Історія формування земної кори
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За останніми даними вік найбільш давніх гірських порід земної кори досягає приблизно 3,8 млрд. років. Для визначення віку гірських порід у роках застосовують декілька геохронологічних методів, основаних на явищі радіоактивного розпаду. При цьому використовують головним чином радіоактивні ізотопи урану, торію, рубіцію калію, вуглецю і водню. Для деяких спеціальних робіт застосовують також багато інших ізотопів. Зазначені ізотопи нестабільні, вони постійно розкладаються з характерними швидкостями розпаду, які виражають періодами напіврозпаду. Для того щоб визначити вік, необхідно знайти відношення новоутвореного елементу до маси материнського елементу. Радіоактивні ізотопи відіграють роль атомного годинника, який почав свій хід з моменту кристалізації мінералу. Найточніший метод визначення абсолютного віку порід полягає в обчисленні відношення кількості радіоактивного урану до кількості свинцю, що міститься в розглядуваній породі. Справа в тому, що свинець є кінцевим продуктом довільного розпаду урану. Швидкість цього процесу відома точно, і змінити її не можна жодним способом. Чим менше урану лишилось і чим більше свинцю стало в породі, тим більший її вік. З методів визначення відносного віку найбільшою популярністю користуються стратиграфічний, петрографічний і палеонтологічний методи. Стратиграфічний метод базується на вивченні положення гірських порід у земній корі. Шари, які в просторовому положенні залягають вище розглядуваних, вважаються за часом утворення більш молодими, ніж підстилаючі їх породи. Петрографічним методом розв’язується питання про вік шляхом зіставлення мінерального складу, виду і умов утворення порід, виходи яких просторово не збігаються. Найбільш широко і ефективно застосовують у геологічній практиці палеонтологічний метод, оснований на вивченні викопних решток вимерлих організмів. Достовірно встановлено, наприклад, що в різновікових пластах осадових порід зустрічаються специфічні комплекси залишків організмів, які характеризують розвиток тваринного і рослинного світу в ту чи іншу геологічну епоху. Порівняння цих залишків дає можливість судити про відносний вік гірських порід і скласти уявлення про еволюцію органічного світу Землі. Історія розвитку земної кори нараховує близько 3,5—4 млрд. років. Цей час називають геологічним. Геохронологія земної кори — це поділ геологічного часу на більш дрібні одиниці часу. Геологічну історію Землі поділяють на ери, періоди та епохи (табл. 3). Геохронологічна шкала була прийнята для загального користування на другій сесії Міжнародного геологічного конгресу в 1981 р. Геологічні дані свідчать, що уже в архейську еру існувала земна кора, яка була складена породами, подібними до сучасних кристалічних і осадових. Звідси випливає припущення, що основні геологічні процеси відбувалися так, як і в пізніші епохи, — з участю води й повітря. Очевидно, існували материки і океани, відбувалися зміни пір року, періоди потепління змінювалися похолоданням з утворенням льодовиків. З того часу намітилася загальна тенденція розвитку структури земної кори в бік розростання платформ за рахунок геосинкліналей. Наприкінці архейської — на початку протерозойської ери проявилися найдавніші складко утворювальні рухи, які привели до виникнення перших платформ, або протоплатформ. У кінці протерозою на величезних просторах відбувалася інтенсивна складчастість, яку названо байкальською. Вона викликала підняття грандіозних складчастих структур гірських областей, названих байкалідами. Численними розломами з надр на поверхню Землі піднімалися лавові потоки магми, які істотно збільшували товщину земної кори. Таблиця 3. Основні етапи розвитку земної кори
Продовження табл. 3
З докембрійським етапом пов’язане формування основних родовищ різних корисних копалин — руд чорних і кольорових металів, рідких і розсіяних елементів, золота, фосфоритів, алюмінієвої сировини, графіту, слюди, кварцу, лабрадориту, граніту, мармуру та ін. В цей час утворилися, зокрема, родовища залізних руд Кривого Рогу І Курської магнітної аномалії, багато інших нині добре відомих і розроблюваних родовищ на території давніх тектонічних структур. У палеозойську еру відбувалися два великі тектонічні цикли: каледонський і герцинський. Каледонський тектонічний цикл (нижній кембрій — силур) почався загальним підняттям материків та гороутворенням. У середині циклу підняття змінилися опусканням, підсилився вулканізм. Останній етап цього циклу відзначався новими підняттями та складкоутворенням. Кожний етап циклу означав регресію або трансгресію моря, які супроводжувалися змінами клімату. Герцинський цикл охоплював нижній девон, карбон і перм. У цілому він повторює етапи каледонського циклу: загальне підняття змінюється опусканням, наприкінці його знову відбувається підняття. Кожний етап цього тектонічного циклу викликав істотні зміни в розподілі суші і моря, впливав на будову земної кори. Великі зміни в розвитку земної кори відбулися також в мезозойсько-кайнозойському (альпійському) тектонічному циклі. На цьому етапі розвитку Землі, який мав багато спільного з обома попередніми циклами, значного розвитку набув тваринний світ. Саме завдяки інтенсивній діяльності живих організмів, а також з їх залишків утворилися специфічні гірські породи і корисні копалини органогенного походження. Значні території суші в Південній півкулі покрилися льодовиками. Найновіший етап почався в четвертинному періоді. На його початку розвинулося могутнє зледеніння на півночі і в помірних широтах Європи і Північної Америки. Площа максимального дніпровського зледеніння дорівнювала 47 млн км. Найзнаменитішою подією цього етапу стала поява розумної істоти — людини, тому й період називається ще антропогенним. На сучасному етапі внаслідок своєї господарської діяльності людство все більш активно впливає на розвиток природних процесів. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Источник
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кора.
Земна́ кора́ — зовнішній шар земної кулі, одна зі структурних оболонок планети, як ядро, мантія. Земна кора є твердим утворенням товщиною 5—40 км, що становить 0,1—0,5 % радіуса Землі. Від мантії Землі відокремлена поверхнею Мохоровичича. Фактично земна кора ніби плаває на поверхні магми, і тому на планеті спостерігаються її деформації та рухи. В основі сучасних уявлень про структуру лежать геофізичні дані про швидкість поширення пружних (переважно поперечних) хвиль.
Типи земної кори[ред. | ред. код]
Схематичний профіль перехідної зони «континент-океан»
Земна кора відрізняється під материками та океанами за складом та потужністю. Розрізняють материкову та океанічну земну кору, що різняться за складом, будовою, потужністю й іншими характеристиками. У залежності від густини порід, що її складають, у корі виділяють три шари: «базальтовий», «гранітний» та осадовий.
Потужність континентальної кори в залежності від тектонічних умов становить від 25-45 км (на платформах) до 60-80 км (в областях гороутворення). У континентальній корі розрізняють осадовий (до 20-25 км), «гранітний» або «гранітно-метаморфічний» (в середньому 15 км, густина порід 2,6-2,7 т/м³) і «базальтовий» (20-35 км, густина порід 2,7-3,0 т/м³) шари. Назви «гранітного» і «базальтового» шарів умовні і історично пов’язані з виділенням межі Конрада, яка їх розділяє. Обидва ці шари іноді об’єднують в поняття консолідованої кори.
