Найвища і найнижча точка земної кори
Де б не ставив це питання, відповіддю на нього завжди буде «гора Еверест». Проте мало хто замислюється про сенс цього питання. Більшість людей на планеті не спробують подумати двічі і відразу ж дадуть відповідь на нього однаково. Еверест. Тому не дарма коли ми порівнюємо найвищі гори на інших планетах нашої Сонячної системи (наприклад, гора Олімп на Марсі), то обов’язково в порівняння ставимо саме Еверест. Правда ж у тому, що Еверест не є найвищою точкою планети Земля.
Особливість нашої планети така, що замість ідеальної сфери Земля являє собою приплюснутий сфероїд. Тому ті місця, які знаходяться поряд з екватором, як правило, від центру планети знаходяться набагато далі, ніж ті, які знаходяться на її полюсах. Якщо враховувати цей факт, то Еверест, як і всі Гімалаї, важко назвати найвищою точкою на планеті.
Розуміння того, що Земля є сферичним тілом, прийшло до людей ще в 6 столітті до нашої ери. Дізналися про це першими стародавні греки. І хоча дану теорію приписують Піфагору, цілком імовірно, що в рівній мірі вона могла з’явитися сама собою в результаті подорожей між грецькими поселеннями. Справа в тому, що моряки почали відзначати зміни у становищі і видимості зірок в залежності від обраної географічної широти.
До 3-го століття до нашої ери теорія про сферичну Землю почала набувати цілком наукове значення. Шляхом вимірювання кута падаючих тіней в різних географічних місцях розташування Ератосфен (276 р. до н. е. — 194 р. до н. е) — грецький астроном з Кірени (територія сучасної Лівії) — зміг обчислити коло Землі з похибкою 5-15 відсотків. Зі сходом Римської імперії і запозиченням Елліністичної астрономії теорія про сферичну Землю поширилася по всьому Середземному морю і Європі.
Знання про це збереглися завдяки передачі їх з покоління в покоління ченцями, а також завдяки схоластиці середніх віків. До епохи Ренесансу і революції в науці (середина 16 — кінець 18 століття) були усталені в науці геологічні та геліоцентричні погляди. З появою сучасної астрономії, більш точних методів вимірювань і можливості поглянути на Землю з космосу людство все-таки змогло побачити справжню форму і розміри нашої планети.
З’ясуємо трохи ситуацію: Земля — не ідеальна сфера, але і не плоска. У першому випадку хочеться попросити вибачення у Галілео, у другому — у суспільства плоскої Землі. Як вже говорилося вище, Земля має форму приплюснутого сфероїда, що, в свою чергу, є наслідком особливості обертання. На полюсах вона як би приплюсноа, а в екваторіальній частині — витягнута. Багато космічних об’єктів Сонячної системи володіють такою ж формою (взяти хоча б Юпітер або Сатурн). Навіть швидко обертаючі зірки, наприклад, одна з найяскравіших, Альтаїр, володіють такою ж формою.
На основі деяких останніх вимірювань було встановлено, що полярний радіус Землі (тобто відстань від центру планети до того чи іншого полюсу) становить 6356,8 кілометра, в той час як екваторіальний радіус (від центру до екватора) становить 6378,1 кілометра. Іншими словами, об’єкти, розташовані вздовж екватора, знаходяться на 22 кілометри далі від центру Землі (геоцентра), ніж об’єкти, які розташовані на полюсах.
Природно, варто враховувати деякі топографічні зміни тих чи інших областей, де одні об’єкти, розташовані поряд з екватором, знаходяться ближче до центру, а інші далі від центру Землі, порівняно з іншими об’єктами того чи іншого регіону. Найбільш помітними винятками є Маріанська западина (найглибше місце на Землі, глибина 10 911 метрів) і гора Еверест, чия висота над рівнем моря становить 8848 метрів. Однак ці дві геологічні особливості являють собою дуже незначну різницю, якщо брати до уваги загальну форму Землі. Різниця в цьому випадку складає всього 0,17 відсотка і 0,14 відсотка відповідно.
Заради справедливості відзначимо, що Еверест дійсно є однією з найвищих точок на нашій планеті. Висота в його піке складає 8488 метрів над рівнем моря. Однак через його розташування в ланцюзі Гімалайського хребта (27 градусів 59 хвилин до півночі від екватора) вершина насправді нижча, ніж гори, розташовані в Еквадорі.
