів корою надниркових залоз. Знак «+» — стимуляція процесу

Регульованим параметром у контурі регуляції є концентрація кортизолу, який шляхом каналу негативного зворотного зв’язку пригнічує секрецію кортиколіберину в гіпоталамусі й АКТГ – в аденогіпофізі (рис. 6.53).

Секреція кортизолу має добовий (циркадний) ритм: його концентрація у плазмі крові досягає максимуму від 5 до 7 години, проте вночі – з 24 до 4 години – вона найменша. Цей ритм синхронізований з іншим циркадним ритмом: «сон – неспання». Циркадний ритм секреції кортизолу порушується під час стресової реакції організму, коли концентрація гормону збільшується.

Стимулюють секрецію кортизолу цитокіни – тканинні гормони, що утворюються у вогнищі запалення, а також фактор некрозу пухлин (ФНП) та інтерлейкіни. Вони збільшують секрецію кортиколіберину в гіпоталамусі, що призводить до зростання секреції АКТГ і відповідно – кортизолу. Таким чином, регуляція секреції кортизолу здійснюється в організмі завдяки таким механізмам:

■ циркадному ритму,

■ стресовій реакції;

■ стимуляції цитокінами;

■ пригнічення секреції викликається кортизолом завдяки каналу негативного зворотного зв’язку.

Призначення екзогенних глюкокортикоїдів як фармакологічних препаратів може призвести до функціональних та морфологічних змін гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи – атрофії кори наднирників. Тривала стресова реакція, наявність вогнища запалення та інші чинники, що стимулюють функцію системи, можуть призвести до гіпертрофії кори наднирників.

Механізм дії глюкокортикоїдів. Кортизол є стероїдним гормоном, який проходить крізь мембрану клітини й взаємодіє з рецепторами цитоплазми. Комплекс

РИС. 6.53. Контур регуляції секреції кортизолу. Знак «+» – стимуляція, знак – гальмування

«гормон – рецептор» мігрує до ядра, де зв’язується з ДНК і підсилює процеси транскрипції мРНК, кодованої геном. На рибосомах транслюється мРНК, що призводить до синтезу білків-ферментів. Рецептори до глюкокортикоїдів є практично у всіх тканинах.