Основна відмінності океанічної кори від континентальної — відсутність «гранітного» шару, істотно менша потужність (2-10 км), більш молодий вік (юра, крейда, кайнозой), велика латеральна однорідність. Океанічна кора складається з трьох шарів. Перший шар, або осадовий, має потужність до 1-2 км. Другий шар — вулканічний, або акустичний підмурівок, має в середньому потужність 1-2 км (за іншими даними, 1,2-1,8 км). Детальні дослідження дозволили розділити його на три горизонти (2А, 2В і 2С). Третій шар океанічної кори — «базальтовий» потужністю 4-8 км (інші дані — від 2 до 5 км).
Вік[ред. | ред. код]
Материкова земна кора є послідовним нашаруванням осадових гірських порід різного віку. Нижні горизонти таких нашарувань є найстаршими. Часто вони можуть бути метаморфізованими, тобто такими, які пройшли певну термічну обробку в земних надрах. Вік гірських порід визначають застосовуючи спеціальні методи. Цим займається наука геохронологія. Великою кількістю радіологічних досліджень доведено, що вік найстарших гірських порід земної кори за торієм-232 є не більшим ніж 3,5 мільярда років. Тому прийнято вважати, що вік найстарших гірських порід земної кори не перевищує 3,5 млрд років — а вік нашої планети — приблизно 5 млрд. років.
Протягом перших 2 млрд років, можливо, сформувалося від 50 % до 70-80 % всієї сучасної континентальної кори, в наступні 2 млрд років — щонайбільше 40 %, і лише близько 10 % — за останні 500 млн років, тобто у фанерозої. Переломний момент в розвитку земної кори мав місце у пізньому докембрії, коли в умовах існування великих плит вже зрілої континентальної кори стали можливі великомасштабні горизонтальні переміщення, що супроводжувалися субдукцією та обдукцією новоутвореної літосфери. З цього часу утворення і розвиток земної кори відбувається в геодинамічній обстановці, зумовленій механізмом тектоніки плит.
Рухи[ред. | ред. код]
Земна кора, як і гідросфера, є рухомою системою. Глибинними розломами земна кора розділена на блоки. В результаті взаємодії двох сил — тяжіння Землі до Місяця і відцентрової внаслідок обертання Місяця навколо Землі, виникають добові вертикальні рухи земної кори а також припливи і відпливи води в океанах і морях. Подібно такі рухи відбуваються за рахунок обертання Землі разом з Місяцем довкола Сонця. Встановлено, що такі плавні рухи земної кори відбуваються двічі протягом доби і досягають амплітуди декількох десятків сантиметрів. Напрямки цих рухів не є постійними, вони періодично змінюються. У масштабі мільйонів років вони викликали затоплення морем величезних територій і навпаки — виникнення та ріст гірських масивів. Унаслідок такого піднімання земної кори ростуть молоді гори, наприклад структури альпійської гірської системи, до якої належать і Крим, і Карпати. Геофізичними дослідженнями встановлено, що зараз поверхня Карпат піднімається зі швидкістю 0,1 — 10 мм за рік.
Коливальні рухи земної кори[ред. | ред. код]
Повільні плавні безперервні вертикальні переміщення мас гірських порід; одна з форм тектонічних рухів. Причину їх вбачають у глибинних процесах, що відбуваються в мантії Землі, деякі вчені — у космогенних процесах. Коливальні рухи земної кори впливають на зміни рівня Світового океану, що є однією з причин трансгресій та регресій моря, на склад, шаруватість і потужність осадів, на інтенсивність процесів денудації тощо.
Радіальні рухи земної кори[ред. | ред. код]
Рухи земної кори, паралельні радіусу Землі. Протікають повільно або швидко, при землетрусах — стрибкоподібно. Нерідко називаються коливальними рухами земної кори.
Основні тектонічні елементи земної кори[ред. | ред. код]
Найбільш древні і тектонічно малорухливі обширні області материків — древні платформи (кратони), утворені фундаментом з метаморфічних порід докембрійської, в основі архейської і ранньопротерозойської доби, які виступають на поверхню в межах щитів, і платформних чохлів. Євразія поділяється на такі платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Китайсько-Корейська, Південнокитайська, Індостанська, Аравійська. На других материках — по одній платформі більш великих розмірів. Інший основний тип тектонічних областей материків і перехідних зон — широкі і досить протяжні рухомі пояси, що виникли 1,6-1 млрд років тому і які протягом пізнього протерозою і фанерозою пройшли складну історію тектонічного розвитку.
Головні типи сучасних тектонічних областей ложа океанів — їх рухомі зони — так звані серединно-океанічні рифтові пояси і розташовані між ними і околицями материків більш стабільні області — океанічні плити.
| Глибина[3] км | Шари | Щільність г/см³ | |
|---|---|---|---|
| 0-60 | Літосфера | — | |
| 0-35(75) | Земна кора | 2,2-2,9 | |
| 35-60 | … Верхня мантія Землі | 3,4-4,4 | |
| 35-2890 | Мантія | 3,4-5,6 | |
| 70—150(400) | … Астеносфера | — | |
| 2890-5100 | Зовнішнє ядро | 9,9-12,2 | |
| 5100-6378 | Внутрішнє ядро | 12,8-13,1 |
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Більшість (99,79 %) маси кори припадає усього на 9 елементів, масові частки яких представлені в наступній таблиці[4]:
Оскільки кисень і кремній є найбільш поширеними елементами, їх сполуки — силікати, є основними породооутворюючими породами земної кори.
Див. також[ред. | ред. код]
- Континентальна земна кора
- Океанічна земна кора
- Перехідні зони «континент-океан»
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Дослідження гравітаційного поля, топографії океану та рухів земної кори в регіоні Антарктики: монографія / О. М. Марченко, К. Р. Третяк, А. Я. Кульчицький та ін. ; за заг. ред. О. М. Марченка, К. Р. Третяка ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 308 c. : іл., 6 окр. арк. іл. — Бібліогр.: с. 294—304 (221 назва). — ISBN 978-617-607-206-5
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Третяк П. Р. Лісівнича історія. Навчальний посібник. — Львів, 2002.
Источник
Ñêëàäêè ÿê õâèëåïîä³áí³ âèãèíè ïëàñò³â â øàðóâàòèõ òîâùàõ îñàäîâèõ, âóëêàíîãåííèõ, ÷è ìåòàìîðô³÷íèõ ïîð³ä, ÿê³ âèíèêëè ïðè ïëàñòè÷íèõ äåôîðìàö³ÿõ â ðåçóëüòàò³ òåêòîãåíåçó. Ðåçóëüòàòè ðóéíóâàííÿ ôðîíòàëüíî¿ ÷àñòèíè ïîêðèâó. Òèïè ðîçðèâíèõ ïîðóøåíü.