Гора Чімборасо
Саме тут, де знаходиться гірський ланцюг Анд, розташована найвища точка на планеті Земля. Висота гори Чімборасо становить 6263,47 метра над рівнем моря. Однак через своє розташування (1 градус 28 хвилин південніше екватора) в найвищій випираючій частині планети її загальна висота від центру становить близько 21 кілометра.
Якщо розглядати питання з точки зору відстані до геоцентра, Еверест розташований на дистанції 6382 кілометри від центру Землі, в той час як Чімборасо розташована в 6384 кілометрів. Різниця становить всього близько 3,2 кілометра, що на перший погляд може здатися зовсім незначним. Однак коли мова йде про звання «най-най», потрібно бути точним.
Звичайно ж, навіть після таких пояснень знайдуться люди, які з упевненістю говоритимуть про те, що гора Еверест є найвищою точкою планети, якщо розглядати її висоту від підніжжя (заснування) та до піку. На жаль, вони і тут помиляються. Тому що в цьому випадку звання найвищої гори дістається горі Мауна Кеа, щитовому вулкану, розташованому на острові Гаваї. Висота гори від основи і до самого верху біля Мауна Кеа становить 10 206 метрів. Це найвища гора на нашій планеті. Однак більша частина гори йде на кілька тисяч метрів вглиб океану, і тому ми можемо бачити лише її вершину висотою 4207 метрів.
Однак ті, хто вважає Еверест найвищою горою згідно саме її висоті над рівнем моря, — будуть праві. Якщо розглядати її висоту як висоту над рівнем моря, то Еверест дійсно є найвищою горою в світі.
Источник
Перелік предметів
Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія
Підручники в PDF
ГЕОГРАФІЯ
ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ
ЗЕМНА КОРА
Земна кора — тонка зовнішня оболонка Землі середньою
потужністю 32 км. Найбільш тонка вона під океанами (від 4 до 10 км), а найбільш
товста — під материками (від 13 до 90 км). На кору припадає приблизно 5 %
об’єму Землі. Розрізнюють континентальну й океанічну земну кору. Існують також
райони з корою перехідного типу, де океанічна кора повільно перетворюється в
континентальну або, навпаки, частина континентальної кори перетворюється в
океанічну. Такого роду трансформації відбуваються в процесі часткового або повного
плавлення, а також внаслідок динамічних процесів у земній корі. Майже третину
земної поверхні становить суша, що складається з шести материків (Євразії,
Північної і Південної Америки, Африки, Австралії та Антарктиди), островів і
груп островів (архіпелагів). Більша частина суходолу розташована у Північній
півкулі. Взаємне розташування материків змінювалося протягом геологічної
історії. Бл. 200 млн років тому материки розташовувалися в основному у Південній
півкулі і утворювали гігантський суперконтинент Гондвану. Висота поверхні
земної кори істотно розрізняюється від району до району: найвища точка на Землі
— гора Джомолунгма (Еверест) у Гімалаях (8848 м над рівнем моря), а найнижча —
на дні западини Челленджер в Маріанському жолобі поблизу Філіппін (11 022 м
нижче від рівня моря). Таким чином, амплітуда висот поверхні земної кори
становить понад 19 км. Загалом гірські країни з висотами понад 820 м над рівнем
моря займають приблизно 17 % поверхні Землі, а інша територія суходолу — менше
ніж 12 %. На глибоководні (3—5 км) океанічні басейни припадає бл. 58 % земної
поверхні, а 13 % — на досить мілководний континентальний шельф і перехідні
області. Бровка шельфу переважно розташована на глибині бл. 200 м. Надто рідко
безпосередніми дослідженнями можуть бути охоплені шари земної кори, розташовані
глибше за 1,5 км (як, наприклад, у золотоносних рудниках ПАР глибиною понад 3
км, нафтових свердловинах Техасу глибиною бл. 8 км і в найглибшій у світі —
понад 12 км — Кольській буровій експериментальній свердловині). На основі
вивчення цих та інших свердловин отримана велика кількість інформації про
склад, температуру та інші властивості земної кори. Встановлено, що земна кора
складається з твердих гірських порід. Виключення складають привулканічні зони,
де існують вогнища розплавлених порід, або магми, яка виливається на поверхню у
вигляді лави. Загальне уявлення про хімічний склад земної кори склалося на
основі аналізу більш ніж 5000 проб вивержених (магматичних) порід. Встановлено,
що на 99 % вона складається з 12 елементів. У вагових відсотках вони
розподіляються таким чином: кисень (46,6), кремній (27,7), алюміній (8,1),
залізо (5,0), кальцій (3,6), натрій (2,8), магній (2,6), титан (2,1), марганець
(0,4), фосфор (0,1), сірка і вуглевод (разом менше за 0,1). Очевидно, що в
земній корі переважає кисень, тому 10 найбільш поширених металів присутні у
формі оксидів. Однак мінерали, з яких складаються породи, здебільшого
представлені не простими, а складними оксидами; до їхнього складу входить
декілька металів. Оскільки одним з найпоширеніших елементів на Землі є
кремній, багато мінералів являють собою різноманітні складні силікати.