Ñòóäåíòû, àñïèðàíòû, ìîëîäûå ó÷åíûå, èñïîëüçóþùèå áàçó çíàíèé â ñâîåé ó÷åáå è ðàáîòå, áóäóò âàì î÷åíü áëàãîäàðíû.
Ðàçìåùåíî íà https://www.allbest.ru/
Âñòóï
Ñêëàä÷àñò³ñòü — ïîðóøåííÿ íîðìàëüíîãî çàëÿãàííÿ ãåîëîã³÷íèõ ïëàñò³â áåç ðîçðèâó ¿õ ñóö³ëüíîñò³, àëå ç óòâîðåííÿì ñêëàäîê[1].
Ñêëàäêè — õâèëåïîä³áí³ âèãèíè ïëàñò³ââ øàðóâàòèõ òîâùàõ îñàäîâèõ, âóëêàíîãåííèõ, ÷è ìåòàìîðô³÷íèõ ïîð³ä, ÿê³ âèíèêëè ïðè ïëàñòè÷íèõ äåôîðìàö³ÿõ â ðåçóëüòàò³ òåêòîãåíåçó.
Åïîõà ñêëàä÷àñòîñò³ — ãåîëîã³÷íà åïîõà ïîñèëåííÿ ïðîöåñ³â ñêëàä÷àñòîñò³, ãîðîóòâîðåííÿ ³ ãðàí³òî¿äíîãî ³íòðóçèâíîãî ìàãìàòèçìó.
Òàêèì ÷èíîì, çàëåæíî â³ä âèäó äåôîðìàö³¿ ã³ðñüê³ ïîðîäè ìîæóòü íàáóâàòè ð³çíîìàí³òíèõ âèãíóòèõ ôîðì, ÿê³ íàçèâàþòüñÿ ñêëàäêàìè (ïëàñòè÷í³ äåôîðìàö³¿), àáî ðóéíóâàòèñÿ ç óòâîðåííÿ òð³ùèí, ðîçëîì³â, òîùî (êðèõê³ äåôîðìàö³¿).  ïåðøîìó âèïàäêó âèíèêàþòü ñêëàä÷àñò³, àáî ïë³êàòèâí³ ïîðóøåííÿ, â äðóãîìó — ðîçðèâí³, àáî äèç’þíêòèâí³.
1. Îñíîâí³ åëåìåíòè ñêëàäêè
Îñíîâíèì âèðàæåííÿì â ïðèðîä³ ïë³êàòèâíèõ ïîðóøåíü º ñêëàäêè, ï³ä ÿêèìè ñë³ä ðîçóì³òè áóäü-ÿê³ âèãèíè âåðñòâè ã³ðñüêèõ ïîð³ä áåç ðîçðèâó ¿õ ñóö³ëüíîñò³. ñêëàäêà ðóéí³âíèé ôðîíòàëüíèé
Ðèñ. 1. Îñíîâí³ åëåìåíòè ñêëàäêè.
 ñêëàäêàõ ðîçð³çíÿþòü (ðèñ. 1.): êðèëà — âåðñòâè (ïëàñòè), ÿê³ ñêëàäàþòü áîêîâ³ ÷àñòèíè ñêëàäêè, ðîçòàøîâàí³ ïî îáèäâà áîêè çãèíó; ÿäðî — âíóòð³øíÿ ÷àñòèíà ñêëàäêè, îáìåæåíà ÿêîþ- íåáóäü âåðñòâîþ ïîð³ä; êóò ïðè âåðøèí³ ñêëàäêè — êóò, óòâîðåíèé ïðîäîâæåííÿì êðèë ñêëàäêè äî ¿õ ïåðåòèíó; çàìîê, àáî ñêëåï³ííÿ — ì³ñöå âèãèíó ïëàñò³â; îñüîâà ïîâåðõíÿ — ïîâåðõíÿ, ÿêà ä³ëèòü êóò ïðè âåðøèí³ ñêëàäêè íàâï³ë; øàðí³ð — òî÷êà ïåðåãèíó â çàìêó, àáî ñêëåï³íí³ ñêëàäêè; øàðí³ðíà ë³í³ÿ — ë³í³ÿ ïåðåòèíó îñüîâî¿ ïîâåðõí³ ç ïîêð³âëåþ, àáî ï³äîøâîþ âåðñòâè â çàìêó àáî ñêëåï³íí³ ñêëàäêè; îñüîâà ë³í³ÿ, àáî â³ñü — ë³í³ÿ ïåðåòèíó îñüîâî¿ ïîâåðõí³ ñêëàäêè ç ãîðèçîíòàëüíîþ ïîâåðõíåþ; ãðåá³íü — íàéâèùà òî÷êà ñêëàäêè, ÿêà íå ñï³âïàäຠç øàðí³ðîì ó âèïàäêó íàõèëåíèõ àáî ëåæà÷èõ ñêëàäîê.
2. Âèäè ñêëàäîê
Âèä³ëÿºòüñÿ äâà îñíîâíèõ òèïè ñêëàäîê: àíòèêë³íàëüí³, â ÿäð³ ÿêèõ çàëÿãàþòü äðåâí³ ïîðîäè, ³ ñèíêë³íàëüí³, äå ÿäðî ñêëàäåíå á³ëüø ìîëîäèìè ïîðîäàìè â ïîð³âíÿíí³ ç êðèëàìè . Ö³ âèçíà÷åííÿ íå çì³íþþòüñÿ íàâ³òü ó òèõ âèïàäêàõ, êîëè ñêëàäêè âèÿâëÿþòüñÿ ïåðåêèíóòèìè. ßêùî íåìîæëèâî âèçíà÷èòè ïîêð³âëþ àáî ï³äîøâó âåðñòâè, íàïðèêëàä, ó âèñîêîìåòàìîðô³çîâàíèõ ïîðîäàõ, äëÿ âèçíà÷åííÿ âèãèíó âåðñòâ çàñòîñîâóþòü òåðì³íè: àíòèôîðìà, ó âèïàäêàõ êîëè âåðñòâè âèãíóò³ äîãîðè, ³ ñèíôîðìà, ÿêùî âîíè âèãíóò³ äîíèçó.
Ðèñ. 2. Àíòèêë³íàëü (à) ³ ñèíêë³íàëü (á).
Çàëåæíî â³ä íàõèëó îñüîâî¿ ïîâåðõí³ òà ïîëîæåííÿ êðèë (ó ïîïåðå÷íîìó ðîçð³ç³) âèä³ëÿþòüñÿ íàñòóïí³ ð³çíîâèäè ñêëàäîê: ïðÿìà (ñèìåòðè÷íà ³ àñèìåòðè÷íà) ñêëàäêà — öå ñêëàäêà, îñüîâà ïîâåðõíÿ ÿêî¿ âåðòèêàëüíà; ïîõèëà — îñüîâà ïîâåðõíÿ íàõèëåíà, àëå êðèëà ïàäàþòü â ð³çí³ ñòîðîíè; ïåðåâåðíåíà — îñüîâà ïîâåðõíÿ íàõèëåíà, à êðèëà ïàäàþòü â îäíó ³ òó æ ñòîðîíó ï³ä ð³çíèìè àáî îäíàêîâèìè êóòàìè; ëåæà÷à — îñüîâà ïîâåðõíÿ ãîðèçîíòàëüíà. Êîëè îñüîâà ïîâåðõíÿ ï³ðíຠíèæ÷å ë³í³¿ ãîðèçîíòó òàêó ñêëàäêó íàçèâàþòü ï³ðíàþ÷îþ.
Ðèñ.3. Âèäè ñêëàäîê âèä³ëåí³ çà ïîëîæåííÿì îñüîâî¿ ïîâåðõí³. à — ïðÿìà ñèìåòðè÷íà; á — ïðÿìà àñèìåòðè÷íà; â — ïîõèëà; ã — ïåðåâåðíåíà; ä — ëåæà÷à.
Çàëåæíî â³ä âåëè÷èíè êóòà ïðè âåðøèí³ ñêëàäêè òà ñï³ââ³äíîøåííÿ îñüîâî¿ ïîâåðõí³ ³ êðèë ðîçð³çíÿþòü: â³äêðèò³ ñêëàäêè, ÿê³ õàðàêòåðèçóþòüñÿ òóïèì êóòîì ïðè âåðøèí³; çàêðèò³, êóò ïðè âåðøèí³ ÿêèõ ãîñòðèé, òà ³çîêë³íàëüí³, îñüîâà ïîâåðõíÿ ÿêèõ ïàðàëåëüíà êðèëàì ñêëàäêè. Çà ôîðìîþ çàìêà ñêëàäêè ä³ëÿòüñÿ íà: ãðåáåíåïîä³áí³ — âóçüê³, ãîñòð³ àíòèêë³íàë³, ðîçä³ëåí³ øèðîêèìè ïîëîãèìè ñèíêë³íàëÿìè; ê³ëåïîä³áí³ — âóçüê³ ãîñòð³ ñèíêë³íàë³, ðîçä³ëåí³ øèðîêèìè, ïîëîãèìè àíòèêë³íàëÿìè; ñêðèíåïîä³áí³ — øèðîê³ ïîëîã³ àíòèêë³íàë³ òà ñèíêë³íàë³ òà ³íø³.
Ðèñ. 4. Âèäè ñêëàäîê âèä³ëåí³ çà ôîðìîþ çàìêà òà êðèë. à — ãîñòð³; á — ãðåáåíåïîä³áí³; â — àðêîïîä³áí³; ã — ñêðèíåïîä³áí³; ä — â³ÿëî ïîä³áí³; å — ³çîêë³íàëüí³.
Çà ñï³ââ³äíîøåííÿì ïîòóæíîñòåé âåðñòâ íà êðèëàõ òà â çàìêàõ âèä³ëÿþòüñÿ ïîä³áí³, êîíöåíòðè÷í³, ä³àï³ðîâ³ ³ ä³àï³ðî¿äí³ ñêëàäêè. Ïîä³áí³ ñêëàäêè — öå ñêëàäêè, â ÿêèõ ïîòóæí³ñòü âåðñò íà êðèëàõ ìåíøà â ïîð³âíÿíí³ ç ¿õ ïîòóæí³ñòþ ó çàìêîâ³é ÷àñòèí³, ïðè çáåðåæåíí³ êóòà íàõèëó êðèë. Òàê³ ñêëàäêè óòâîðþþòüñÿ ïðè ðîçäàâëþâàíí³ êðèë ï³ä òèñêîì ïîð³ä, ÿê³ çàëÿãàþòü âèùå, ùî ñïðè÷èíÿº ïåðåì³ùåííÿ ìàòåð³àëó â ñêëåï³ííó, àáî çàìêîâó ÷àñòèíè. Êîíöåíòðè÷í³ ñêëàäêè õàðàêòåðèçóþòüñÿ îäíàêîâîþ ïîòóæí³ñòþ âåðñò íà êðèëàõ ³ â çàìêó, àëå ç ãëèáèíîþ â³äáóâàºòüñÿ çì³íà íàõèëó êóòà êðèë. ijàï³ðîâ³ ñêëàäêè — öå ñêëàäêè, ÿäðà ÿêèõ ñêëàäåí³ ïëàñòè÷íèìè ïîðîäàìè (ñ³ëü, ã³ïñ, ãëèíà òà ³íø³), ÿê³ âèðèíàþ÷è â ðåçóëüòàò³³íâåðñ³¿ ù³ëüíîñò³, ïðîòèêàþòü âåðñòâè, ùî ¿õ ïåðåêðèâàþòü, íåð³äêî âèõîäÿ÷è íà ïîâåðõíþ. ijàï³ðî¿äí³ ñêëàäêè õàðàêòåðèçóþòüñÿ ïîòîíøåíèìè çàìêàìè ³ äîáðå ðîçâèíåíèì ÿäðîì, ùî ñïîñòåð³ãàºòüñÿ â ïëàñòè÷íèõ òîâùàõ.
Ðèñ. 5. Âèäè ñêëàäîê âèä³ëåí³ çà ñï³ââ³äíîøåííÿì ïîòóæíîñòåé âåðñòâ íà êðèëàõ ³ â çàìêàõ. 1 — ïîä³áí³; 2 — êîíöåíòðè÷í³; 3 — ä³àï³ðî¿äí³; 4 — ä³àï³ðîâ³.
Çà õàðàêòåðîì âèðàæåííÿ â ïëàí³ ñêëàäêè ïîä³ëÿþòüñÿ íà : ë³í³éí³ — äîâæèíà ñêëàäêè íàáàãàòî ïåðåâèùóº ¿¿ øèðèíó; áðàõ³ôîðìí³ — îâàëüí³ ñêëàäêè, äîâæèíà ÿêèõ ó äâà-òðè ðàçè á³ëüøà çà øèðèíó; êóïîëîïîä³áí³ — àíòèêë³íàëüí³ ñêëàäêè, äîâæèíà ³ øèðèíà ÿêèõ ïðèáëèçíî îäíàêîâ³; ìóëüäè — ñèíêë³íàëüí³ ñêëàäêè, äîâæèíà ³ øèðèíà ÿêèõ ïðèáëèçíî îäíàêîâ³. Çàìèêàííÿ àíòèêë³íàëüíî¿ ñêëàäêè â ïëàí³ íàçèâàºòüñÿ ïåðèêë³íàëëþ, à ñèíêë³íàëüíî¿ — öåíòðèêë³íàëëþ. Ö³ îçíàêè ôîðìè ñêëàäêè, ìàþòü âåëèêå çíà÷åííÿ ïðè ïîáóäîâ³ ãåîëîã³÷íèõ ðîçð³ç³â. Íà ïåðèêë³íàëüíèõ çàê³í÷åííÿõ àíòèêë³íàëüíî¿ ñêëàäêè øàðí³ðíà ë³í³ÿ çàíóðþºòüñÿ íèæ÷å äåííî¿ ïîâåðõí³, à â öåíòðîêë³íàëÿõ, íàâïàêè, ï³äí³ìàºòüñÿ.  òàêèõ âèïàäêàõ ãîâîðÿòü ïðî óíäóëÿö³þ øàðí³ðíî¿ ë³í³¿. ßêùî âñ³ íàéâèù³ òî÷êè ñêëàäîê — ãðåáåí³ — ç’ºäíàòè ïëîùèíîþ àáî â ïîïåðå÷íîìó ðîçð³ç³ ë³í³ºþ, òî öÿ ë³í³ÿ áóäå íàçèâàòèñÿ äçåðêàëîì ñêëàä÷àñòîñò³.