Поєднання мінералів в різних кількісних пропорціях формує різноманіття гірських
порід.
Источник
Літосфера — це верхній шар земної кулі, до складу якої входить земна кора й верхній шар мантії.
Під час вивчення теми «Літосфера» розглядаються питання абсолютної й відносної висоти.
Поверхня земної кори не рівна, вона характеризується значними змінами абсолютних висот.
Абсолютна висота — це висота пункту над рівнем моря або океану. Різниця між абсолютними висотами пунктів становить їх відносну висоту.
Відносна висота — це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується по прямовисній лінії та визначається за формулою:
H=h1-h2, де
H – відносна висота, h, , h2 абсолютна висота двох пунктів
Можна запропонувати задачі на визначення абсолютної і відносної висоти.
Задача 1. Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.
Розв’язок. Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а найнижчою — Маріанський жолоб — — 11022 м. Тому відносна висота становитиме 19870 м:
8848 м — (-11022 м) = 19870 м
Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить 19870 м.
Задача 2. Обчисліть відносну висоту між найвищою і найнижчою точками материка Євразія.
Розв’язок. Найвища точка материка Євразія — гора Джомолунгма (8848 м), а найнижча — западина Мертвого моря (—395 м). Отже, відносна висота становитиме 9243 м:
8848 м — (-395 м) = 9243 м
Відповідь: відносна висота між найвищою і найнижчою точками материка Євразія становить 9243 м.
Задача 3. Найнижча точка Північної Америки (Долина Смерті) розташована нижче рівня океану на 85 м, а відносна висота між найнижчою і найвищою точками становить 6279 м. Визначте абсолютну висоту найвищої точки материка та назвіть її.
Розв’язок. 6279 = X- (-85)
Х= 6279 м + (-85м) =
= 6279 м — 85 м
:- Х= 6194M
Відповідь: найвища точка Північної Америки — гора Мак-Кінлі — має висоту 6194 м.
Ізотермічний горизонт, геотермічний градієнт, геотермічний ступінь.
На теплові процеси літосфе¬ри впливає тепло, що надходить від Сонця, але тільки до глибині
20—30 м, а більшою мірою — процеси радіоактивного розпаду, до відбуваються в надрах Землі. Добові коливання температури повітря відчутні до глибини 1—2 м, а річні — значно глибше. Так, у помірних широтах і в районах з континентальним кліматом вони сягають глибини 20—30 м, де залягає шар постійної температури — ізотермічний горизонт.
Отже, ізотермічний горизонт — це шар земної кори з постійною температурою, яка не залежить від пори року й часу доби. Температура ізотермічного горизонту в середньому дорівнює середньорічній температурі даної місцевості.
Нижче ізотермічного горизонту температура поступово підвищується.
Геотермічний градієнт — це величина, на яку зростає температура земної кори з опусканням на кожні 100 м. У середньому геотермічний градієнт земної кори становить 3°С на кожні 100 м глибини.
Геотермічний ступінь — це величина, яка вказує, на яку кількість метрів потрібно опустити¬ся, щоб температура зросла на 1°С. У середньому геотермічний ступінь становить 33 м/ °С.
З глибини приблизно 20 км зростання температури сповільнюється і в середині Землі вона досягає 4000-5000 °С.
Задача 4. Якою приблизно буде температура на дні шахти глибиною 845 м, якщо середньорічна температура в цій місцевості 8,4 °С, геотермічний градієнт — 30 °С на кожен кілометр, а ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м?