3. Òèïè ñêëàäîê
Ðèñ. 6. Òèïè ñêëàäîê â ïëàí³ (À) òà ðîçð³ç³ (Á). 1 — ë³í³éíà; 2 — áðàõ³ìîðôíà; 3 — êóïîëîïîä³áíà; 4 — ìóëüäà. Çóáö³ íàïðàâëåí³ â ñòîðîíó ïàä³ííÿ êðèë ñêëàäîê.
Ðèñ. 7. Ïåðèêë³íàëü ³ öåíòðèêë³íàëü.
Ïðè ïîºäíàíí³ àíòèêë³íàëüíèõ òà ñèíêë³íàëüíèõ ñêëàäîê âèíèêàþòü á³ëüø ñêëàäí³ ñêëàä÷àñò³ ôîðìè. Òàê, êîëè ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ïåðåâàæàííÿ àíòèêë³íàëüíèõ ñêëàäîê ³ äçåðêàëî ñêëàä÷àñòîñò³ óòâîðþº âèïóêëó êðèâó, òàêà ñòðóêòóðà íàçèâàºòüñÿàíòèêë³íîð³ºì ³, íàâïàêè, ïåðåâàæàííÿ ñèíêë³íàëüíèõ ñêëàäîê ³ óâ³ãíóòà êðèâà äçåðêàëà ñêëàä÷àñòîñò³ õàðàêòåðí³ äëÿ ñèíêë³íîð³ÿ.
Ðèñ. 8. Àíòèêë³íîð³é (À) ³ ñèíêë³íîð³é (Á).
Ñêëàäêè íåð³äêî çàéìàþòü çíà÷í³ ïðîñòîðè ³ êðèëî àíòèêë³íàë³ ïåðåõîäèòü â êðèëî ñóñ³äíüî¿ ñèíêë³íàë³. Òàêå ïîºäíàííÿ ñêëàäîê íàçèâàºòüñÿ ñêëàä÷àñò³ñòþ. Â.Â.Á³ëîóñîâ âèä³ëÿº òðè îñíîâíèõ òèïè ñêëàä÷àñòîñò³: 1) ïîâíó, àáî ãîëîìîðôíó; 2) ïåðåðèâ÷àñòó, àáî ³ä³îìîðôíó, ³ 3) ïðîì³æíó ì³æ äâîìà ïåðøèìè òèïàìè.
Ïîâíà ñêëàä÷àñò³ñòü õàðàêòåðèçóºòüñÿ ñóö³ëüíèì çàïîâíåííÿì ïîºäíàíèìè ñêëàäêàìè. Îñòàíí³, çàçâè÷àé, ë³í³éí³, ïàðàëåëüí³ îäíà îäí³é ³ ìàëî â³äð³çíÿþòüñÿ çà àìïë³òóäàìè òà øèðèíîþ. Ïåðåðèâ÷àñòà ñêëàä÷àñò³ñòü õàðàêòåðèçóºòüñÿ ³çîëüîâàí³ñòþ ñêëàäîê, ðîçòàøîâàíèõ íà çíà÷í³é â³äñòàí³ îäíà â³ä îäíî¿.  í³é ïåðåâàæàþòü àíòèêë³íàë³ ³çîìåòðè÷íî¿ ôîðìè, ðîçä³ëåí³ ìàéæå íåäåôîðìîâàíèìè ïîðîäàìè, ÿê³ çàëÿãàþòü ãîðèçîíòàëüíî. Ïðîì³æíà ñêëàä÷àñò³ñòü âîëî䳺 ðèñàìè ïîâíî¿ òà ïåðåðèâ÷àñòî¿ ³ õàðàêòåðèçóºòüñÿ ðîçâèòêîì îêðåìèõ ãðåáåíîïîä³áíèõ òà ê³ëåïîä³áíèõ ñêëàäîê ³ ¿õ ïîºäíàííÿì íà ôîí³ ñïîê³éíîãî çàëÿãàííÿ â³äêëàä³â. Çà òèïîì äåôîðìàö³é ïîð³ä ðîçð³çíÿþòü ñêëàäêè: ïîçäîâæíüîãî çãèíó, ïîïåðå÷íîãî çãèíó òà òåêó÷îñò³(íàãí³òàííÿ).  ïåðøîìó âèïàäêó íà âåðñòâó, àáî òîâùó ã³ðñüêèõ ïîð³ä ä³þòü ãîðèçîíòàëüíî îð³ºíòîâàí³ ñèëè ³ âåðñòâè çìèíàþòüñÿ â ñêëàäêè çàâäÿêè òîìó, ùî â³äáóâàºòüñÿ êîâçàííÿ îäíèõ âåðñòâ ïî ³íøèõ ³ ïðè öüîìó â ïîêð³âë³ òà ï³äîøâ³ êîæíî¿ âåðñòâè ä³þòü ïðîòèëåæíî íàïðàâëåí³ ñèëè, ÿê³ ñïðè÷èíÿþòü äåôîðìàö³þ çñóâó.
Ñêëàäêè ïîïåðå÷íîãî çãèíó óòâîðþþòüñÿ â ðåçóëüòàò³ 䳿 ñèë, íàïðàâëåíèõ ïåðïåíäèêóëÿðíî äî ïîêð³âë³ àáî ï³äîøâè âåðñòâè.  òàêîìó âèïàäêó íàä áëîêîì, ÿêèé ï³äí³ìàºòüñÿ, âåðñòâè, äåôîðìóþòüñÿ, çàçíàþòü ðîçòÿãóâàííÿ ³ ñòàþòü äîâøèìè.
Ñêëàäêè òåêó÷îñò³, àáî íàãí³òàííÿ, âëàñòèâ³ ã³ðñüêèì ïîðîäàì ç íèçüêîþ â’ÿçê³ñòþ, òàêèì ÿê ãëèíè, ã³ïñ, êàì’ÿíà ñ³ëü, àíã³äðèò, êàì’ÿííå âóã³ëëÿ. Äëÿ òàêèõ ñêëàäîê õàðàêòåðí³ ð³çíîìàí³òí³ òà ñêëàäí³ ôîðìè. Ìîðôîëîã³÷íà êëàñèô³êàö³ÿ ñêëàä÷àñòîñò³ âðàõîâóº ò³ëüêè ¿¿ ôîðìó òà ïîºäíàííÿ ñêëàäîê.