Розв’язок. 1. Оскільки ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м, то підвищення температури відбуватиметься протягом 825 м:
845м-20м = 825м
2. Визначаємо, на скільки зміниться температура, якщо опуститись на опуститися на глибину 825 м:
825 м : 1000 м . 30 °С = 24,75 °С;
3. Визначаємо температуру на дні шахти, знаючи, що середньорічна температура (температура ізотермічного горизонту) становить 8,4 °С:
8,4 °С+ 24,75 °С = 33,15 °С
Відповідь: температура на дні шахти глибиною 845 м буде становити приблизно 33 °С.
Задача 5. В Італії на Флегрейських полях (область Тоскана) геотермічний ступінь гірських порід 0,7 м/ °С. Середня річна температура 14 °С. Визначити, на якій глибині температура становитиме 100 °С, якщо ізотермічний горизонт міститься на глибині 10 м.
Розв’язок. Дано: гт. ст. (геотермічний ступінь) — 0,7м/ °С; середній — 33м/ °С; середня річна температура — 14 °С; із. г. (ізотермічний горизонт) — 10 м.
Визначити глибину, де температура становитиме 100 °С.
1) 100 °С-14 °С = 86 °С;
2) 0,7 м/ °С ■ 86 °С = 60,2 м
3) 60,2м+ 10 м = 70,2 м.
4) Відповідь: температура 1000 буде приблизно на глибині 70м.
Задача 6. Один з найбільші геотермічних ступенів виявлено в районі штату Алабама (США). Визначити його величину, якщо відомо, що вода тут може закипіти на глибині 11584,2 м, ізотермічний горизонт міститься на глибині приблизно 9 м, а середньорічна температура 16 °С.
Розв’язок. Дано: температура 100 °С — 11584,2 м; ізотермічні горизонт — 9 м; середня річна температура — 16 °С; геотермічний ступінь (м/ °С) — ?
Розв’язок.
1)11584,2 м —- 9 м = 11575,2м;
2) 100 °С- 16 °С = 84 °С;
3) 11575,2м: 84 °С= 137,8 м/°
Відповідь: геотермічний ступінь становить 137,8 м/ °С.
Источник
Про найбільш глибокій западині, Марианском жолобі, ви, напевно, знаєте, так і MapMe про неї вже розповідав. Але чи знаєте ви, що є на планеті місце, яке нижче рівня майже на півкілометра? Так, Земля-матінка нас постійно дивує.
найглибше місце на планеті
Мертве море є найнижчою ділянкою суші на Землі. Тобто по суті, людина тут знаходиться на суші, а рівень моря «говорить», що він під водою.
Узбережжі Мертвого моря знаходиться нижче рівня світового океану на 417,5 метрів. А ще його називають Асфальтовим, Содомським і Морем солі. Знаходиться водойма на кордоні Йорданії і Ізраїлю. Цілком зрозуміло, що та дорога навколо Мертвого моря також є найнижчою дорогою на Землі.
У довжину море 67 кілометрів, а в ширину в самому великому ділянці всього лише 18 кілометрів. Водойма глибиною цілком може похвалитися: максимальний показник 306 метрів, а в середньому до дна до поверхні води 200 метрів.
тобто уявіть, найнижча точка морського дна Мертвого моря знаходиться на 723 метри від рівня світового океану!
Ну і звичайно головна особливість Мертвого моря ― його солоність. Це один із самих солоних водойм на планеті, рівень солі дорівнює 300-310 %, а в деякі роки досягає і 350 %.
Цікаві факти про Мертвому морі
Факт №1. У Мертвому морі ніхто не живе за його солоності. Або майже ніхто. Тут виявлено близько 70 видів ооміцетів і вищих грибів. Їм рівень солі не страшний.
Факт №2. Рівень води в Мертвому морі падає щороку на метр. Це дуже страшно для водойми і загрожує екологічною катастрофою. Так, обсяг води тут зменшився з 325 кубічних кілометрів до 147. Більш того, море практично поділено на 2 частини з-за такого осушення.
Основна причина ― діяльність заводів, які видобувають тут мінерали, а також кліматичні зміни.