³äïîâ³äü íà ïèòàííÿ, ÿê â³äáóâàëàñÿ äåôîðìàö³ÿ ã³ðñüêèõ ïîð³ä äຠê³íåìàòè÷íà êëàñèô³êàö³ÿ Â.Â.Á³ëîóñîâà. ³í âèä³ëÿº ñêëàäêè çàãàëüíîãî ç³ì’ÿòòÿ, ÿê³ õàðàêòåðèçóþòü çàãàëüíå ãîðèçîíòàëüíå çäàâëþâàííÿ ã³ðñüêèõ ïîð³ä, ùî ñïðè÷èíÿº ôîðìóâàííÿ ïîâíî¿, àáî ãîëîìîðôíî¿ ñêëàä÷àñòîñò³. Áðèëîâà ñêëàä÷àñò³ñòü ïðèçâîäèòü äî
óòâîðåííÿ ³ä³îìîðôíèõ àáî ïåðåðèâ÷àñòèõ ñêëàäîê, à ñêëàä÷àñò³ñòü íàãí³òàííÿ ôîðìóº ä³àï³ðîâ³ ñêëàäêè àáî ÿäðà ä³àï³ðîâèõ êóïîë³â, ùî ïîâ’ÿçàíå ç ïåðåò³êàííÿì ïëàñòè÷íèõ ã³ðñüêèõ ïîð³ä.
Ðîçðèâíèìè àáî äèç’þíêòèâíèìè ïîðóøåííÿìè, íàçèâàþòüñÿ äåôîðìàö³¿ âåðñòâ, òîâù, ïà÷îê ã³ðñüêèõ ïîð³ä ç ïîðóøåííÿì ¿õ ñóö³ëüíîñò³, ÿêà âèíèêຠó âèïàäêó ïåðåâèùåííÿ ìåæ³ ì³öíîñò³ ïîð³ä. ßê ³ ñêëàäêè, òåêòîí³÷í³ ðîçðèâè äóæå ð³çíîìàí³òí³ çà ñâîºþ ôîðìîþ, ðîçì³ðàìè, âåëè÷èíîþ çì³ùåííÿ òà ³íøèìè ïàðàìåòðàìè. Âîíè òàêîæ õàðàêòåðèçóþòüñÿ ñâî¿ìè åëåìåíòàìè.
 áóäü-ÿêîìó ðîçðèâíîìó ïîðóøåíí³ âèä³ëÿºòüñÿ ïëîùèíà ðîçðèâó àáî çì³ùóâà÷ ³ êðèëà ðîçðèâó. Îñòàíí³ ÿâëÿþòü ñîáîþ áëîêè ïîð³ä ïî îáèäâà áîêè çì³ùóâà÷à, ÿê³ ï³äëÿãàëè ïåðåì³ùåííþ.
4. Êðèëî. Âèäè êðèë
Êðèëî, àáî áëîê, ÿêèé çíàõîäèòüñÿ âèùå ïëîùèíè ðîçðèâó, íàçèâàºòüñÿ âèñÿ÷èì, à íèæ÷å — ëåæà÷èì. Âàæëèâèì ïàðàìåòðîì ðîçðèâó º éîãî àìïë³òóäà, òîáòî â³äñòàíü â³ä ï³äîøâè àáî ïîêð³âë³ ïëàñòà â ëåæà÷îìó êðèë³ äî ï³äîøâè àáî ïîêð³âë³ òîãî æ ïëàñòà â âèñÿ÷îìó êðèë³ ïî ïëîùèí³ ðîçðèâó. Ðîçð³çíÿþòü âåðòèêàëüíó àìïë³òóäó — ïðîåêö³þ àìïë³òóäè ïî çì³ùóâà÷ó íà âåðòèêàëüíó ïëîùèíó òà ãîðèçîíòàëüíó àìïë³òóäó — ïðîåêö³þ àìïë³òóäè ïî çì³ùóâà÷ó íà ãîðèçîíòàëüíó ïëîùèíó.
Ñåðåä ð³çíèõ òèï³â ðîçðèâíèõ ïîðóøåíü ãîëîâíèìè º: ñêèä — çì³ùóâà÷ âåðòèêàëüíèé, àáî ìຠïàä³ííÿ â ñòîðîíó îïóùåíîãî êðèëà; ï³äêèä — çì³ùóâà÷ ìຠïàä³ííÿ â ñòîðîíó ï³äíÿòîãî êðèëà; íàñóâ — öå ï³äêèä ç êóòîì ïàä³ííÿ çì³ùóâà÷à ìåíøå í³æ 45°; çñóâ — ðîçðèâ ç ïåðåì³ùåííÿì êðèë ó ãîðèçîíòàëüíîìó íàïðÿìêó ïî ïðîñòÿãàííþ çì³ùóâà÷à; ðîçñóâ — ðîçðèâ ç ïåðåì³ùåííÿì êðèë ïåðïåíäèêóëÿðíî äî çì³ùóâà÷à; ïîêðèâ, àáî øàð’ÿæ — ðîçðèâ ç ìàéæå ãîðèçîíòàëüíèì ïîëîæåííÿì çì³ùóâà÷à.
Ïîêðèâè ñêëàäàþòüñÿ ç àëîõòîíà, òîáòî ò³º¿ ÷àñòèíè ÿêà çàçíàëà ïåðåì³ùåííÿ, ³ àâòîõòîíà — ÷àñòèíè, ùî ï³äñòåëÿº àëîõòîí. ßêùî àëîõòîí ï³ä âïëèâîì åðî糿 ðóéíóºòüñÿ ³ â³äñëîíþþòüñÿ ïîðîäè àâòîõòîíà, ¿õí³é âèõ³ä íà äåííó ïîâåðõíþ íàçèâàºòüñÿ òåêòîí³÷íèì â³êíîì, à ÿêùî â³ä ôðîíòàëüíî¿ ÷àñòèíè àëîõòîíà åðî糺þ â³äîêðåìëåí³ áëîêè ïîð³ä, âîíè íàçèâàþòüñÿ òåêòîí³÷íèìè îñòàíöÿìè.
Çì³ùóâà÷ â ïîêðèâ³ ùå íàçèâàþòü ïîâåðõíåþ çðèâó àáî âîëî÷³ííÿ. Íåð³äêî àëîõòîí ñàì ï³äëÿãຠðîçïàäó íà ïîêðèâè àáî ïëàñòèíè ìåíøîãî ðîçì³ðó — äèãèòàö³¿. Ó âèïàäêàõ, êîëè ðóõ àëîõòîíà ñïðè÷èíÿº çðèâ ³ äåÿêå ïåðåì³ùåííÿ îêðåìèõ òîâù àâòîõòîíà, àëå ïðè öüîìó íå âòðà÷àºòüñÿ çâ’ÿçîê ç ï³äñòåëþþ÷îþ òîâùåþ, ãîâîðÿòü ïðî ïàðààâòîõòîí (ãðåöüê. — ïàðà — áëèçüêî, á³ëÿ).