Факт №3. Саме поруч з Мертвим морем або навіть на його місці (за деякими версіями) були відомі Содом і Гоморра. Однак пошуки стародавніх міст так і не увінчалися успіхом. Але на дні моря з супутника були зафіксовані аномалії, схожі на руїни міста. А ще гори кам’яної солі на південно-заході водойми називаються Содомскими, правда походження назви так і не встановлено до кінця.
Факт №4. Рівень мінеральних речовин у воді Мертвого моря становить приблизно 30 %.
Факт №5. Існує проект про перекидання води з Червоного і Середземного моря в Мертве. Вартість будівництва каналу оцінюється в 4 мільярди доларів.
Факт №6. Саме на березі Мертвого моря знайшов притулок біблійний Лот зі своїми дочками після руйнування Содому. Тут навіть можна побачити соляний стовп, в який перетворилася дружина Лота.
Факт №7. В околицях Мертвого моря були знайдені Кумранські рукописи, що належать найдавнішої іудейської секти єсеїв. Вони датуються приблизно II століттям до нашої ери. Їх принципи були дуже схожі з євангельськими заповідями. Знайшов випадково хлопчик-бедуїн у 1947 році. Вчені вважають, що саме вчення єсеїв підготували ґрунт для сприйняття християнства.
Хто на другому і третьому місці
Друге місце займає узбережжі озера Ассаль у Джибуті, воно лежить нижче рівня моря на 155 метрів. На третьому місці знаходиться пустеля Долина смерті в Каліфорнії — це найнижча точка обох Америк, 86 метрів нижче рівня моря.
Источник
Від темних глибин океану до одних з найвищих піків на Землі, нижче представлені двадцять п’ять найбільших, найвищих, найглибших і найкрихітніших місць в світі!
25. Найглибше озеро – озеро Байкал
Це сибірське рифтове озеро є не тільки найглибшим озером на Землі, а ще воно також володіє найбільшим об’ємом і містить приблизно 20 відсотків прісної води всієї поверхні Землі.
24. Найвища гора – Еверест
Як ви, можливо, підозрювали, Еверест є офіційно визнаною найвищою горою в світі. Але це тільки якщо ми починаємо наш вимір на рівні моря …
23. Найвища гора від основи до вершини – Мауна-Кеа
Мауна-Кеа (Mauna Kea), вулкан на великому острові Гаваїв більш ніж в два рази вище Евересту, якщо рахувати від основи гори, що знаходиться на морському дні, до її піку.
22. Точка, що знаходиться найдалі від центру Землі – гора Чимборасо
Через опуклість Землі на екваторі, пік гори Еверест, також не є найвіддаленішої точкою від центру Землі. Ця честь належить вершині гори Чимборасо (Chimborazo) в Еквадорі.
21. Найнижча точка на Землі – Безодня Челленджера (Challenger Deep)
Це поглиблення, що знаходиться на глибині майже в 11 кілометрів нижче поверхні океану, є найглибшою точкою і без того глибокої Маріанської западини. Насправді, Еверест б зручно розмістився тут нижче поверхні.
20. Найвищий водоспад – Анхель (Angel Falls)
Цей водоспад у Венесуелі настільки високий, що вода іноді випаровується, не досягнувши землі.
19. Найсухіше місце – пустеля Атакама
Посеред чилійської пустелі Атакама (Atacama Desert) існує така точка, де дощ ніколи не випадав. Вчені називають цей регіон «абсолютною пустелею».
18. Найбільш високорозташоване людське поселення – Ла-Рінконада (La Rinconada)
Це шахтарське місто, розташоване в Перу, знаходиться в найвищому населеному регіоні земної кулі. На висоті, що перевищує розташування Ла-Рінконада, людина просто не зможе адаптуватися.
17. Найвища температура – Долина Смерті
При зареєстрованої температурі майже в 57 градусів за Цельсієм, Долина Смерті (Death Valley) в Каліфорнії в черговий раз за останній час стала найспекотнішим місцем на Землі.
16. Найбільш віддалене житлове місце на Землі – Трістан-да-Кунья (Tristan da Cunha)
Цей невеликий архіпелаг в Атлантичному океані, розташований в тисячах кілометрів, як від Південної Африки, так і від Південної Америки, має населення в 271 чоловік. Пошта доходить сюди лише кілька разів на рік.