Ðèñ.9. Åëåìåíòè ï³äêèäó. À — ëåæà÷å êðèëî (îïóùåíå); Á — âèñÿ÷å êðèëî (ï³äíÿòå); Âà — çì³ùóâà÷ (ïëîùèíà ñêèäó);á — êóò ïàä³ííÿ ïëîùèíè ï³äêèäó; àá — ³ñòèííà àìïë³òóäà; àâ — âåðòèêàëüíà àìïë³òóäà ï³äêèäó; áâ — ãîðèçîíòàëüíà àìïë³òóäà ï³äêèäó.
5. Îë³ñòîë³òè òà ì³ëîí³òè
Óòâîðåííÿ ïîêðèâ³â íåð³äêî â³äáóâàºòüñÿ â ï³äâîäíèõ óìîâàõ, ïðè öüîìó â ðåçóëüòàò³ ðóéíóâàííÿ ôðîíòàëüíî¿ ÷àñòèíè ïîêðèâó â³ä íüîãî â³äîêðåìëþþòüñÿ áðèëè ð³çíèõ ðîçì³ð³â — îë³ñòîë³òè, ÿê³ çãîäîì ïåðåêðèâàþòüñÿ íîâèìè îñàäêàìè ³ òàêèì ÷èíîì ôîðìóþòüñÿ îë³ñòîñòðîìè. Çíà÷í³ çà ðîçì³ðàìè ôðàãìåíòè âåðñòâ, ÿê³ â ðåçóëüòàò³ ôîðìóâàííÿ ïîêðèâó çñóíóëèñÿ íàçèâàþòüñÿ îë³ñòîïëàêàìè.
Ïîêðèâè, àáî øàð’ÿæ³ ìîæóòü óòâîðþâàòèñÿ â ð³çíèé ñïîñ³á: ó ïðîöåñ³ ñêëàä÷àñòîñò³, ÿê ðåçóëüòàò çðèâó êðèë ëåæà÷èõ ñêëàäîê, àáî ïðè ï³äñóâàíí³ ï³ä ñêëàä÷àñòó ñïîðóäó äðåâíüîãî áëîêà ìîëîäèõ ïîð³ä. Âîíè ìîæóòü áóòè äîñêëàä÷àñòèìè, àáî óòâîðèòèñÿ ï³ñëÿ ñêëàä÷àñòîñò³.
Òåêòîí³÷íå äðîáëåííÿ àëîõòîíà ïî éîãî çì³ùóâà÷ó — ïîâåðõí³ çðèâó — ïðèçâîäèòü äî ôîðìóâàííÿ òåêòîí³÷íèõ áðåê÷³é àáî ¿õ ñóì³ø³, ÿêà íàçèâàºòüñÿ ìåëàíæåì (ôðàíö. — ìåëàíæ — ñóì³ø) ³ ñêëàäàºòüñÿ ç ïåðåòåðòèõ ç³ì’ÿòèõ óëàìê³â ïîð³ä ÿê àâòîõòîíà, òàê ³ àëîõòîíà.
Ðèñ. 10. Òèïè ðîçðèâíèõ ïîðóøåíü. ² — ñêèä; ²² — ï³äêèä; ²²² — íàñóâ; IV — çñóâ (ïëàí); V — ïîêðèâ òà éîãî åëåìåíòè: 1 — çì³øóâà÷; 2 — àëîõòîí; 3 — àâòîõòîí; 4 — ôðîíò ïîêðèâó; 5 — òåêòîí³÷íèé îñòàíåöü; 6 — òåêòîí³÷íå â³êíî; 7 — ä³ëÿíêà äèãèòàö³¿; 8 — ïàðààâòîõòîí; 9 — êîð³íü ïîêðèâó.
Áóäîâà ïîâåðõí³ çì³ùóâà÷à ìîæå áóòè ð³çíîþ.  îäíèõ âèïàäêàõ öå ïëîùèíà, ïî ÿê³é â³äáóâàºòüñÿ çì³ùåííÿ ïîð³ä, â ³íøèõ — çîíè áðåê÷³þâàííÿ ïîð³ä. Ïðè çì³ùåíí³ ïî ïîâåðõí³ ðîçðèâó óòâîðþþòüñÿ òàê çâàí³ äçåðêàëà êîâçàííÿ. Öå áëèñêó÷³, íåìîâ â³äïîë³ðîâàí³, ïîâåðõí³ ç áîðîçíàìè òà ñë³äàìè â³äðèâó.  á³ëüø êðóïíèõ ðîçðèâàõ â çîí³ çì³ùåííÿ óòâîðþþòüñÿ ì³ëîí³òè (ãðåöê. ì³ëîñ — ìëèí), ÿê³ ÿâëÿþòü ñîáîþ ïåðåòåðò³ óëàìêè ïîð³ä. Ïîòóæí³ñòü òàêèõ çîí ì³ëîí³òèçàö³¿ ìîæå çì³íþâàòèñÿ â³ä ïåðøèõ ñàíòèìåòð³â äî ñîòåíü ìåòð³â.
Òåêòîí³÷í³ ïîðóøåííÿ, çäåá³ëüøîãî, óòâîðþþòü ö³ë³ ñèñòåìè. Òàê, ñêèäè, ðîçòàøîâóþ÷èñü ïàðàëåëüíî, óòâîðþþòü ñõ³ä÷àñòó ñòðóêòóðó, â ÿê³é êîæíèé íàñòóïíèé áëîê îïóùåíèé íèæ÷å ïî â³äíîøåííþ äî ïîïåðåäíüîãî.  óìîâàõ ðîçòÿãóâàííÿ íåð³äêî óòâîðþþòüñÿ çóñòð³÷í³ ñêèäè ³ òîä³ öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ñòðóêòóðè çàçíຠîïóñêàííÿ. Òàêà ñòðóêòóðà íàçèâàºòüñÿ ãðàáåíîì. Ó âèïàäêó ïàðàëåëüíèõ ï³äêèä³â öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ñòðóêòóðè, íàâïàêè, ï³äíÿòà ³ ¿¿ íàçèâàþòü ãîðñòîì.
Âèòÿãíåí³ íà ñîòí³ ³ òèñÿ÷³ ê³ëîìåòð³â ñêëàäí³ ñèñòåìè ãðàáåí³â, ÿê³ ïîºäíóþòüñÿ ç ãîðñòàìè, íàçèâàþòüñÿ ðèôòàìè (àíãë. ðèôò — ðîçõîäæåííÿ). Ñêëàäêîóòâîðåííÿ â óìîâàõ çàãàëüíîãî òåêòîí³÷íîãî ñòèñíåííÿ çäåá³ëüøîãî ñóïðîâîäæóºòüñÿ ôîðìóâàííÿì ï³äêèä³â, íàñóâ³â òà ïîêðèâ³â.
Ðèñ. 11. Ñõåìà áóäîâè ãðàáåí³â òà ãîðñò³â. À — À1 — ãðàáåíè: À — óòâîðåíèé ñêèäàìè; À1 — óòâîðåíèé ï³äêèäàìè. Á — Á1 — ãîðñòè: Á — óòâîðåíèé ñêèäàìè; Á1 — óòâîðåíèé ï³äêèäàìè.
Ïåðåâåðòàííÿ ñêëàäîê ïðèçâîäèòü äî çðèâó ¿õ ëåæà÷îãî êðèëà, â çâ’ÿçêó ç ÷èì ï³äâåðíåí³ êðèëà ñïðèÿòëèâ³ äëÿ óòâîðåííÿ ñêèä³â ³ íàñóâ³â. Çñóâí³ ïîðóøåííÿ âèíèêàþòü â óìîâàõ ñòèñíåííÿ ñêëàä÷àñòîñòî¿ ñèñòåìè ïàðàëåëüíî äî ïðîñòÿãàííÿ ñêëàäîê.
Ãîâîðÿ÷è ïðî ðîçðèâí³ ïîðóøåííÿ âñ³õ òèï³â, ñë³ä ìàòè íà óâàç³, ùî âîíè ìîæóòü óòâîðþâàòèñÿ îäíî÷àñíî ç îñàäêîíàãðîìàäæåííÿì, ³ òîä³ íàçèâàþòüñÿêîíñåäèìåíòàö³éíèìè, àáî ï³ñëÿ íàêîïè÷åííÿ â³äêëàä³â — ïîñòñåäèìåíòàö³éíèìè.
Îêðåìó êàòåãîð³þ ðîçðèâíèõ ïîðóøåíü óòâîðþþòü çîíè ãëèáèííèõ ðîçëîì³â. Âîíè õàðàêòåðèçóþòüñÿ çíà÷íèì ïðîñòÿãàííÿì, ïîòóæí³ñòþ òà òðèâàëèì ðîçâèòêîì, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî ¿õ ãëèáèííå çàêëàäåííÿ. Ñåéñì³÷íèìè äîñë³äæåííÿìè áóëî âñòàíîâëåíî, ùî ö³ ðîçëîìè äîñÿãàþòü íàâ³òü ìåæ³ Ìîõîðîâè÷è÷à.
Íà ïîâåðõí³ çîíà ãëèáèííîãî ðîçëîìó ìîæå ìàòè øèðèíó â äåñÿòêè ê³ëîìåòð³â ³ ñêëàäàòèñÿ ç ñå𳿠á³ëüø äð³áíèõ êóë³ñîïîä³áíèõ ðîçëîì³â, ì³æ ÿêèìè çàòèñíóò³ áëîêè ïîð³ä.  í³é ìîæóòü áóòè êîíñåäèìåíòàö³éí³ çàïàäèíè ³ ï³äíÿòòÿ, ïîòóæí³ çîíè áðåê÷³þâàííÿ, òîùî.
Ðèñ. 12. Ðèôòè, ÿê³ ñêëàäàþòüñÿ ç ñèñòåìè ãðàáåí³â ³ ãîðñò³â.
Äëÿ õàðàêòåðèñòèêè ïîëîæåííÿ áóäü-ÿêîãî ïëàñòà â ïðîñòîð³ âèêîðèñòîâóþòü òàê çâàí³ åëåìåíòè çàëÿãàííÿ ïëàñòà, äî ÿêèõ â³äíîñÿòüñÿ: ë³í³ÿ ïðîñòÿãàííÿ, ë³í³ÿ ïàä³ííÿ òà êóò ïàä³ííÿ.
˳í³ÿ ïðîñòÿãàííÿ — öå ãîðèçîíòàëüíà ë³í³ÿ íà ïîâåðõí³ âåðñòâè, àáî, ³íøèìè ñëîâàìè, ë³í³ÿ ïåðåòèíó ïîâåðõí³ âåðñòâè ç ãîðèçîíòàëüíîþ ïîâåðõíåþ. ˳í³ÿ ïàä³ííÿ — öå ë³í³ÿ, ÿêà ëåæèòü íà ïîâåðõí³ âåðñòâè ³ º ïåðïåíäèêóëÿðíîþ äî ë³í³¿ ïðîñòÿãàííÿ, òîáòî ë³í³ºþ ïàä³ííÿ º âåêòîð, ùî âêàçóº íàïðÿìîê ïàä³ííÿ âåðñòâè.
Êóò ïàä³ííÿ — öå êóò ì³æ ïîâåðõíåþ âåðñòâè òà ãîðèçîíòàëüíîþ ïëîùèíîþ, àáî êóò ì³æ ë³í³ºþ ïàä³ííÿ òà ¿¿ ïðîåêö³ºþ íà ãîðèçîíòàëüíó ïëîùèíó.  âèïàäêó ãîðèçîíòàëüíîãî çàëÿãàííÿ âåðñòâè êóò ïàä³ííÿ äîð³âíþº 0°; ïðè âåðòèêàëüíîìó ïîëîæåíí³ âåðñòâè ¿¿ êóò ïàä³ííÿ ñòàíîâèòü 90°. ßêùî âåðñòâà çíàõîäèòüñÿ â ïåðåêèíóòîìó ñòàí³, êóò ïàä³ííÿ âñå îäíî áóäå ìåíøèì çà 90°, ùî âèïëèâຠç âèçíà÷åííÿ êóòà ïàä³ííÿ.
Ïðîñòîðîâå ïîëîæåííÿ ë³í³é ïðîñòÿãàííÿ òà ïàä³ííÿ âèçíà÷àºòüñÿ â³äíîñíî ñòîð³í ñâ³òó ³ ö³ ïàðàìåòðè íàçèâàþòüñÿ àçèìóòàìè ïðîñòÿãàííÿ òà ïàä³ííÿ. Àçèìóò ïðîñòÿãàííÿ — öå ïðàâèé ãîðèçîíòàëüíèé âåêòîðíèé êóò ì³æ ï³âí³÷íèì íàïðÿìêîì ãåîãðàô³÷íîãî ìåðèä³àíà òà ë³í³ºþ ïðîñòÿãàííÿ. ³í ìîæå çì³íþâàòèñÿ â³ä 0° äî 360°.
Âðàõîâóþ÷è, ùî ë³í³ÿ ïðîñòÿãàííÿ ìຠäâà âçàºìíî ïðîòèëåæíèõ íàïðÿìêè, àçèìóò ïðîñòÿãàííÿ ìîæå áóòè âèðàæåíèé äâîìà çíà÷åííÿìè, ÿê³ â³äð³çíÿþòüñÿ íà 180°. Àçèìóò ïàä³ííÿ — öå êóò ì³æ ïðîåêö³ºþ ë³í³¿ ïàä³ííÿ íà ãîðèçîíòàëüíó ïëîùèíó òà ï³âí³÷íèì íàïðÿìêîì ãåîãðàô³÷íîãî ìåðèä³àíà. Éîãî âåëè÷èíà ìîæå çì³íþâàòèñÿ â³ä 0° äî 360° ³ çàâæäè ìຠò³ëüêè îäíå çíà÷åííÿ.
Ðàçìåùåíî íà Allbest.ru
Источник