15. Найглибша печера – Печера Крубера-Вороняча
Ця печера, розташована в Абхазії, є єдиною відомою печерою у світі, глибина якої перевищує 2000 метрів.
14. Найбільший перепад висот – гора Тор
Гора Тор (Mount Thor), розташована в Канаді, має висоту 1250 метрів і незважаючи на її дуже віддалене місце розташування в замерзлій тундрі північних провінцій Канади, вона є популярним місцем для скелелазіння.
13. Найбільш спекотне населене місце – Даллол, Ефіопія
Найспекотніший, постійно населений регіон в світі знаходиться в Ефіопії. Хоча в наші дні Даллол (Dallol) став ще менш населеним і деякі навіть говорять, що він став містом-примарою. Проте варто також зазначити, що в цьому регіоні вже давно не проводився офіційний перепис, тому дослідження спираються на раніше отримані дані.
12. Найпівнічніша точка суші на Землі – Острів Каффеклуббен (Kaffeklubben Island)
Цей острів, що належить Гренландії, офіційно вважається найбільш північною точкою суші на Землі. Тим не менш, існує кілька повільно переміщаються гравійних кіс, які лежать ще північніше.
11. Найнижча температура – Станція Восток, Антарктида
-89,2 °С – ця температура була зареєстрована в Східній Антарктиді і крім деяких нових супутникових вимірювань досі вважається найнижчою наземної температурою за всю історію.
10. Найглибший лід – Впадина Бентлі (Bentley Subglacial Trench)
Це місце також знаходиться в Антарктиді, і глибина тутешнього льоду перевищує 2,5 кілометра. Насправді, земля, на якій він спочиває, знаходиться набагато нижче рівня моря і є найнижчою точкою на Землі, яку не покриває океан.
9. Найглибша точка, виміряна від рівня землі – Кольська надглибока свердловина
Хоча вона була штучно створена, цей російський науковий проект спробував пробратися якомога глибше в земну кору. Свердло досягло глибини, що перевищує 12 кілометрів.
8. Найглибша точка, зроблена людиною – шахта Таутоне (TauTona Mine)
Ця Південноафриканська шахта є найглибшою точкою під поверхнею Землі, в яку міг вміститися чоловік. Її глибина становить майже 4 кілометри.
7. Найбільш холодний населений пункт – Оймякон, Росія
Іноді температура опускається нижче нуля в середині вересня і залишається там до травня. Середня температура в січні складає -46 ° С. Населення села становить менше 500 чоловік.
6. Найвища дорога – шахтарська дорога в Ауканкільче (Aucanquilcha mining road)
Ця шахтарська дорога колись використовувалася для вантажівок, що піднімалися на цей чилійський вулкан на висоту більше 6000 метрів.
5. Найвищий гірський перевал – Марсімік-Ла (Marsimik La), Індія
Хоча вулканічна гірська дорога, яку ми бачили в попередньому пункті, технічно є найвищою дорогою у світі, вона являє собою глухий кут і більше не використовується. На відміну від неї, прохід Марсімік-Ла, розташований на висоті 5582 метрів в північній Індії часто вважається найбільш високорозташованою функціональною дорогою в світі.
4. Найбільш високорозташоване озеро – Озеро Тітікака (Titicaca)
Це озеро знаходиться на кордоні Перу і Болівії в Андах на висоті 3812 метрів. У світі є кілька неназваних кратерних озер, які можуть бути розташовані трохи вище.
3. Найбільш віддалений острів – Острів Буве (Bouvet Island)
Цей невеликий безлюдний норвезький острів в південній частині Атлантичного океану, знаходиться між Антарктидою і Трістан-да-Кунья (місцем, яке, як ви пам’ятаєте, саме по собі є досить віддаленим).
2. Найдовша річка – Ніл
Незважаючи на труднощі в точних розрахунках витоків і напрямів різних річок, Ніл (Nile), як правило, вважається найдовшою річкою в світі. Його довжина становить 6650 кілометрів. У давні часи, коли вода все ще текла з озера Танганьїка (Lake Tanganyika), Ніл був на 1500 кілометрів довшим.
1. Найвіддаленіша від океану точка – Синьцзян (Xinjiang), Китай
Цей регіон в Китаї є азіатським полюсом недоступності. В основному це означає, що це найбільш віддалена від будь-якого океану точка на континенті.
Источник
